Латинський кубок
Лати́нський ку́бок (ісп. Copa Latina, італ. Coppa Latina, порт. Taça Latina, фр. Coupe Latine) — міжнародний футбольний клубний турнір, який розігрувався переможцями національних чемпіонатів Іспанії, Італії, Португалії та Франції в 1949–1957 роках. Припинив існування із заснуванням Кубка європейських чемпіонів (з 1992 — Ліга чемпіонів УЄФА).
Історія і регламент[ред. | ред. код]
Кубок був заснований футбольними федераціями чотирьох романськомовних країн Західної Європи (звідси його назва). Латинський кубок мав заповнити вакуум, який створився у міжнародному клубному футболі після Другої світової війни, коли інші подібні змагання або припинилися (Кубок Мітропи припинився в 1940 році і був відновлений лише у 1952), або ще не почалися (Кубок європейських чемпіонів було засновано лише в 1955).
Позаяк футбольні клуби розореної післявоєнної Європи не могли дозволити собі значних транспортних витрат, матчі кубку проводилися в одній країні, по черзі в одній з країн-учасниць. Розіграші кубка влаштовувалися щороку влітку по закінченні поточного сезону національних чемпіонатів. Змагання складалися з двох півфіналів, матчу за третє місце і фінального матчу. Кожні чотири роки визначався рейтинг країн за підсумками результатів її клубів у розіграшах кубка. В турнірі брали участь переможці національних чемпіонатів країн-учасниць, але в трьох випадках, коли чемпіон відмовлявся від участі в турнірі, його місце займала команда, яка посіла в чемпіонаті нижчу позицію: в 1953 «Мілан» (3-тє місце в чемпіонаті Італії) і «Валенсія» (2-е місце чемпіонаті Іспанії), і знову «Мілан» у 1956 (2-е місце в італійському чемпіонаті).
До появи Кубку європейських чемпіонів Латинський кубок вважався найпрестижнішим клубним турніром Європи, оскільки Кубок Мітропи, який мав велику популярність перед Другою світовою війною, після війни, хоча й був відновлений, прийшов у занепад. Хоча в розіграшах Латинського кубка брали участь клуби лише чотирьох країн, це були провідні футбольні держави того часу, що підтверджується тим фактом, що з двадцяти фіналістів перших десяти розіграшів Кубка європейських чемпіонів (з 1956 по 1965) дев'ятнадцять походили з цих чотирьох країн (єдиним винятком став німецький «Айнтрахт», який поступився мадридському «Реалу» в 1960 році).
Останній раз Кубок розігрувався в 1957 році. «Реал», останній переможець Латинського кубку, виграв також перші п'ять розіграшів Кубка європейських чемпіонів, з 1956 по 1960 роки. Зі зростом популярності загальноєвропейського футбольного клубного турніру розіграші Латинського кубка припинилися.
Володарі Латинського кубка[ред. | ред. код]
| Рік | Місце проведення | Фінал | Матч за третє місце | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чемпіон | Віце-чемпіон | Третє місце | Четверте місце | ||||
| 1949 | .svg){kind=small} Барселона і Мадрид, Іспанія | «Барселона» | 2:1 |  «Спортінг» (Лісабон) | «Торіно»  | 5:3 |  «Реймс» |
| 1950 | Лісабон, Португалія | «Бенфіка» | 2:1* | «Бордо» | «Атлетіко» (Мадрид) | 2:1 | «Лаціо» |
| 1951 | Мілан і Турин, Італія | «Мілан» | 5:0 | «Лілль» | «Атлетіко» (Мадрид) | 3:1 | «Спортінг» (Лісабон) |
| 1952 | Париж, Франція | «Барселона» | 1:0 | «Ніцца» | «Ювентус» | 3:2 | «Спортінг» (Лісабон) |
| 1953 | Лісабон і Порту, Португалія | «Реймс» | 3:0 | «Мілан» | «Спортінг» (Лісабон) | 4:1 | «Валенсія» |
| 1954 | Розіграш не проводився через Чемпіонат світу у Швейцарії | ||||||
| 1955 | Париж, Франція | «Реал» (Мадрид) | 2:0 | «Реймс» | «Мілан» | 3:1 | «Белененсеш» |
| 1956 | Мілан, Італія | «Мілан» | 3:1 | «Атлетік» (Більбао) | «Бенфіка» | 2:1 | «Ніцца» |
| 1957 | Мадрид, Іспанія | «Реал» (Мадрид) | 1:0 | «Бенфіка» | «Мілан» | 1:0 | «Сент-Етьєн» |
* — перший матч закінчився внічию 3:3, і був проведений повторний матч
Посилання[ред. | ред. код]
- Статистика розіграшів на сайті rsssf.com [Архівовано 12 січня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)