Лана Тернер
| Лана Тернер | ||||
|---|---|---|---|---|
| Lana Turner | ||||
 | ||||
| Студійне фото | ||||
| Ім'я при народженні | Julia Jean Turner | |||
| Народилася | 8 лютого 1921 США Уоллес, Айдахо | |||
| Померла | 29 червня 1995 (74 роки) США Лос-Анджелес, Каліфорнія | |||
| Громадянство | США | |||
| Релігія | католицька церква | |||
| Діяльність | Акторка | |||
| Alma mater | Голлівудська старша школа | |||
| Роки діяльності | 1937–1991 | |||
| У шлюбі з | Арті Шоу, Joseph Stephen Craned, Joseph Stephen Craned, Henry J. Topping Jr.d[4], Лекс Баркер, невідомо, невідомо і Ronald Pellard | |||
| Діти | Cheryl Craned | |||
| Батьки | John Virgil Turnerd[5] Mildred Frances Cowand[5] | |||
| IMDb | ID 0001805 | |||
| Нагороди та премії | ||||
| | ||||
 Лана Тернер у Вікісховищі | ||||
Лана Тернер (англ. Lana Turner, повне ім'я — Julia Jean Turner; 8 лютого 1921 — 29 червня 1995) — одна з найгламурніших і чуттєвих зірок класичного Голлівуду.
Біографія[ред. | ред. код]
Народилася в сім'ї шахтаря зі штату Теннессі, який був убитий, коли Лана була дитиною. Почала зніматися в кіно в 16 років. Її прозвали «дівчиною в светрі» за пристрасть до носіння предмета гардероба, який ненав'язливо підкреслював її пишні форми. Для зйомок одного з перших своїх фільмів вона вищипала брови, проте вони так і не відросли, звідки і пішло інше прізвисько — «дівчина з підмальованими бровами». У 1939 р. для однієї з ролей Тернер перефарбувалася в блондинку і не тільки абсолютно змінила свій образ, але і придбала нове прізвисько — «Королева нічних клубів».
Змагаючись за звання найсексуальнішої зірки Голлівуду з Ритою Гейворт і Джейн Рассел, Тернер знялася в чотирьох фільмах з прославленим плейбоєм Кларком Гейблом. Однією з найуспішніших її картин був ранній фільм у жанрі нуар — «Листоноша завжди дзвонить двічі» (1946). Вважається, що під час Другої світової війни американські солдати воліли вішати на стіни казарм саме її фотографії та афіші. Після війни знімалася переважно в мюзиклах.
Кар'єра Тернер в 1950-і рр. була неодноманітною. Одним з найуспішніших з художньої точки зору був фільм Вінсента Міннеллі «Злі й гарні» (1952), а за «Пейтон-плейс» (1957) вона навіть була номінована на премію «Оскар». Останнім великим успіхом була картина Дугласа Сірка «Імітація життя» (1959), в якій були факти подібні до біографії героїні, Тернер сама виховувала доньку.
Лана Тернер була одружена вісім разів, у тому числі із видатним джазменом Арті Шоу (1940); мільйонером Генрі Топпінгом (1948—1952), який зробив пропозицію, опустивши діамантову обручку в її келих з мартіні; актором Лексом Баркером (1953—1957), з яким розійшлася після того, як він почав залицятися до її малолітньої дочки, і з гіпнотизером Рональдом Данте (1969—1972). У квітні 1958 року актриса опинилася в центрі грандіозного скандалу: під час сімейної сварки чотирнадцятирічна дочка Тернер, намагаючись захистити матір, зарізала її співмешканця мафіозі Джонні Стомпанато.
Лана Тернер померла в 1995 році від раку в своєму будинку в Лос-Анджелесі. Її внесок у кінематограф був відзначений зіркою на Голлівудській алеї слави.
Фільмографія[ред. | ред. код]
| Рік | Назва | Роль |
|---|---|---|
| 1941 | Джонні Ігер | |
| 1941 | Доктор Джекілл та містер Хайд | Беатріс Емері |
| 1946 | Листоноша завжди дзвонить двічі | Кора Сміт |
| 1947 | Вулиця Зеленого дельфіна | Маріанна Патурель |
| 1948 | Три мушкетери | Леді Вінтер |
| 1952 | Весела вдова | Крістал Радек |
| 1952 | Злі й гарні | Джорджія Лоррінсон |
| 1956 | Діана | Діана де Пуатьє |
| 1957 | Пейтон-плейс | Констанція Маккензі |
| 1959 | Імітація життя | Лора Мередіт |
| 1960 | Портрет у чорних тонах | Шейла |
| 1961 | Охоплені коханням | Мерджері Пенроуз |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #119306557 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Lundy D. R. The Peerage
- ↑ WikiTree — 2005. — ed. size: 23699588
- ↑ а б Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
Посилання[ред. | ред. код]
- Лана Тернер: Життя легенди (англ.)
