Липники (Чортківський район)
| село Липники | |
|---|---|
.png) | |
| Країна |  Україна |
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Громада | Заводська селищна рада |
| Основні дані | |
| Засноване | XIX ст. |
| Населення | 121 (1952) |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°59′47″ пн. ш. 25°51′32″ сх. д. / 48.99639° пн. ш. 25.85889° сх. д.Координати: 48°59′47″ пн. ш. 25°51′32″ сх. д. / 48.99639° пн. ш. 25.85889° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Карта | |
  Липники | |
 Липники | |
| Мапа | |
 | |
Липники (раніше Малі та Великі Липники) — хутір, на місці якого збудовано смт Заводське одночасно з Чортківським цукровим заводом[1].
Топоніміка[ред. | ред. код]
Історична назва хутора утворилася семантичним способом від географічного терміну «липник», що означає «липовий ліс», «невеликий липовий ліс». Тобто, його назва походить від місця розташування біля урочища Липник за ознакою того, що в цій ділянці великого лісового масиву домінували насадження липових дерев[2].
Історія[ред. | ред. код]
Заснований наприкінці XIX століття[2].
До Другої світової війни було 12 селянських господарств. На хуторі, на місці нинішньої лікарні, розташовувався фільварок пана Ринчаковського, де були хата, господарські споруди, сад, велика пасіка, 10 гектарів землі. Працювали на цій землі місцеві селяни за певну платню. Війна хутору не торкнулась, оскільки через хутір тільки пересувались війська. У післявоєнний період з хутора виїхало три сім'ї поляків, а з Польщі прибули три сім'ї переселенців. Двох жителів хутора влада звинуватила у сприянні УПА та засудила. Вони відбували покарання в Магаданській області (РФ).
У 1950 році хутір Липники в процесі колективізації приєднали до сусіднього села Пастуше, яке входило в колгосп імені Леніна. У селян забрали землю, господарський реманент і худобу.
Населення[ред. | ред. код]
У 1952 році на хуторі — 27 дворів, 121 житель[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Мельничук Б., Федечко М. Заводське // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 443. — ISBN 978-966-457-246-7.
- ↑ а б Добрянський, В. До питання перейменування Заводського на Липники, або Пошуки історичної справедливості // Свобода плюс Тернопільщина. — 2021. — № 26 (7 квітня). — С. 6. — (Історія і сьогодення).
- ↑ Уніят В., Федечко, М. Липники // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 490. — ISBN 978-966-457-246-7.
Джерела[ред. | ред. код]
- До питання перейменування Заводського на Липники, або Пошуки історичної справедливості [Архівовано 19 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Свобода. — 2021. — 8 квітня.
- Погорецький В. Чортківщина. Історико-туристичний путівник. — Тернопіль: Астон, 2007. — 188 с. : іл. — ISBN 978-966-308-206-0
- Lipnik // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 275. (пол.)
|
| |||||||||||