Лесняк Омелян

Омелян Лесняк
Сотник (гауптман),  Отаман
Загальна інформація
Народження	24 квітня 1882(1882-04-24) с. Стецева, нині Снятинський район (або м.Городенка)
Смерть	1953(1953) Відень?
Громадянство	ЗУНР
Військова служба
Приналежність	ЗУНР
Війни / битви	Перша світова війна Українсько-польська війна 1918—1919
Командування
1-й курінь УСС, 3-я бригада УГА

Омелян Лесняк (Лисняк^[1][2] 24 квітня 1882, с. Стецева, нині Снятинський район — 1953?, Відень?) — український військовий діяч, командир куреня Легіону УСС, отаман Української Галицької Армії.

Біографія[ред. | ред. код]

Омелян Лесняк народився 24 квітня 1882 року в с. Стецева Снятинського повіту на Станіславівщині, нині Снятинський район, Івано-Франківська область, Україна (за іншими даними, у Городенці).

У роки Першої світової війни 1914-18 — капітан (гауптман) австрійської армії. З березня 1916 — у складі Легіону Українських Січових Стрільців. У вересні 1916 р. командував першим куренем УСС (входив до складу I-го полку Легіону УСС^[2]), який вів кровопролитні бої проти російських військ у районі Лисоні. 30 вересня 1916 р. потрапив у полон, де перебував до 1918 року.

Під час українсько-польської війни 1918—1919 служив в Українській Галицькій Армії. У 1919 р. був призначений командантом Золочівської військової округи, з кінця червня 1919 — командант 3-ї бригади УГА.

У листопаді 1919 р. Лесняк за дорученням Начальної Команди УГА (генерала Мирона Тарнавського^[1]) вів переговори з представниками Добровольчої Армії генерала А. Дєнікіна про умови перемир'я. 1 листопада 1919 р. під час переговорів у штабному вагоні генерала Добровольчєскої армії Я. Слащьова на залізничній станції Гайсина під час переговорів висунув умови: припинити бойові дії, у випадку переходу УГА на сторону Добрармії не використовувати проти Армії УНР, надати УГА меддопомогу, відпочинок.^[3]

Після завершення національно-визвольних змагань 1917—1921 роках жив в еміграції у Чехо-Словаччині та Австрії.

У 1946 році схоплений співробітниками НКВС СРСР. Подальша доля невідома. За деякими даними, згодом вийшов з ув'язнення і повернувся до Відня, де помер.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

• Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР. — Львів : Інститут українознавства НАН України; видавнича фірма «Олір», 1995. — 368 с., іл. — ISBN 5-7707-7867-9.

Посилання[ред. | ред. код]

• Історія України. Українська революція 1917—1921 рр. Постаті: Лесняк Омелян [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• УСС. БОЇ на ПОДІЛЛІ (червень 1915 — березень 1916 рр.)

п о р Легіон Українських Січових Стрільців (1914 - 1918) Команданти Легіону УСС гауптман Теодор Рожанковський (6–18.08.1914) майор Михайло Галущинський (18.08.1914 — 21.01.1915) майор Григорій Коссак (21.01.1915 — 15.03.1916*) оберст-лейтенант Антін Варивода (15.03 — 18.10.1916) оберст-лейтенант Франц Кікаль (17.03** — 1.07.1917***) обер-лейтенант Дмитро Кренжаловський (07–08.1917) обер-лейтенант Микола Стронський (08–10.1917) оберст-лейтенант Мирон Тарнавський (10.1917 — 8.01.1918) гауптман Осип Микитка (8.01 — 10.1918) гауптман Осип Букшований (з 24.10.1918) примітки: *з перервою; **за іншими даними — з лютого; ***за іншими даними — до 29 або 30 червня Кіш УСС майор Никифор Гірняк (16.01.1915 — 1.11.1918) Вишкіл УСС сотник Михайло Волошин (08.1914 — 06.1915) отаман Стафіняк Володимир (06.1915 — 01.1916) отаман Тарнавський Мирон (01.1916 — 07.1917) підполковник Слюсарчук Кость (07.1917 — ?) отаман Григорій Коссак (04—07.1918) четар Северин Краснопера (08.1918) Курені УСС (сформовані 7.09.1914) (повторно сформовані 06.10.1914) I-й курінь: Волошин Михайло - (09 - 11.1914) Горук Сень - (11.1914 - (?) Коссак Григорій - (08.1915 - 03.1916) II-й курінь: Коссак Григорій – (09 – 11.1914) Шухевич Степан – (11.1914 – 08.1915) Дідушок Василь – (08.1915 – 03.1916) Лесняк Омелян – (03.1916 – 09.1916) III-й курінь (напівкурінь): (вересень-листопад 1914) Шухевич Степан – (09 – 11.1914) Стрілецькі сотні УСС 1-а сот. Василь Дідушок 2-а сот. Роман Дудинський 3-я сот. Осип Будзиновський 4-а сот. Никифор Гірняк 4-а сот. Володимир Сроковський 4-а сот. Зенон Носковський 4-а сот. Ераст Коник Михайло Баґан Іван Божур Богдан Герасимів Богдан Гнатевич Григорій Голинський Клим Ґутковський 5-а сот. Семен Горук 6-а сот. Осип Семенюк 7-а сот. Михайло Баран 8-а сот. Осип Букшований Сократ Іваницький Осип Іванович Іван Каратницький Роман Купчинський Василь Кучабський Омелян Левицький Андрій Мельник Осип Навроцький 9-а сот. Дмитро Вітовський 10-а сот. Теодор Рожанковський 10-а сот. Іван Коссак Юліян Нестайко Володимир Орза Хома Савчин Микола Саєвич Роман Сушко Гриць Трух Іван Чмола Осип Яримович Сотня скорострілів УСС фенріх Осип Квас • фенріх Василь Соловчук • лейтенант Кость Третяк • фенріх Федь Черник Технічна сотня УСС лейтенант Василь Клим • лейтенант Іван Сіяк Будівельна сотня УСС обер-лейтенант Михайло Гнатюк • обер-лейтенант Іван Цяпка Сотня кінноти УСС обер-лейтенант Роман Камінський Жіноча чота УСС Олена Степанів Пресова кватира УСС Фронтовий осередок: Юліан Буцманюк (кінець 1914 — 05.1915) • Іван Іванець (05.1915 — 07.1917) Осередок в Коші: Теофіл Мелень (09.03.1915 — ?) • Осип Назарук (? — 10.1915) • Микола Угрин-Безгрішний (10.1915 - ?) Вояки УСС, які згодом стали відомими Бірчак Володимир Організація та бойовий шлях Легіону 1. 07 вересня 1914: сформування куренів і сотень 2. 10 вересня 1914: відбуття на фронт першого підрозділу (сотня В. Дідушка) 3. 25 вересня 1914: перше бойове зіткнення, шлях Турка—Сянок (сотня О. Семенюка) 4. 15-30 вересня 1914: розформування куренів і поділ сотень на групи по 20 вояків 5. 06 жовтня 1914: повторне сформування куренів та сотень 6. 28 жовтня 1914: взяття г. Ключ біля Сколого (сотня В. Сроковського) 7. 26 жовтня — 3 листопада 1914: бої за г. Комарницьку (сотні В. Дідушка та Р. Дудинського) і г. Лиса, Залярська, Кобила. 8. 10 листопада 1914: командувач 55-ї дивізії генерал Фляйшман вручив Медалі Хоробрості 2-го кл. З. Носковському, Я. Струхманчуку, О. Степанів, І. Андруху, С. Галечко примітки: звичайний шрифт — організаційні дії • курсив — невеликі бойові операції • жирний шрифт — найвідоміші бої

п о р Командири Української Галицької армії (УГА) Команданти (начальні вожді) УГА Дмитро Вітовський (1—5.11.1918) • Григорій Коссак (6—9.11.1918) • Гнат Стефанів (10.11—10.12.1918) • Михайло Омелянович-Павленко (11.12.1918—9.06.1919) • Олександр Греков (10.06.1919—5.07.1919) • Мирон Тарнавський (6.07.1919—?) • Осип Микитка (?—?) • Мирон Тарнавський (?—?) • Альфред Шаманек (?—21.02.1920) • Вітошинський Амвросій (22.02.1920—1.03.1920) Начальники Генерального штабу (Генеральної булави) УГА Микола Маринович (1—5.11.1918) • Сень Горук (6.11—10.12.1918) • Євген Мишковський (11.12.1918—7.02.1919) • Віктор Курманович (8.02—8.06.1919) • Карл Штіпшіц-Тернава (8.06.1919—07.1919) • Альфред Шаманек (07.1919—7.11.1919) • Густав Ціріц (8.11.1919—10.02.1920) • Альфред Шаманек (11.02—1.03.1920) Літунський полк Організатор: сотник Петро Франко Борис Губер • Джамбулат Кануков I Корпус (штаб в Кам'янці-Струмиловій) (Із 19 лютого 1919 р. з групи "Північ") Команданти: В.Курманович • О.Микитка • А.Шаманек • О.Лесняк • Ю.Головінський Начальники штабу: Б.Гнатевич • Р. Вурмбранд • В.Зеєгорш • Й.Куніш • Ф.Льонер • А.Ерле • Г.Кох 5-та Сокальська бригада (група «Північ») Осип Демчук • Василь Захаріїн • Петро Петрик • Володимир Коссар • Микола Аркас 6-та Равська бригада (група «Рава-Руська») Володимир Стафіняк • Юліан Головінський 9-та Белзька бригада Володимир Стафіняк • Богуслав Шашкевич • Осип Фещур • Петро Газдайка 10-та Янівська бригада (група «Північ», загін ім.Гонти) Андрій Долуд • Михайло Климкевич • Франц Кондрацький • Іван Чайка • Михайло Дацків Жидівський курінь (червень-липень 1919) Соломон Ляйнберг II Корпус УГА (штаб у Бібрці) (Із січня 1919 з груп «Схід», «Старе Село» й «Щирець») Команданти: М. Тарнавський • А. Вольф Начальники штабу: Й. П. де Яноші • А. Шаманек • Ф.Льонер 1-ша бригада УСС (легіон УСС) Букшований Осип 2-га Коломийська бригада (група «Старе Село») Франц Тінкль • Роман Дудинський • Антін Виметаль • Осип Рев'юк • Карл Квапіль 3-тя Бережанська бригада (група «Наварія») Антон Легар • Іван Омелянович-Павленко • Василь Черський • Арнольд Вольф • Омелян Лесняк • Сень Горук • Август Кучера 4-та Золочівська бригада ( група «Схід» ) Василь Дідюков • Степан Шухевич • Степан Чмелик • Петро Лясковський • Богуслав Шашкевич III Корпус (штаб у Стрию) (Із січня-лютого 1919 з бойових груп «Щирець», «Рудки», «Крукеничі», «Глибока», «Старий Самбір», «Лютовиська») Команданти: Г. Коссак • В. Генбачів • А. Кравс Начальники штабу: Й. Папп де Яноші • К. Долежаль Р. Якверт • В. Льобковіц Гірська бригада УГА (групи «Старий Самбір» і «Лютовиська») (до червня 1919) Василь Черський 7-ма Стрийська (Львівська) бригада (група «Південь-ІІ») Кость Слюсарчук • Альфред Бізанц 8-ма Самбірська бригада (групи «Глибока», «Крукеничі», «Рудки») Антін Кравс • Карл Гофман • Осип Станімір • Людвик Шмідт 11-та Стрийська бригада (з червня 1919) Гуґо Противенський • Карл Шльоссер 14-та Станіславська бригада (з червня 1919) Василь Оробко • Євген Гелецинський • Рудольф Странський Кінна бригада УГА (з червня 1919) . IV Корпус 12-та бригада ( червень — липень 1919 ) Омелян Лесняк 17-та Бучацька бригада ( червень — липень 1919 ) Грабовенський Іван 18-та Тернопільська бригада ( червень — липень 1919 ) Ілько Цьокан 21-ша Збаразька бригада ( червень — липень 1919 ) Богуслав Шашкевич Див. також Шаблон:Українська Галицька Армія