Лотар Кройц
| Лотар Кройц | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Lothar Kreuz | ||||||||||
| Народився | 9 вересня 1888 Берлін, Німецька імперія | |||||||||
| Помер | 24 січня 1969 (80 років) Штутгарт, ФРН | |||||||||
| Країна |  Німеччина | |||||||||
| Діяльність | ортопедичний хірург, викладач університету, військовослужбовець | |||||||||
| Науковий ступінь | доктор медичних наук | |||||||||
| Знання мов | німецька | |||||||||
| Заклад | Тюбінгенський університет | |||||||||
| Учасник | Перша світова війна і Друга світова війна | |||||||||
| Членство | Corps Normannia Berlind і Corps Borussia Halled | |||||||||
| Військове звання | Generalarztd | |||||||||
| Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини | |||||||||
| Нагороди |
| |||||||||
Лотар Кройц (нім. Lothar Kreuz; 9 вересня 1888, Берлін — 24 січня 1969, Штутгарт) — німецький ортопед, доктор медичних наук (3 лютого 1921). Генерал-майор медичної служби вермахту (1 серпня 1944), штандартенфюрер СС (1 вересня 1943). Кавалер Лицарського хреста Хреста Воєнних заслуг.
Біографія[ред. | ред. код]
Навчався в університеті Фрідріха-Вільгельма і університеті Мартіна Лютера.
2 серпня 1914 році поступив в армію в якості військового лікаря. 3 листопада 1917 року вийшов у відставку в званні лейтенанта медичної служби.
15 грудня 1918 року прийнятий в університетську ортопедичну лікарню Шаріте, з 15 лютого 1919 року — асистент лікаря. З 26 липня 1926 року читав лекції в Шаріте, з 2 квітня 1927 року - старший лікар. З 1930 року - професор Берлінського університету і, одночасно, завідувач ортопедичним відділенням міської лікарні Берліна-Бріца.
В 1933 році вступив в НСДАП (квиток № 2 590 659), 26 квітня 1933 року — в СС (особистий номер 235 693). 30 червня 1934 року Кройц виконував обов'язки судового лікаря під час вбивства керівництва СА.
З 1935 року — професор Кенігсберзького університету Альберта, з 1937 року — професор ортопедії в Берлінському університеті.
З 1938 року — хірург-консультант сухопутних військ, а також санітарного відділення в навчальному штабі СС і наукового штабу головного управління СС. В 1940 році служив у 113-й запасній медичній роті у Берліні-Далемі.
В 1938-1942 роках — декан медичного факультету Берлінського університету.
З 1942 року і до кінця війни — ректор університету Фрідріха-Вільгельма.
В 1944 році призначений радником генерального комісара санітарії і охорони здоров'я Карла Брандта.
З червня 1945 року — під арештом військової адміністрації США, звільнений в 1947 році. В 1948 році реабілітований судом з денацифікації в Штутгарті.
З 1948 року — головний лікар хірургічного відділення і кафедри університетської клініки Тюбінгена. З 1949 року — почесний професор, з 1952 року — директор ортопедичної клініки Тюбінгенського університету Ебергарда Карла. В 1964 році вийшов на пенсію.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами
- Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу
- Лицарський хрест Хреста Воєнних заслуг (13 червня 1944)
- Президент Німецької спілки травматологів (1953)
- Командорський хрест ордена «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина» (1958)
- Почесний професор Тюбінгенського університету (1949)
- Почесний доктор медичних наук Гамбурзького університету (1966)
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Begegnungen mit Aphrodite: eine psychologische Studie zur Genetik des Schönen. 1964.
Література[ред. | ред. код]
- Dermot Bradley (Hrsg.): Die Generale des Heeres 1921-1945. Die militärischen Werdegänge der Generale, sowie der Ärzte, Veterinäre, Intendanten, Richter und Ministerialbeamten im Generalsrang. Band 7: Knabe-Luz. Biblio Verlag, Bissendorf 2004. ISBN 3-7648-2902-8, S. 215–216.
- Michael Grüttner: Biographisches Lexikon zur nationalsozialistischen Wissenschaftspolitik (= Studien zur Wissenschafts- und Universitätsgeschichte.Band 6). Synchron, Heidelberg 2004, ISBN 3-935025-68-8, S. 98–99.
- Markwart Michler: Kreuz, Lothar. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 13, Duncker & Humblot, Berlin 1982, ISBN 3-428-00194-X, S. 30 f. (Digitalisat).
- Philipp Osten: „Mit allen Mitteln …“ Berufungsverfahren und fachpolitische Auseinandersetzungen um die Orthopädie an Berliner Universität und Charité in der Zeit des Kaiserreichs, der Weimarer Republik und des Nationalsozialismus. Sudhoffs Archiv 96 (2012), S. 1–28.
- Ernst Klee: Das Personenlexikon zum Dritten Reich. Wer war was vor und nach 1945. Fischer Taschenbuch Verlag, Zweite aktualisierte Auflage, Frankfurt am Main 2005, S. 340.
- Walter Marle (Hrsg.): Lexikon der gesamten Therapie mit diagnostischen Hinweisen. 2 Bände, 4., umgearbeitete Auflage. Urban & Schwarzenberg, Berlin/Wien 1935 (Verzeichnis der Mitarbeiter).