Лавренчук Віталій Вікторович
| Лавренчук Віталій Вікторович | ||
|---|---|---|
 Полковник (посмертно) | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 25 липня 1976 Грозний, ЧАССР | |
| Смерть | 20 вересня 2014 (38 років) с. Водяне Донецька область | |
| Alma Mater | Національний університет оборони України | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 1997-2014 | |
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС |  Збройні сили | |
| Формування |  | |
| Війни / битви | Війна на сході України | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Віта́лій Ві́кторович Лавренчу́к (1976—2014) — підполковник (полковник — посмертно) Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Народився 1976 року у місті Грозний в родині військовослужбовців.
У 1993 році Віталія зараховано до військового училища в місті Кам'янці-Подільському. У 1996-му він звільнився в запас, а через рік був призваний на військову службу за контрактом.
Згодом продовжив навчання на військово-інженерному факультеті при Кам'янець-Подільському державному аграрно-технічному університеті, який закінчив у 1998 році. Після отримання диплома Віталій був зарахований у розпорядження начальника Генерального Штабу Збройних Сил України.
Закінчив Національний університет оборони України у місті Києві.
16 вересня 2014 року досвідчений кадровий офіцер, підполковник Управління оперативного командування «Північ» Збройних Сил України Віталій Лавренчук був направлений до зони проведення антитерористичної операції у складі оперативної групи штабу антитерористичної операції в секторі «М» на території Донецької області.
Офіцер виконував завдання в зоні АТО з перших днів після її початку. Підполковник Віталій Лавренчук займався забезпеченням блокпостів, опорних пунктів і базових таборів інженерним обладнанням.
Під час виконання інженерних робіт на одному з блокпостів наших військовиків обстріляли сепаратисти з мінометів. Тоді кілька бійців зазнали поранень, а підполковника вбито на місці 20 вересня 2014 року.
У Віталія залишилися молодша сестра Катерина, дружина Оксана Володимирівна та двоє дітей — донька Владислава 2003 р.н. та син Ілля 2013 р.н., яких він не встиг перевезти до нового місця своєї служби в місто Рівне.
Поховали підполковника 24 вересня 2014 р. в селі Малий Вишнопіль Старокостянтинівського району Хмельниччини, де проживають його батьки.
- 15 травня 2015 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 4, ряд 7, місце 26
- Лавренчук Віталій Вікторович [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Вістренко Р. Нагороджені посмертно[орденом Богдана Хмельницького III ступеня «За мужність»] // Вісті Рівненщини. — 2015. — 22 трав. — С. 2
- У зоні АТО загинув офіцер ОК «Північ» // Вільне слово. — 2014. — 25 верес. — C. 2.
- Усі загиблі герої АТО та Небесної сотні з Рівненщини // ОГО. — 2014. — 27 листоп. — С. 8—9.
- Лавренчук Віталій Вікторович [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- В ходе АТО погиб офицер управления оперативного командования «Север» подполковник Виталий Лавренчук [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Павленко Ю. Чергова втрата: Рівненщина прощатиметься із офіцером ОК «Північ» [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Список військових, які загинули в зоні АТО, та з якими прощалися на Рівненщині [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про військовослужбовця Сил оборони України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |