Ленко Дем'янович
Ленко́ Дем'янович (також Дома́нович) (? - після 1517) — вірменський боярин. Протопласт роду Ленковичів, згодом Ленкевичів-Іпогорських.
| Ленко Дем'янович | |
| Смерть: | після 1517 |
|---|---|
| Підданство: | Велике Князівство Литовське |
| Релігія: | православ'я |
| Рід: | Ленковичі |
| Шлюб: | N Берендеївна |
| Діти: | Теодор, Ян, Авраам, Олехно |
Відомості[ред. | ред. код]
Ленко Дем'янович є репрезентантом кількох гілок роду Ленковичів, згодом Ленкевичів, Ленкевичів-Іпогорських, або ще Іпогорських-Ленкевичів. Відомо, що землевласницький рід Ленковичів мав землі у Київській, Пинській та Волинських землях. Згадується в записі Литовської метрики, що датований 27 квітня 1517 року. Отримав ним підтвердження на село Вишенки в Київському повіті від короля і великого князя Александра Ягеллончика. До того, отримав цей маєток від свого тестя Берендея.
Серед нащадків Ленка Домановича, відомими є його сини Теодор Ленкович, Ян Ленкович, Авраам Ленкович та Олехно Ленкович-Шпаківський, який згадується в 1517 році.[1] Протягом XVI - XIX ст. рід послугувався гербами Корчак, Побуг, Корвін, Радван (різновид, поч. ХІХ ст).
Джерела[ред. | ред. код]
- Андрій Блануца «Земельна політика Яґеллонів на українських теренах Великого князівства Литовського» (1440–1572 рр.) Київ – 2017. Ст. 272 (АВВ. — № 3. — С. 18.)
- Безносюк Сергій. Шляхта руських земель. Ленкевичі-Іпогорські.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Безносюк, Сергій. Ленкевичі-Іпогорські (українська та польська) . Архів оригіналу за 6 січня 2023. Процитовано 6 січня 2023.