Лей Клейстерс

Ф
Лей Клейстерс
Особисті дані
Народження 6 листопада 1956(1956-11-06)
  Опіттерd, Бре[d], Маасейк[d], Лімбург, Бельгія
Смерть 4 січня 2009(2009-01-04) (52 роки)
  Меувен-Грейтродеd, Oudsbergend, Маасейк[d], Лімбург, Фламандський регіон, Бельгія
Зріст 178 см
Громадянство  Бельгія
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1974–1975 Бельгія «Брюгге» 1 (0)
1975–1977 Бельгія «Патро Ейсден» 29 (1)
1977–1982 Бельгія «Тонгерен» 167 (22)
1982–1986 Бельгія «Ватерсхей Тор» 119 (6)
1986–1992 Бельгія «Мехелен» 174 (13)
1992–1993 Бельгія «Льєж» 21 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1983–1991 Бельгія Бельгія 40 (3)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1993–1994 Бельгія «Патро Ейсден»
1994–1997 Бельгія «Гент»
1998 Бельгія «Ломмель»
1999–2000 Бельгія «Діст»
2000 Бельгія «Мехелен»
2000–2001 Бельгія «Діст»
2007–2008 Бельгія «Тонгерен»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Лей Клейстерс (нід. Lei Clijsters, 6 листопада 1956 — 4 січня 2009) — бельгійський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. Футболіст року в Бельгії (1988).

Виступав, зокрема, за клуб «Мехелен», а також національну збірну Бельгії, у складі якої був учасником чемпіонату Європи та двох чемпіонатів світу.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Клейстерс почав кар'єру в рідному містечку в місцевому клубі «Опіттер». Потім він перейшов у «Брюгге», але у команді закріпитись не зумів, взявши участь лише в одному матчі чемпіонату в сезоні 1974/75 і наступний сезон провів у клубі другого дивізіону «Патро Ейсден».

Згодом з 1976 по 1982 рік грав у складі команди «Тонгерен», при чому лише в 1981 році вийшов з командою до вищого дивізіону, після чого 4 роки виступав в елітному дивізіоні за «Ватерсхей Тор».

Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Мехелен», до складу якого приєднався 1986 року. Відіграв за команду з Мехелена наступні шість сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Мехелена», був основним гравцем захисту команди. У складі клубу в 1987 році він завоював Кубок Бельгії, в наступному сезоні — Кубок володарів кубків і Суперкубок УЄФА, а в сезоні 1988/89 Клейстерс став чемпіоном країни. Після закінчення сезону отримав «Золотий бутс» як найкращий гравець чемпіонату[1] .

Завершив ігрову кар'єру у команді «Льєж», за яку виступав протягом сезону 1992/93 років.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

30 березня 1983 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Бельгії у відбірковому матчі до чемпіонату Європи 1984 року проти збірної НДР (2:1)[2]. А вже наступного року поїхав з командою і на фінальну частину чемпіонату Європи 1984 року у Франції, де зіграв у двох іграх, але бельгійці не вийшли з групи.

У складі збірної був учасником чемпіонату Європи 1984 року у Франції, де не був основним гравцем і лише двічі вийшов на заміну в матчах проти Іраку (2:1) і СРСР (4:3), посівши підсумкове 4-те місце[3].

Згодом Клейстерс поїхав на наступний чемпіонат світу 1990 року в Італії, де зіграв у трьох матчах і в грі проти Уругваю (3:1), забив гол.

Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 9 років, провів у її формі 40 матчів, забивши 3 голи.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 1993 року, очоливши тренерський штаб клубу «Патро Ейсден».

1994 року став головним тренером команди «Гент» і тренував команду з Гента три роки[4]. Згодом очолював команди «Ломмель», «Діст» та «Мехелен».

2001 року Клейстерс став тренером своєї дочки, тенісистки Кім Клейстерс. Після завершення її кар'єри у 2007 році Лей повернувся до футболу і став тренером клубу третього дивізіону «Тонгерен», але подав у відставку у січні 2008 року, після того, як його сім'я оголосила, що він важко хворий. Подробиці тримали в таємниці, але в лютому бельгійська преса повідомила, що це метастатична меланома[5], і що лікування не дало результату[6].

Помер від хвороби 4 січня 2009 року на 53-му році життя[7][8][9]

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Мехелен»: 1988/89
«Мехелен»: 1986/87
«Мехелен»: 1987/88
«Мехелен»: 1988

Приватне життя[ред. | ред. код]

У 1982 році він одружився з Елс Вандекетсбек, багаторазовою чемпіоною Бельгії з гімнастики, яка була на дев'ять років молодшою за нього. 2005 року вони розлучились[10]. У них народились доньки Кім[11] та Елке Клейстерс[6], відомі бельгійські тенісистки.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ OVERZICHT. Wie waren de voorgangers van Gouden Schoen-winnaar Matias Suarez?. Het Nieuwsblad. 11 січня 2012. Архів оригіналу за 6 лютого 2016. Процитовано 6 лютого 2016.
  2. ↑ East Germany vs Belgium, 30 March 1983, Euro 1984 Qualifying. eu-football.info (англ.). Архів оригіналу за 28 листопада 2021. Процитовано 26 вересня 2021.
  3. ↑ FIFA 1986 World Cup. Архів оригіналу за 18 жовтня 2020. Процитовано 26 вересня 2021.
  4. ↑ Beknopte geschiedenis van KAA Gent (нід.). KAA Gent. Архів оригіналу за 9 липня 2007. Процитовано 1 серпня 2007.
  5. ↑ Kim Clijsters maman d'une petite fille (Kim Clijsters mother of a baby girl) [Архівовано 13 жовтня 2008 у Wayback Machine.]; My Free Sport (фр.)
  6. ↑ а б Clijsters a baby mamma – and her mamma's a baby mamma too [Архівовано 27 травня 2009 у Wayback Machine.]; The Gazette[en], 18 March 2008
  7. ↑ Father of Kim Clijsters dies [Архівовано 24 січня 2009 у Wayback Machine.]; Sports Illustrated, 4 January 2009
  8. ↑ Belgium mourns Clijsters [Архівовано 7 січня 2009 у Wayback Machine.]; UEFA.com
  9. ↑ Lei Clijsters overleden aan huidkanker (Lei Clijsters dies of skin cancer) [Архівовано 6 лютого 2009 у Wayback Machine.]; HLN, 4 January 2009 (нід.)
  10. ↑ Hughes, Rob (6 січня 2009). Farewell to the tranquil captain. The New York Times. Архів оригіналу за 8 вересня 2014. Процитовано 8 вересня 2014.
  11. ↑ Lei Clijsters: "Je ne lis que des ragots" (Lei Clijsters: "I read nothing but rumours") [Архівовано 13 лютого 2012 у Wayback Machine.]; DH, 3 May 2007 (фр.)

Посилання[ред. | ред. код]

1 Пфафф (в) • 2 Грюн • 3 Ламбріхтс • 4 Клейстерс • 5 де Вольф • 6 Веркаутерен • 7 Вандерейкен • 8 Класен • 9 Ванденберг • 10 Кук • 11 Кулеманс • 12 Мунарон (в) • 13 Бак • 14 де Греф • 15 Вергеєн • 16 Шифо • 17 Вордекерс • 18 Чернятинскі • 19 Момменс • 20 де Конінк (в) • Тренер: Гі Тіс
Бельгія
Бельгія
1 Прюдомм (в) • 2 Геретс • 3 Альбер • 4 Клейстерс • 5 Версавель • 6 Еммерс • 7 Демоль • 8 ван дер Ельст • 9 Дегріз • 10 Шифо • 11 Кулеманс • 12 Бодар (в) • 13 Грюн • 14 Класен • 15 де Сарт • 16 де Вольф • 17 Плов'є • 18 Сталенс • 19 ван дер Лінден • 20 де Вільде (в) • 21 Вільмотс • 22 Верворт • Тренер: Гі Тіс
Бельгія
«Гент» – Тренери

Прім (1901–09) · Ван Стенкісте (1909–10) · Горта (1910–12) · Бунян (1912–22) · Де Рейке (1922–31) · Пелсмекер (1931–41) · Фенішель (1941–42) · Штейскаль (1942–43) · Фершьєр (1943–45) · Дельфур (1945–51) · Мюч (1951–52) · Вандорен (1952–56) · Дельфур (1956–59) · Фавр (1959–60) · Верстратен (1960–64) · Ширшин (1964–65) · Лабо (1965–66) · Біго (1966–67) · Вандорен (1967–71) · Стані (1971–73) · Ван Бокселар (1973–74) · Орлан (1974–76) · Квік (1976) · Сторме (1976–77) · Геффлінг (1977–78) · Ноллє (1978–80) · Грайзенгут (1980–81) · Гуталс (1981–83) · Вандендалє (1983–84) · Грайзенгут (1984–87) · Берггольц (1987–88) · Фаф'є (1988) · Вандендалє (1988–89) · Вандерейкен (1989–93) · Дор'є(в.о.) (1993) · Меєувс (1993–94) · Клейстерс (1994–97) · Боскамп (1997–99) · Солльєд (1999–00) · Гауварт (2000) · Ремі (2000–01) · Вермюлен (2001–02) · Олде Рікерінк (2002–03) · Вермюлен (2003–04) · Лекенс (2004–07) · Солльєд (2007–08) · Прюдомм (2008–10) · Дюрі (2010–11) · Солльєд (2011–12) · Петерс (2012–13) · Фернандес (2013) · Реднік (2013–14) · Балетт(в.о.) (2014) · Вангазебрук (2014–17) · Балетт(в.о.) (2017) · Вандергаге (2017–18) · Торуп (2018–20) · Белені (2020) · Де Декер (2020–)

Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Спорт
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лей_Клейстерс&oldid=40266711