Локатор
Лока́тор (рос. локатор, англ. locator; нім. Lokator) — штучний пристрій або живий орган, призначений для визначення місцезнаходження тіла, як правило, способом уловлювання відбитих від нього радіохвиль (радар) або звукових хвиль безконтактним способом.[1]
Локатор спочатку випромінює певний вид енергії (наприклад, радіохвилю або ультразвук) в напрямку передбачуваного об'єкта, а потім за отриманими відбитими сигналами (луна́) намагається отримати якнайбільше інформації про об'єкт — відстань, азимут (напрям) швидкість об'єкта. Чим сильніший випромінюється імпульс і чим чутливіший приймач відбитого сигналу, тим точнішим буде результат.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Бибик С. П., Сюта Г. М. Словник іншомовних слів: тлумачення, словотворення та слововживання — Харків: Фоліо, 2006. 623 с. — ISBN 966-03-3173-8
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
 | Це незавершена стаття про інструмент, прилад або пристрій. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |