Лактулоза

Лактулоза
Систематична назва (IUPAC)
4-O-β-D-Galactopyranosyl-β-D-fructofuranose
OR
(2S,3R,4S,5R,6R)-2-((2R,3S,4S,5R)-4,5-dihydroxy-2,5-bis(hydroxymethyl) tetrahydrofuran-3-yloxy)-6-(hydroxymethyl)tetrahydro-2H-pyran-3,4,5-triol
Ідентифікатори
Номер CAS 4618-18-2
Код ATC A06AD11
PubChem 11333
DrugBank DB00581
Хімічні дані
Формула C12H22O11 
Мол. маса 342.296 g/mol
SMILES eMolecules & PubChem
Фармакокінетичні дані
Біодоступність Poorly absorbed
Метаболізм 100% in colon by enteric bacteria
Період напіврозпаду 1.7-2 hours
Виділення Fecal
Терапевтичні застереження
Кат. вагітності

B(США)

Лег. статус

P (UK)

Шляхи введення Oral

Лактулоза (4-О-β-галактопіранозил-D-фруктоза) — синтетичний дисахарид, що складається з молекули галактози і фруктози, зв'язаних за допомогою β-1,4-зв'язку. Являє собою білий або майже білий кристалічний порошок солодкого смаку, без запаху. Окрім кристалічної форми випускають у вигляді сиропу, який використовується як замінник цукру.

Оскільки лактулоза не зустрічається в природі, то в організмі людини відсутні ферменти, які здатні гідролізувати її до галактози та фруктози. Внаслідок цього лактулоза проходить через шлунково-кишковий тракт в незмінному вигляді та доходить до товстої кишки де сприяє розмноженню мікроорганізмів (кишкової флори), які корисні для здоров'я людини особливо при запорах, дисбактеріозі та інших захворюваннях кишки[1]. За рахунок бактеріального розщеплення лактулози на коротколанцюгові жирні кислоти (молочна, оцтова, пропіонова, масляна) знижується pH середовища товстої кишки, яке призводить до підвищення осмотичного тиску, затримання рідини в порожнині кишки та посилення її перистальтики[2].

Світовим лідером у виробництві лактулози та функціональних харчових продуктів, збагачених лактулозою, є японська корпорація Morinaga Milk Industry Co, яка ще в 60-х роках минулого століття проводила дослідження щодо дії лактулози на організм людини, що відкрило дорогу функціональному харчуванню й розвитку індустрії пребіотиків у всьому світі[2].

Одержання[ред. | ред. код]

Одержують лактулозу ізомеризацією лактози, яка виділяється із молочної сироватки[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Бальон Я. Г., Сімуров О. В. Синтез та біологічні властивості цукрозамінників // Вісник Черкаського університету Науковий журнал [Архівовано 7 червня 2009 у Wayback Machine.]. — 2007, Вип.87 [Архівовано 14 вересня 2011 у Wayback Machine.]
  2. а б в Сирохман І. В. Товарознавство харчових продуктів функціонального призначення: навч. С 40 пос. [для студ. вищ. навч. закл.] / І. В. Сирохман, В. М. Завгородня. — К.: Центр учбової літератури, 2009. — 544 с. — ІБВК 978-966-364-803-3