Лайош Детарі

Лайош Детарі
Особисті дані
Народження	24 квітня 1963(1963-04-24) (61 рік)
	Будапешт, Угорщина
Зріст	180 см
Вага	76 кг
Громадянство	Угорщина
Позиція	півзахисник
Юнацькі клуби
1972-1973 1973-1980	«Асфальтутепіто» «Гонвед»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1980–1987 «Гонвед» 134 (72) 1987–1988 «Айнтрахт» (Франкфурт) 33 (11) 1988–1990 «Олімпіакос» 61 (35) 1990–1992 «Болонья» 42 (14) 1992–1993 «Анкона» 32 (9) 1993 «Ференцварош» 13 (1) 1993–1994 «Дженоа» 8 (1) 1994–1995 «Ксамакс» 37 (12) 1996–1998 «Санкт-Пельтен» 50 (29) 1998–1999 БВСК 17 (8) 1999–2000 «Дунакесі» 17 (4) 2000–2001 «Остбан XI» (Відень) 11 (5) 2001 «Дружстевник» (Г.Потуонь) 4 (2)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1984–1994 Угорщина 59 (13)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 2000–2001 «Біхор» 2001–2002 «Чепель» 2002 «Гонвед» 2002–2003 «Ханой» 2003–2004 «Галадаш» 2004 «Татабанья» 2004 «Діошдьйор» 2004–2005 «Ньїредьгаза» 2005 «Пансерраїкос» 2005–2006 «Уніоне» (Будапешт) 2006 Угорщина (помічник) 2007 «Фельшепаконь» 2007–2008 «Шопрон» 2008 «Порос» 2008 «Шіофок» 2009 «Шіофок» (мол.) 2009 «Вечеш» 2009–2010 «Торнала» 2010–2011 «Вечеш» 2011–2012 «Ференцварош» 2013–2014 «Фельшетарань» 2015 «Балатонсепезд» 2016 «Надьреде»
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.
Лайош Детарі у Вікісховищі

Лайош Детарі (угор. Lajos Détári, нар. 24 квітня 1963, Будапешт) — угорський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. Футболіст року в Угорщині (1985).

Виступав, зокрема, за «Гонвед», «Айнтрахт» (Франкфурт) та «Олімпіакос», а також національну збірну Угорщини, у складі якої був учасником чемпіонату світу 1986 року.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 24 квітня 1963 року в місті Будапешт. Вихованець юнацьких команд футбольних клубів «Асфальтутепіто» та «Гонвед».

У дорослому футболі дебютував 1980 року виступами за команду «Гонвед», в якій провів сім сезонів, взявши участь у 134 матчах чемпіонату, забивши 72 голи і вигравши три чемпіонати Угорщини (1984, 1985, 1986) та один Кубок Угорщини (1985). У складі «Гонведа» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,54 гола за гру першості, завдяки чому тричі поспіль ставав найкращим бомбардиром угорської ліги — в 1985, 1986 та 1987 роках. Крім того у 1985 році він був визнаний найкращим футболістом Угорщини.

У 1987 році Детарі перейшов у західнонімецький «Айнтрахт» (Франкфурт-на-Майні) за 3 600 000 дойчмарок^[1]. Він дебютував у Бундеслізі 1 серпня 1987 року у виїзній грі проти «Кайзерслаутерна» (2:2) і у сезоні 1987/88 став найкращим бомбардиром команди з 11 голами у 33 іграх чемпіонаті. А у фіналі Кубка Західної Німеччини з «Бохумом» (1:0) Лайош забив єдиний гол у зустрічі, який приніс «Айнтрахту» перемогу в турнірі.

Влітку 1988 року Детарі перейшов до грецького «Олімпіакоса». Президент пірейців Гіоргіос Коскотас заплатив «Айнтрахту» за гравця величезну суму близько 3 млрд грецьких драхм, завдяки чому цей перехід на той час став другим за вартістю у світі після трансферу Дієго Марадони в 1984 році з «Барселони» в «Наполі»^[2]. Угорець став одним з найкращих бомбардирів команди протягом наступних двох сезонів, за цей період забивши 33 голи, але попри це йому не вдалося виграти чемпіонат, здобувши лише Кубок Греції 1990 року. Фінансові скандали та адміністративна нестабільність, що панувала в команді наприкінці 1980-х, призвели до уходу Детарі.

Влітку 1990 року Лайош Детарі перейшов до італійської «Болоньї»^[3]. Угорець пройшов разом з клубом до чвертьфіналу Кубка УЄФА, але в чемпіонаті команда виступила вкрай невдало, посівши 18 місце і вилетіла з Серії А. Провівши сезон 1991/92 з клубом у другому дивізіоні та посівши низьке 13 місце, Детарі повернувся до італійської еліти, перейшовши в «Анкону»^[4], за яку у наступному сезоні забив 10 голів, втім і ця команда вилетіла до другого дивізіону.

У липні 1993 року Детарі повернувся до Угорщини, перейшовши до «Ференцвароша», де пробув лише кілька місяців, оскільки повернувся до Італії в листопаді того ж року і підписав контракт із «Дженоа»^[5]. Він пробув у команді з Генуї до кінця сезону 1993/94, але основним гравцем не став, забивши в цілому за 8 матчів Серії А лише один гол.

Згодом з 1994 року Детарі два сезони виступав за швейцарський «Ксамакс», а у 1996—1998 роках грав в Австрії, у другому дивізіоні за «Санкт-Пельтен».

Влітку 1998 року Детарі повернувся до свого рідного міста Будапешта, перейшовши до місцевого БВСК і провів там один сезон у вищому дивізіоні, після чого грав у другому угорському дивізіоні за «Дунакесі»

2000 року Детарі повернувся в Австрію, ставши гравцем клубу четвертого дивізіону «Остбан XI» (Відень). У складі віденської команди він виходив на поле 11 разів, забивши 5 голів до кінця року, після чого у лютому 2001 року перебрався до словацького клубу п'ятого дивізіону «Дружстевник» з Горна Потуоні, населеного переважно угорцями^[6]. Перехід знаменитого гравця викликав ажіотаж, на його першій пресконференції були присутні дев'ять телевізійних компаній, на додаток він отримав футболку з 10 номером^[7]. Влітку 2001 року, відмовившись від пропозиції Чепеля, Лайош Детарі оголосив про завершення ігрової кар'єри у віці 38 років^[8].

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

22 серпня 1984 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Угорщини в товариському матчі проти Швейцарії (3:0)^[9].

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1986 року у Мексиці. На цьому турнірі зіграв у всіх трьох іграх і у матчі з Канадою (2:0) забив гол на 76-й хвилині^[10], втім його команда не вийшла з групи.

З 1989 року Детарі був капітаном збірної, але вона більше не змогла кваліфікуватись на великі міжнародні турніри. Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 11 років, провів у її формі 59 матчів, забивши 13 голів^[11].

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру, ще продовжуючи грати на полі, 2000 року, очоливши тренерський штаб румунського клубу «Біхор»^[12].

Восени 2001 року, після завершення ігрової кар'єри, на запрошення Йожефа Тьорека він також підписав контракт із «Чепелем» на рік^[13], однак покинув посаду через пів року.

В кінці 2001 року «Гонвед» звернувся до свого вихованця з проханням очолити команду, оскільки «Уйпешт» викупив попереднього тренера, Роберта Глазера. Команда під керівництвом Декарі посіла 7 місце у чемпіонаті і кваліфікувалась до Кубка Інтертото 2002 року, але там вона сенсаційно вилетіла вже у першому раунді від литовського «Жальгіріса» (Вільнюс)^[14], незабаром після чого Детарі покинув команду.

В листопаді 2002 року Детарі очолив в'єтнамський «Ханой»^[15], пропрацювавши шість місяців, після чого пішов з команди за взаємною домовленістю через відсутність результатів.

Відразу після повернення додому, у квітні 2003 року Детарі став головним тренером клубу другого дивізіону «Галадаша» за десять турів до кінця чемпіонату^[16], і допоміг команді вийти до елітного дивізіону, втім вже на старті нового сезону, у серпні того ж року несподівано покинув команду^[17]. Надалі працював з іншими місцевими командами «Татабанья»^[18], «Діошдьйор»^[19] та «Ньїредьгаза»^[20]

Влітку 2005 року Детарі очолив клуб грецького другого дивізіону «Пансерраїкос» із завданням вивести клуб до еліти^[21], але співпраця була нетривалою, оскільки угорця вже у жовтні було звільнено через суперечку з президентом клубу^[22]. Після цього Детарі підписав контракт з невеликою командою п'ятого угорського дивізіону «Уніоне» (Будапешт)^[23]

У березні 2006 року Детарі став помічником нового головного тренера Петера Божика в збірній Угорщини^[24]. Вже в першому матчі відбору на Євро-2008 вдома проти Норвегії угорці програли 1:4, після чого продовжили показувати невиразну гру і в жовтні 2006 року після ганебної поразки від Мальти (1:2) увесь тренерський штаб було відправлено у відставку^[25].

У січні 2007 року Детарі обійняв посаду головного тренера клубу п'ятого дивізіону «Фельшопаконі»^[26], а вже у червні Лайоша запросив до вищолігового «Шопрона» його колишній бос з «Ораді» Маріус Візер, і угорський спеціаліст підписав з клубом контракт на 1+2 роки^[27]. Втім вже у вересні в клубі відбулась зміна власника, і новий власник, італієць Антоніо Рігі, звільнив Детарі^[28]

У січні 2008 року Детарі очолив нижчоліговий грецький «Порос»^[29], а в червні повернувся на батьківщину, де був призначений головним тренером «Шіофока»^[30]. За підсумками першої половини сезону команда посідала 15 місце, тому з 1 січня Детарі на посаді головного тренера замінив Золтан Аксель^[31].

У січні 2009 року Детарі очолив «Вечеш»^[32], у якому з перервою на роботу в словацькому клубі «Торнала»^[33] працював до 2011 року.

У серпні 2011 року Детрі був призначений головним тренером «Ференцвароша» після відставки Ласло Прукнера після кількох поразок у чемпіонаті та швидкого вильоту з Ліги Європи^[34]. «Ференцварош» виграв перший матч з Детарі з рахунком 2:0 у «Залаегерсега» і за підсумками сезону 2011/12 посів з командою 11 місце. 20 серпня 2012 року, після поразки «Уйпешту» на старті наступного сезону, він покинув клуб за взаємною домовленістю^[35].

Згодом Детарі очолював тренерський штаб невеликих аматорських клубів «Фельшетарань», «Балатонсепезд» та «Надьреде».

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів[ред. | ред. код]

Сезон	Команда	Чемпіонат			Національний кубок			Континентальні кубки			Інші змагання			Усього
		Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ігор	Голів
1980–81	«Гонвед»	НБІ	2	0	КУ	0	0	-	-	-	-	-	-	2	0
1981–82		НБІ	4	0	КУ	1	0	-	-	-	-	-	-	5	0
1982–83		НБІ	23	3	КУ	4	2	-	-	-	-	-	-	27	5
1983–84		НБІ	24	5	КУ	3	1	КІ+КУЄФА	5+3	1+0	-	-	-	35	7
1984–85		НБІ	30	18	КУ	7	8	КЄЧ	2	0	-	-	-	39	26
1985–86		НБІ	27	27	КУ	3	5	КЄЧ	4	5	-	-	-	34	37
1986–87		НБІ	24	19	КУ	2	2	КЄЧ	2	2	-	-	-	28	23
Усього за «Гонвед»			134	72		20	18		16	8		-	-	170	98
1987–88	«Айнтрахт»	БЛ	33	11	КН	6	3		-	-		-	-	39	14
1988–89	«Олімпіакос»	АЕ	27	15	КГ	1	0	-	-	-	-	-	-	28	15
1989–90		АЕ	34	20	КГ	10	6	КУЄФА	6	2	-	-	-	50	28
Усього за «Олімпіакос»			61	35		11	6		6	2		-	-	78	43
1990–91	«Болонья»	A	15	5	КІ	2	0	КУЄФА	3	1	-	-	-	20	6
1991–92		B	27	9	КІ	2	1	-	-	-	-	-	-	29	10
Усього за «Болонью»			42	14		4	1		3	1		-	-	49	16
1992–93	«Анкона»	A	32	9	КІ	2	1	-	-	-	-	-	-	34	10
лип.-лис. 1993	«Ференцварош»	НБІ	13	1	КУ	2	0	КВК	1	1	СУ	1	0	17	2
лис. 1993–94	«Дженоа»	A	8	1	КІ	-	-	-	-	-	-	-	-	8	1
1994–95	«Ксамакс»	A	34	12	КШ	2	2	-	-	-	-	-	-	36	14
1995–96		A	3	0	КШ	0	0	КУЄФА	1	0	-	-	-	4	0
Усього за «Ксамакс»			37	12		2	2		1	0		-	-	40	14
1996–97	«Санкт-Пельтен»	1Л	25	19	КА	2	2	-	-	-	-	-	-	27	21
1997–98		1Л	25+2[36]	10	КА	1	0	-	-	-	-	-	-	28	10
Усього за «Санкт-Пельтен»			50+2	29		3	2		-	-		-	-	55	31
1998–99	БВСК	НБІ	17	8	КУ	3	1	-	-	-	-	-	-	20	9
1999–00	Dunakeszi VSE	НБІІ	17	4	КУ	0	0	-	-	-	-	-	-	17	4
2000-лют. 2001	«Остбан XI» (Відень)	ВЛ	11	5	КА	1	0	-	-	-	-	-	-	12	5
лют.-черв. 2001	«Дружстевник» (Горна Потуонь)	5Л	4	2	КС	-	-	-	-	-	-	-	-	4	2
Усього за кар'єру			459+2	203		54	34		27	12		1	0	543	249

Статистика виступів за збірну[ред. | ред. код]

 Статистика матчів і голів за збірну —  Угорщина

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи	Примітки
22-8-1984	Будапешт	Угорщина	3 – 0	Швейцарія	товариський матч	-
25-8-1984	Будапешт	Угорщина	0 – 2	Мексика	товариський матч	-
22-8-1984	Будапешт	Угорщина	3 – 1	Австрія	Відбір до ЧС 1986	-
17-10-1984	Роттердам	Нідерланди	1 – 2	Угорщина	Відбір до ЧС 1986	1
17-11-1984	Лімасол	Кіпр	1 – 2	Угорщина	Відбір до ЧС 1986	-
29-1-1985	Гамбург	ФРН	0 – 1	Угорщина	товариський матч	-
3-4-1985	Будапешт	Угорщина	2 – 0	Кіпр	Відбір до ЧС 1986	-
17-4-1985	Відень	Австрія	0 – 3	Угорщина	Відбір до ЧС 1986	1
14-5-1985	Будапешт	Угорщина	0 – 1	Нідерланди	Відбір до ЧС 1986	-
16-10-1985	Кардіфф	Уельс	0 – 3	Угорщина	товариський матч	1
9-12-1985	Ірапуато	Угорщина	1 – 0	Південна Корея	товариський матч	-
12-12-1985	Монтеррей	Угорщина	3 – 1	Алжир	товариський матч	-	46'
14-12-1985	Толука-де-Лердо	Мексика	2 – 0	Угорщина	товариський матч	-
2-2-1986	Доха	Катар	0 – 3	Угорщина	товариський матч	1
16-3-1986	Будапешт	Угорщина	3 – 0	Бразилія	товариський матч	1
2-6-1986	Ірапуато	СРСР	6 – 0	Угорщина	ЧС 1986 - 1-й етап	-
6-6-1986	Ірапуато	Канада	0 – 2	Угорщина	ЧС 1986 - 1-й етап	1
9-6-1986	Леон	Угорщина	0 – 3	Франція	ЧС 1986 - 1-й етап	-
15-10-1986	Будапешт	Угорщина	0 – 1	Нідерланди	Відбір до ЧЄ 1988	-
12-11-1986	Марусі	Греція	2 – 1	Угорщина	Відбір до ЧЄ 1988	-
29-4-1987	Роттердам	Нідерланди	2 – 0	Угорщина	Відбір до ЧЄ 1988	-
17-5-1987	Будапешт	Угорщина	5 – 3	Польща	Відбір до ЧЄ 1988	2
23-9-1987	Варшава	Польща	3 – 2	Угорщина	Відбір до ЧЄ 1988	-
14-10-1987	Будапешт	Угорщина	3 – 0	Греція	Відбір до ЧЄ 1988	1
18-11-1987	Будапешт	Угорщина	0 – 0	ФРН	товариський матч	-
2-12-1987	Будапешт	Угорщина	1 – 0	Кіпр	Відбір до ЧЄ 1988	-	80'
27-4-1988	Будапешт	Угорщина	0 – 0	Англія	товариський матч	-
10-5-1988	Будапешт	Угорщина	2 – 2	Данія	товариський матч	-
17-5-1988	Будапешт	Угорщина	0 – 4	Австрія	товариський матч	-
19-10-1988	Будапешт	Угорщина	1 – 0	Північна Ірландія	Відбір до ЧС 1990	-
8-3-1989	Будапешт	Угорщина	0 – 0	Ірландія	Відбір до ЧС 1990	-	кап.
4-4-1989	Будапешт	Угорщина	3 – 0	Швейцарія	товариський матч	1	кап. 81'
12-4-1989	Будапешт	Угорщина	1 – 1	Мальта	Відбір до ЧС 1990	-	кап.
26-4-1989	Таранто	Італія	4 – 0	Угорщина	товариський матч	-	кап.
4-6-1989	Дублін	Ірландія	2 – 0	Угорщина	Відбір до ЧС 1990	-	кап.
6-9-1989	Белфаст	Північна Ірландія	1 – 2	Угорщина	Відбір до ЧС 1990	-	кап.
11-10-1989	Будапешт	Угорщина	2 – 2	Іспанія	Відбір до ЧС 1990	-	кап.
25-10-1989	Будапешт	Угорщина	1 – 0	Греція	товариський матч	-	кап.
28-3-1990	Будапешт	Угорщина	1 – 3	Франція	товариський матч	-	кап. 79'
17-4-1991	Будапешт	Угорщина	0 – 1	СРСР	Відбір до ЧЄ 1992	-	63'
1-5-1991	Салерно	Італія	3 – 1	Угорщина	Відбір до ЧЄ 1992	-
11-9-1991	Дьєр	Угорщина	1 – 2	Ірландія	товариський матч	-	кап.
25-9-1991	Москва	СРСР	2 – 2	Угорщина	Відбір до ЧЄ 1992	-	кап.
9-10-1991	Секешфегервар	Угорщина	0 – 2	Бельгія	товариський матч	-	кап.
30-10-1991	Сомбатгей	Угорщина	0 – 0	Норвегія	Відбір до ЧЄ 1992	-	кап.
25-3-1992	Будапешт	Угорщина	2 – 1	Австрія	товариський матч	1	кап.
9-9-1992	Люксембург	Люксембург	0 – 3	Угорщина	товариський матч	1	кап.
11-10-1992	Доха	Катар	1 – 4	Угорщина	товариський матч	-	кап. 87'
7-3-1993	Фукуока	Японія	0 – 1	Угорщина	Kirin Cup 1993	-	кап.
10-3-1993	Нагоя	США	0 – 0	Угорщина	Kirin Cup 1993	-	кап.
31-3-1993	Будапешт	Угорщина	0 – 1	Греція	Відбір до ЧС 1994	-	кап.
15-4-1993	Будапешт	Угорщина	0 – 2	Швеція	товариський матч	-	кап.
28-4-1993	Москва	Росія	3 – 0	Угорщина	Відбір до ЧС 1994	-	кап.
8-9-1993	Будапешт	Угорщина	1 – 3	Росія	Відбір до ЧС 1994	-	кап.
27-10-1993	Будапешт	Угорщина	1 – 0	Люксембург	Відбір до ЧС 1994	1	кап.
9-3-1994	Будапешт	Угорщина	1 – 2	Швейцарія	товариський матч	-	кап. 46'
7-9-1994	Будапешт	Угорщина	2 – 2	Туреччина	Відбір до ЧЄ 1996	-	кап.
12-10-1994	Будапешт	Угорщина	0 – 0	Німеччина	товариський матч	-	кап. 57'
16-11-1994	Стокгольм	Швеція	2 – 0	Угорщина	Відбір до ЧЄ 1996	-	кап.
Усього		Матчів	59		Голів	13

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Командні[ред. | ред. код] Чемпіон Угорщини (3): «Гонвед»: 1983/84, 1984/85, 1985/86 Володар Кубка Угорщини (1): «Гонвед»: 1984/85 Володар Кубка ФРН (1): «Айнтрахт»: 1987/88 Володар Кубка Греції (1): «Олімпіакос»: 1989/90 Володар Суперкубка Угорщини (1): «Ференцварош»: 1993

Особисті[ред. | ред. код] Найкращий бомбардир чемпіонату Угорщини: 1984/85 (18 голів), 1985/86 (27 голів), 1986/87 (19 голів) Футболіст року в Угорщині: 1985 Найкращий іноземний гравець Бундесліги : 1988 Найкращий гравець чемпіонату Греції: 1989 Найкращий гравець чемпіонату Швейцарії: 1994 Найкращий бомбардир другого дивізіону чемпіонату Австрії: 1996/97 (19 голів) Найкращий гравець «Санкт-Пельтена»: 1996/97

Примітки[ред. | ред. код]

1. ↑ Deutscher Ochse. Der Spiegel (нім.). 27 березня 1988. Процитовано 7 жовтня 2021.
2. ↑ When Saturday Comes - Football - it's a rich man's world. wsc.co.uk. 9 липня 2015. Архів оригіналу за 9 липня 2015. Процитовано 7 жовтня 2021.
3. ↑ DETARI, LA STAR DELLA MODESTIA - la Repubblica.it. Archivio - la Repubblica.it (італ.). Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 7 жовтня 2021.
4. ↑ ' NON C' E' SCELTA, UMILTA' E BASTA' - la Repubblica.it. Archivio - la Repubblica.it (італ.). Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 7 жовтня 2021.
5. ↑ DETARI, IL ROMPISCATOLE - la Repubblica.it. Archivio - la Repubblica.it (італ.). Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 7 жовтня 2021.
6. ↑ NS 2001-01-26 04:00:00 - Détári új csapata a Felsőpatony. nsport.portologic.hu. 2 травня 2008. Архів оригіналу за 2 травня 2008. Процитовано 7 жовтня 2021.
7. ↑ Vastaps Dömének. nsport.portologic.hu. 2 травня 2008. Архів оригіналу за 2 травня 2008. Процитовано 7 жовтня 2021.
8. ↑ Új Szó. web.archive.org. 22 березня 2008. Архів оригіналу за 22 березня 2008. Процитовано 7 жовтня 2021.
9. ↑ Hungary vs Switzerland, 22 August 1984. eu-football.info (англ.). Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 7 жовтня 2021.
10. ↑ Kft, New Wave Media Group. Messi még meg sem született, amikor Détári az utolsó vb-gólunkat lőtte. https://www.origo.hu/ (угор.). Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 7 жовтня 2021.
11. ↑ Lajos Détári - Goals in International Matches. www.rsssf.com. Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 7 жовтня 2021.
12. ↑ Détári Lajos a Nagyvárad edzője. nsport.portologic.hu. 2 травня 2008. Архів оригіналу за 2 травня 2008. Процитовано 7 жовтня 2021.
13. ↑ Détári Lajos a Csepel kispadján. Foci.hu. 4 травня 2008. Архів оригіналу за 4 травня 2008. Процитовано 7 жовтня 2021.
14. ↑ [origo] Kajak-kenu Világkupa - Búcsúzott a Kispest az Intertotó-kupától. kajakkenusport.origo.hu. 3 травня 2008. Архів оригіналу за 3 травня 2008. Процитовано 7 жовтня 2021.
15. ↑ [origo] Kajak-kenu Világkupa - Détári: irány Vietnam. kajakkenusport.origo.hu. 3 травня 2008. Архів оригіналу за 3 травня 2008. Процитовано 7 жовтня 2021.
16. ↑ Détári a Haladás új edzője. idojaras.origo.hu. 3 травня 2008. Архів оригіналу за 3 травня 2008. Процитовано 7 жовтня 2021.
17. ↑ Détári Lajos elhagyja a Haladást. ok.hu. 4 травня 2008. Архів оригіналу за 4 травня 2008. Процитовано 7 жовтня 2021.
18. ↑ Nem hivatalos honlap. Tatabányai Futball Club. 2 травня 2008. Архів оригіналу за 2 травня 2008. Процитовано 7 жовтня 2021.
19. ↑ L, D. (5 липня 2004). Détári Lajos munkába állt - NSO. NSO.hu (угор.). Архів оригіналу за 5 травня 2008. Процитовано 7 жовтня 2021.
20. ↑ Nyíregyháza: menesztették az edzőt, Détári érkezik. Világszinvonal. 26 травня 2008. Архів оригіналу за 26 травня 2008. Процитовано 7 жовтня 2021.
21. ↑ ANDRÁS, ZOMBORI (23 червня 2005). Détári Lajos görögországi kispadon folytatja - NSO. NSO.hu (угор.). Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 7 жовтня 2021.
22. ↑ Détári Lajos máris távozhat Görögországból. baon.hu. 2 травня 2008. Архів оригіналу за 2 травня 2008. Процитовано 7 жовтня 2021.
23. ↑ Edzők. UnioneFC. 4 жовтня 2008. Архів оригіналу за 4 жовтня 2008. Процитовано 7 жовтня 2021.
24. ↑ Bozsik Péter az új szövetségi kapitány. index.hu (угор.). 4 травня 2008. Архів оригіналу за 4 травня 2008. Процитовано 7 жовтня 2021.
25. ↑ Menesztették Bozsik Pétert - Amerikai Magyar Népszava Szabadság. nepszava.com. 4 травня 2008. Архів оригіналу за 4 травня 2008. Процитовано 7 жовтня 2021.
26. ↑ Kft, New Wave Media Group. Détári a Felsőpakony vezetőedzője lesz. origo.hu (угор.). Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 7 жовтня 2021.
27. ↑ FC Sopron: Détári egy plusz két év - SPORT - Cikkek - STOP. stop.hu. 3 травня 2008. Архів оригіналу за 3 травня 2008. Процитовано 7 жовтня 2021.
28. ↑ Détárit kirúgták Sopronból - SPORT - Cikkek - STOP. stop.hu. 3 травня 2008. Архів оригіналу за 3 травня 2008. Процитовано 7 жовтня 2021.
29. ↑ Ένας Θρύλος του Παγκόσμιου Ποδοσφαίρου στον πάγκο του Α.Ο.Πόρου | FC POROS. fightclubporos.com. 27 червня 2008. Архів оригіналу за 27 червня 2008. Процитовано 7 жовтня 2021.
30. ↑ Détári irányítja nyártól a Siófok együttesét a Soproni Ligában - NS. NSO.hu (угор.). 10 червня 2008. Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 7 жовтня 2021.
31. ↑ Kft, New Wave Media Group. Aczél került a siófoki kispadra, de Détári is marad. https://www.origo.hu/ (угор.). Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 7 жовтня 2021.
32. ↑ Détári Lajos munkába állt Vecsésen – szakmai igazgatóként - NSO. NSO.hu (угор.). 19 січня 2009. Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 7 жовтня 2021.
33. ↑ Détári Felsőpatony után újra Szlovákiában, ezúttal Tornalján edzősködik. parameter.sk (угор.). Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 7 жовтня 2021.
34. ↑ UFFICIALE: Lajos Detari tecnico del Ferencvaros - TUTTOmercatoWEB.com. www.tuttomercatoweb.com (італ.). Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 7 жовтня 2021.
35. ↑ Détári megy - holland edző érkezhet a Fradihoz - NSO. NSO.hu (угор.). 20 серпня 2012. Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 7 жовтня 2021.
36. ↑ Плей-аут

Посилання[ред. | ред. код]

• Лайош Детарі на сайті ФІФА (англ.)

• Лайош Детарі на сайті УЄФА (англ.) (фр.) (нім.) (рос.) (італ.) (ісп.) (порт.)
• Лайош Детарі на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Лайош Детарі на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
• Тренерська кар'єра на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Лайош Детарі на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
• Лайош Детарі на сайті Eu-football.info (англ.)

п о р Склад збірної Угорщини на чемпіонаті світу 1986 1 П. Дістль (в) • 2 Шаллаї • 3 Рот • 4 Варга • 5 Кардош • 6 Гараба • 7 Кіпріц • 8 А. Надь (к) • 9 Дайка • 10 Детарі • 11 Естергазі • 12 Чухаї • 13 Л. Дістль • 14 Петер • 15 Ганніх • 16 Й. Надь • 17 Бурча • 18 Сендреї (в) • 19 Богнар • 20 Ковач • 21 Хайсан • 22 Андруш (в) • Тренер: Дьордь Мезеї

п о р «Будапешт Гонвед» – Тренери Шенкей (1929) · Шталмах (1935–1937) · Пушкаш (1937–1942) · Тіткош (1942–1943) · Сокоді (1944) · Пушкаш (1945–1947) · Гуттманн (1947–1948) · Пушкаш (1948–1951) · Кальмар (1952–1956) · Кішш (1957) · Шош (1957–1960) · Бабольчаї (1960–1962) · Лорант (1962–1963) · Баньяї (1963) · Кішпетер (1963–1966) · Божик (1966–1967) · Бабольчаї (1967) · Прейнер (1968–1971) · Бабольчай (1971) · Месарош (1971–1973) · Фараго (1973–1974) · Лакат (1974–1976) · Тіхі (1976–1982) · Комора (1982–1986) · Вадь (1986) · Комора (1987) · Бічкеї (1987–1988) · Бот (1989) · Гаас (1990) · Мезеї (1990–1992) · Веребеш (1992) · Сургент (1992) · Куусела (1992–1994) · Давидович (1994) · Козма (1995) · Терек (1995–1996) · Бічкеї (1996–1997) · Кремер (1997) · Варга (1997) · Комора (1997–1998) · Галхіді (1998–1999) · Комора (1999) · Реселі Шоош (1999–2000) · Торньї (2000–2001) · Сургент (2001) · Глазер (2001) · Детарі (2002) · Фітош (2002) · Патраску (2002) · Сургент (2002) · Езе (2003) · Дуро (2003) · Галхіді (2003–2005) · Дольчетті (2005–2006) · Шупка (2006–2008) · Пелешкеї (2008–2009) · Шиша (2009) · Моралес (2009–2010) · Салаї (2010) · Шупка (2011–2012) · Россі (2012–2014) · Шимон (2014) · Верховод (2014) · де Моїнк (2014) · Чабі (2014–2015) · Россі (2015–2017) · ван дер Мер (2017) · Шупка (2017–2019) · Санніно (2019–2020) · Пішонт (2020) · Бодог (2020) · Пішонт (2020–2021) · Горват (2021–2022) · Вигневич (2022) · Кортс (2022–)

п о р «Ференцварош» – Тренери Тот (1926–30) · Блум (1930–37) · Броді (1937) · Й. Шандор (1937) · Раухмаул (1937–38) · Главай (1938–39) · Дімені (1939–42) · Тот (1943) · Шаффер (1943–44) · Беркеші (1944) · П. Сабо (1945) · Урбанчик (1945–46) · Дімені (1946–47) · Опата (1947) · Ліка (1948–50) · Вадаш (1950) · Урбанчик (1951) · Дяк (1952–1953) · Шош (1953–57) · А. Чанаді (1957) · Татраї (1958–61) · Й. Месарош (1961–65) · Вілежал (1965) · Татраї (1966) · Лакат (1967–69) · Калочаї (1970) · Дальнокі (1970) · Ф. Чанаді (1970–73) · Новак (1973) · Дальнокі (1973–78) · Фрідманскі (1978–80) · Новак (1980–83) · Г. Вінче (1984–85) · Шароші (1985) · Дальнокі (1985–87) · Ракоші (1987–90) · Нілаші (1990–94) · Новак (1994–96) · Муха (1996) · Варга (1996–97) · Нілаші (1997–98) · Влак (1999) · Муха (1999) · Поклепович (1999–2000) · Чанк (2000–01) · Гарамі (2002–03) · Пінтер (2003–04) · Ласло (2004–05) · Геллеї (2005–07) · Кунтич (2007) · Чанк (2007–08) · Дейвісон (2008–09) · Шорт (2009–10) · Прукнер (2010–11) · Надь (2011) · Детарі (2011–12) · Моніз (2012–13) · Долль (2013–18) · Ребров (2018–21) · Штегер (2021) · Черчесов (2021–23)

п о р Футболіст року в Угорщині  • 1901: Рай • 1902: Ордоді • 1903: Покорни • 1904: Посонь • 1905: Бодор • 1906: Борбаш • 1907: Борбаш • 1908: Домонкош • 1909: Румбольд • 1910: Карой • 1911: Д. Біро • 1912: Шлоссер • 1913: Боднар • 1914: Жак • 1915: Шаффер • 1916: Шаффер • 1917: Платтко • 1918: Орт • 1919: Браун • 1920: К. Фогль • 1921: Блум • 1922: Мольнар • 1923: Манді • 1924: Єні • 1925: Й. Такач • 1926: Патакі • 1927: Кохут • 1928: Букові • 1929: Кальмар • 1930: Боршаньї • 1931: Авар • 1932: Турай • 1933: Лазар • 1934: Полгар • 1935: Ант. Салаї • 1936: Чех • 1937: Тіткош • 1938: Тольді • 1939: Женгеллер • 1940: Ш. Біро • 1941: Шароші • 1942: Бодола • 1943: І. Салаї • 1944: Шарварі • 1945: Балог • 1946: Деак • 1947: Суса • 1948: Марошварі • 1949: Грошич / Кішпетер • 1950: Грошич / Пушкаш • 1951: Палоташ • 1952: Божик • 1953: Хідегкуті • 1954: Ш. Кочиш • 1955: Сіладьї • 1956: Сойка • 1957: Бунджак • 1958: Шипош • 1959: Тіхі • 1960: Гереч • 1961: Беренді • 1962: Месей • 1963: Феньвеші / Палотаї • 1964: Бене • 1965: Матраї • 1966: Альберт • 1967: Альберт • 1968: Сюч • 1969: Бене • 1970: Фазекаш • 1971: Сюч • 1972: Панчич • 1973: І. Юхас • 1974: Й. Хорват • 1975: Балінт • 1976: Керекі • 1977: Пінтер • 1978: І. Кочиш • 1979: Шаламон • 1980: не присвоювалась • 1981: Нілаші • 1982: Гараба • 1983: Кардош • 1984: Рот • 1985: Детарі • 1986: Рот • 1987: Хереді • 1988: Козма • 1989: Келлер • 1990: Петрі • 1991: Ліпчеї • 1992: Телек • 1993: Ардьєлан • 1994: Іллеш • 1995: Ліпчеї • 1996: Шандор • 1997: Іллеш • 1998: Іллеш / Кірай † • 1999: Дардаї / Кірай • 2000: Фехер / Текелі / Кірай • 2001: Текелі / Кірай • 2002: Гера / Лістеш • 2003: Кенешеї / Сабіч • 2004: Гера • 2005: Гера • 2006: Хусті / Дардаї • 2007: Хайналь • 2008: Канта / Хайналь • 2009: Рудольф / Р. Юхас • 2010: Г. Хорват / Джуджак • 2011: Рудольф / Р. Юхас • 2012: Богдан / Ад. Салаї • 2013: Богдан / Хусті • 2014: Р. Юхас / Джуджак • 2015: Кірай • 2016: Кірай • 2017: Николич • 2018: Гулачі • 2019: Гулачі • 2020: Гулачі †Починаючи з 1998 року проводиться паралельно два опитування

п о р Найкращі бомбардири чемпіонату Угорщини Аматорська епоха 1901: Манно • 1902: Манно • 1903: Карой • 1904: Покорний • 1905: Карой • 1907: Келемен • 1908: Вангель • 1909: Шлоссер • 1910: Шлоссер • 1911: Шлоссер • 1912 Шлоссер • 1913: Шлоссер • 1914: Шлоссер • 1917: Шлоссер • 1918: Шаффер • 1919: Шаффер • 1920: Орт • 1921: Орт • 1922: Орт • 1923: Прібой • 1924: Єсмаш • 1925: Д. Мольнар • 1926: Такач 1927—2000 1927: Хорват • 1928: Такач • 1929: Такач • 1930: Такач • 1931: Вінце • 1932: Такач • 1933: Явор • 1934: Тольді • 1935: Чех • 1936: Шароші • 1937: Чех • 1938: Женгеллер • 1939: Женгеллер • 1940: Шароші • 1941: Шароші • 1942: Кальмар • 1943: Єнефі, Женгеллер • 1944: Женгеллер • 1945: Женгеллер • 1946: Деак • 1947: Деак • 1948: Пушкаш • 1949: Деак • 1950: Пушкаш • 1950(о): Пушкаш • 1951: Кочиш • 1952: Кочиш • 1953: Пушкаш • 1954: Кочиш • 1955: Махош, Цибор • 1957: Сіладьї • 1958: Я. Мольнар, Фрідманскі • 1959: Кісуцкі, Моносторі, Тіхі • 1960: Альберт • 1961: Альберт, Тіхі • 1962: Тіхі • 1963: Бене • 1963(о): Тіхі • 1964: Бене, Тіхі • 1965: Альберт • 1966: Фаркаш • 1967: Дунаї • 1968: Дунаї • 1969: Бене • 1970: Дунаї • 1971: Козма • 1972: Бене • 1973: Бене • 1974: Козма • 1975: Бене, Козма • 1976: Фазекаш • 1977: Вараді • 1978: Фазекаш • 1979: Фекете • 1980: Фазекаш • 1981: Нілаші • 1982: Ганніх • 1983: Добані • 1984: Сабо • 1985: Детарі, Кіпріц • 1986: Детарі • 1987: Детарі • 1988: Меліш • 1989: Петреш • 1990: Дзуряк • 1991: Грегор • 1992: Орос, Фішер • 1993: Репаші • 1994: Іллеш • 1995: Прейшингер • 1996: Ніченко • 1997: Іллеш • 1998: Тібер • 1999: Іллеш • 2000: Текелі 2001—наш час 2001: Кабат • 2002: Текелі • 2003: Кенесей • 2004: Тот • 2005: Медведь • 2006: Райці • 2007: Байзат • 2008: Вальтнер • 2009: Байзат • 2010: Николич • 2011: Алвеш • 2012: Кулібалі • 2013: Кулібалі • 2014: Николич, Шимон • 2015: Николич • 2016: Беде • 2017: Еппель • 2018: Ланцафаме • 2019: Голендер, Ланцафаме • 2020: Радо • 2021: Ган • 2022: Адам • 2023: Варга

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво The Trading Card Database Спорт BDFA · eu-football.info · FBref · Footballdatabase.eu · Munzinger Sport · National-Football-Teams.com · Transfermarkt.de · Transfermarkt.de · worldfootball.net · ФІФА Словники та енциклопедії Prabook Нормативний контроль Freebase: /m/0gqrvh · LCCN: n2014064072 · VIAF: 311580148 · WorldCat: lccn-n2014064072