Лоренсо Санс
| Лоренсо Санс | |
|---|---|
| ісп. Lorenzo Sanz | |
 | |
| Ім'я при народженні | ісп. Lorenzo Sanz Mancebo |
| Народився | 9 серпня 1943[4] Мадрид, Іспанія |
| Помер | 21 березня 2020[1][2][…] (76 років) Мадрид, Іспанія[2][5] ·коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19)[6][7][8] |
| Країна |  Іспанія |
| Діяльність | футболіст, забудовник |
| Знання мов | іспанська |
| Роки активності | з 1985 |
| Посада | president of Real Madrid CFd |
| Наступник | Флорентіно Перес |
| Конфесія | католицтво |
| Діти (4) | Фернандо Санс, Франсіско Санс Дуранd і Лоренсо Санс Дуранd |
 | |
Лоренсо Санс Мансебо (ісп. Lorenzo Sanz Mancebo, 9 серпня 1943, Мадрид — 21 березня 2020, Мадрид) — іспанський бізнесмен, президент футбольного клубу «Реал Мадрид» у 1995—2000 роках.
Біографія[ред. | ред. код]
Ранні роки[ред. | ред. код]
Народився в скромній родині в Мадриді, в якіх він був старшим з десяти дітей. У молодості був воротарем кількох мадридських аматорських футбольних команд, зокрема «Пуерта Боніта»[9], втім футбольна кар'єра не склалася, а тому Лоренсо вирішив податися в бізнес. Свою ділову кар'єру він розпочав з фабрики шпалер[10].
«Реал Мадрид»[ред. | ред. код]
Потрапити в структуру «вершкових» Сансу вдалося в 1985 році. Тоді на пост президента клубу заступив Рамон Мендоса, а Лоренсо опинився в числі членів ради мадридського клубу, а потім став віце-президентом. Вже через десять років, 26 листопада 1995 року, посада перейшла до Санса. Примітно, що вибори в лютому 1995 року виграв всі той же Мендоса, але незабаром він пішов у відставку.
У своєму першому повному сезоні керування клубом, 1996/97, «Реал» завоював чемпіонський титул[11] під керівництвом престижного італійського тренера Фабіо Капелло, а також зробив шість зіркових трансферів: «Реал» придбав Предрага Міятовича, Давора Шукера, Кларенса Зеєдорфа, Роберто Карлоса, Крістіана Пануччі та Бодо Іллгнера, які разом із Фернандо Єрро, Фернандо Редондо та Раулем створили потужну команду, яка двічі за три роки виграла Лігу чемпіонів, спочатку у 1998 році, через 32 роки після попереднього тріумфу 1966 року, а потім і у 2000 році[9][12]. Крім того, мадридці виграли Суперкубок Іспанії в 1997 році і Міжконтинентальний кубок в 1998.
Менш ніж через два місяці після свого другого кубка Європи, 16 липня 2000 року, відбулись дострокові вибори президента «Реала», на яких перемогу здобув Флорентіно Перес, обійшовши свого суперника, Санса, лише на 3 167 голосів (16 469 проти 13 302)[13]. У липні 2004 року Санс знову брав участь у виборах в президенти «Реалу», але цього разу отримав лише 5,08 % голосів проти 91 % у Флорентіно Переса.
Подальші роки[ред. | ред. код]
У липні 2006 року Санц придбав футбольний клуб «Малага». Будучи власником, він доручив своєму синові Фернандо президентство в клубі[9]. Він продав клуб у 2010 році катарському інвестору за суму в 50 мільйонів євро[14].
У травні 2008 року було повідомлено, що Лоренсо хоче купити італійський клуб «Барі»[15], і що власники дали йому 10 днів, щоб закрити операцію, яка, по слухам, мала б обійтись близько 15 мільйонів євро[16]. Втім покупка так і не відбулась.
Смерть[ред. | ред. код]
17 березня 2020 року Санс був доставлений до відділення інтенсивної терапії університетської лікарні Фундасьйон Хіменес Діас після підтвердження в нього COVID-19, епіцентром пандемії якої на той момент була Іспанія[17]. Лоренсо Санс вісім днів пробув в домашній ізоляції, відмовляючись їхати в лікарню, але все-таки потрапив до медичного закладу у важкому стані з двосторонньою пневмонією[18]. Врятувати такого пацієнта лікарі вже не змогли. Його стан різко погіршився через напади лихоманки, які додалися до ниркової недостатності і гіпертонії, через що Лоренсо Санс і помер у віці 76 років, 21 березня 2020 року о 21:50[19][20].
Особисте життя[ред. | ред. код]
Був одружений з Марією Лус Дуран Муньйос, був батьком п'яти дітей. Старший син Лоренсо був баскетболістом і два сезони грав у першій команді «Реала», а згодом два сезони був технічним директором команди. Наступні два сини — Пако (який зіграв вісім матчів у Прімері за «Ов'єдо» та «Мальорку») та Фернандо (який виступав за першу команду «Реалу» протягом чотирьох сезонів і сім за «Малагу»), були футболістами, а пізніше президентами футбольних клубів «Гранада» та «Малага» відповідно[9]. Також Лоренсо мав двох дочок, Марію (нар. 1975), яка одружилась з колишнім футболістом «Реалу» Мічелем Сальгадо, та Діану (нар. 1977)[21][22][23].
Лоренсо Санс був постійним відвідувачем судів, особливо у процесах, пов'язаних з його нерухомістю. Його звинувачували в махінаціях з нерухомістю, землею[24], банківськими рахунками, а пізніше і контрабандою культурних цінностей. У 2018 році йому загрожував трирічний термін і штраф в розмірі 1,2 мільйона євро за приховування від казначейства майже шести мільйонів євро[25].
Досягнення як президента «Реала»[ред. | ред. код]
Футбол[ред. | ред. код]
- Чемпіон Іспанії (1) : 1996/97.
- Володар Суперкубка Іспанії (1) : 1997
- Переможець Ліги чемпіонів (2) : 1997/98, 1999/00
- Володар Міжконтинентального кубка (1) : 1998
Баскетбол[ред. | ред. код]
- Чемпіон Іспанії (1) : 1999/00
- Володар Європейського кубка (1) : 1996/97
Список літератури[ред. | ред. код]
- ↑ а б Marca — Madrid: Unidad Editorial, 1938.
- ↑ а б в https://sport.francetvinfo.fr/football/espagne/covid-19-mort-de-lorenzo-sanz-ex-president-du-real-madrid
- ↑ http://www.realmadrid.com/en/about-real-madrid/history/presidents/lorenzo-sanz
- ↑ https://cincodias.elpais.com/cincodias/2020/03/21/companias/1584828455_191646.html
- ↑ https://www.marca.com/futbol/real-madrid/2020/03/21/5e712412ca47418a628b45a0.html
- ↑ а б в г Ortego, Enrique (21 березня 2020). Muere de coronavirus Lorenzo Sanz, el presidente de la Séptima y Octava Copas de Europa del Real Madrid. El País (ісп.). Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 21 березня 2020.
- ↑ Lorenzo Sanz [Архівовано 22 березня 2020 у Wayback Machine.] elmundo.es
- ↑ Real Madrid campeón de Liga 96/97 ante el Atlético [Архівовано 22 березня 2020 у Wayback Machine.] rtve.es
- ↑ 'Quinta del Ferrari' [Архівовано 22 березня 2020 у Wayback Machine.] marca.com
- ↑ Florentino Pérez gana las elecciones [Архівовано 22 березня 2020 у Wayback Machine.] elpaís.com
- ↑ Málaga readies itself for top table. El País (англ.). 2 серпня 2011. Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 22 березня 2020.
- ↑ Bari, Sanz interessato all'acquisto. tuttomercatoweb.com. Архів оригіналу за 29 серпня 2020. Процитовано 22 березня 2020.
- ↑ Bari, ultimatum a Sanz. tuttomercatoweb.com. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 22 березня 2020.
- ↑ Digital, Libertad (21 de marzo de 2020). Lorenzo Sanz continúa grave y con "nulas esperanzas" de superar el coronavirus. Libertad Digital (es-ES) . Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 22 de marzo de 2020.
- ↑ Людина, який повернула Реалу Лігу чемпіонів. Пам'яті Лоренсо Санса — football.ua. Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 22 березня 2020.
- ↑ SER, Cadena (21 березня 2020). Muere Lorenzo Sanz, expresidente del Real Madrid, a los 76 años. Cadena SER (ісп.). Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 21 березня 2020.
- ↑ Muere Lorenzo Sanz por coronavirus [Архівовано 23 березня 2020 у Wayback Machine.] Publicado por Marca el 21 de marzo de 2020 y recuperado el mismo día
- ↑ La saga de los Sanz [Архівовано 20 квітня 2019 у Wayback Machine.] laverdad.es
- ↑ Lorenzo Sanz imputado por presunta estafa [Архівовано 8 листопада 2018 у Wayback Machine.] abc.es
- ↑ De profesión, presidentes [Архівовано 8 листопада 2018 у Wayback Machine.] abc.es
- ↑ Internet, Unidad Editorial. Piden seis años de cárcel a Lorenzo Sanz por vender dos veces el mismo terreno. www.elmundo.es (ісп.). Архів оригіналу за 6 жовтня 2018. Процитовано 26 de noviembre de 2019.
- ↑ Condenado a tres años de cárcel Lorenzo Sanz por defraudar a Hacienda. Sport. 8 de noviembre de 2018. Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 8 de noviembre de 2018.
Посилання[ред. | ред. код]
| Попередник: Рамон Мендоса |  Президент «Реалу Мадрид» (1995—2000) | Наступник: Флорентіно Перес |
|
