Лейкоцитопоез

Лейкоцитопоез (інколи лейкопоез) — процес утворення кровотворними органами гранулоцитів, лімфоцитів і моноцитів[1].

Види[ред. | ред. код]

Лейкоцити з часів П.Ерліха поділяються на дві групи: гранулоцити (зернисті) і агранулоцити (незернисті). До гранулоцитів відносять нейтрофіли, еозинофіли та базофіли, а до агранулоцитів — лімфоцити і моноцити. Відповідно до цього лейкоцитопоез включає:

  • гранулоцитопоез (гранулопоез)
  • лімфоцитопоез (лімфопоез)
  • моноцитопоез (монопоез).

Гранулопоез[ред. | ред. код]

Відбувається за такою схемою: стовбурова клітина → попередниця мієлопоезу → колонієутворювальна клітина → мієлобласт (перша морфологічно розпізнавана клітина) → промієлоцит → мієлоцит → метамієлоцит → паличкоядерні клітини → сегментоядерні клітини (зріла форма). Дозрівання триває 8-10 діб, але вихід в кров відбувається тільки через 3-5 днів після дозрівання.

Моноцитопоез[ред. | ред. код]

Моноцитопоез має одинаковий початок з гранулопоезом. Дозрівання здійснюється у такій послідовності: стовбурова клітина → попередниця мієлопоезу → колонієутворювальна клітина → монобласт → прономоцит → моноцит.

Лімфоцитопоез[ред. | ред. код]

Відбувається за такою схемою: стовбурова клітина клітина → попередниця лімфоцитопоеза → лімфобласт → пролімфоцит → лімфоцит.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Червяк, Петро (2012). Медична енциклопедія (укр.). Київ: Просвіта. с. 516. ISBN 978-966-2133-86-8.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Клінічна лабораторна діагностика : підруч. для студентів і лікарів-інтернів мед. закл. вищ. освіти, фахівців лаб. діагностики і клініцистів різних спец (вид. Л. Є. Лаповець). Київ: Медицина. 2019. с. 33—43. ISBN 978-617-505-838-1. {{cite book}}: |access-date= вимагає |url= (довідка)
  • Гематологічні дослідження в клінічній лабораторній діагностиці. Чернівці: Медуніверситет. 2018. с. 17—27. {{cite book}}: |access-date= вимагає |url= (довідка) Зміст

Література[ред. | ред. код]