Кічігін Ігор Юрійович

Ф
Ігор Кічігін
Особисті дані
Повне ім'я Ігор Юрійович
Кічігін
Народження 23 листопада 1969(1969-11-23) (54 роки)
  Бухара, УзРСР
Зріст 176 см
Вага 76 кг
Громадянство СРСР СРСР
Росія Росія
Узбекистан Узбекистан
Позиція захисник, півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
СРСР «Памір» (Д)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1990 СРСР «Нурафшон» 35 (6)
1991 СРСР «Зарафшан» (Н) 12 (0)
1991 СРСР «Нурафшон» 17 (0)
1992 Росія «Факел» (В) 12 (0)
1992—1993 Україна «Темп» (Ш) 7 (1)
1993 Узбекистан «Сітора» (Б) 14 (3)
1993—1995 Узбекистан «Нурафшон» (Б) 57 (11)
1995—1996 Узбекистан «Нефтчі» (Ф) 32 (3)
1997 Узбекистан «Бухара» 14 (3)
1997 Узбекистан «Нефтчі» (Ф) ? (?)
1998 Узбекистан «Бухара» 30 (1)
2000 Узбекистан «Бухара» 23 (0)
2001 Росія «Діана» 31 (0)
2001 Узбекистан «Самарканд-Динамо» 5 (0)
2002 Росія «Діана» 11 (0)
2003 Узбекистан «Андижан» 11 (0)
2003 Узбекистан «Дустлік» 15 (0)
2004 Росія «Іжевськ» 18 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1996 Узбекистан Узбекистан 1 (0)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
2006
2006
2007—2008
2009—2010
2011
Латвія «Діттон-2»
Латвія «Даугава» (Д)
Латвія «Церіб» U-15
Латвія «Транзітс»
Латвія «Вентспілс-2»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Ігор Юрійович Кічігін (рос. Игорь Юрьевич Кичигин; нар. 23 листопада 1969 Бухара, Узбецька РСР) — радянський, російський узбекистанський футболіст, виступав на позиції захисника та півзахисника.

Кар'єра гравця[ред. | ред. код]

Клубну кар'єру розпочинав у 1990 році в «Нурафшоні», надалі грав у «Зарафшані». У 1992 році на запрошення Федора Новікова ще з декількома гравцями з Середньої Азії перебрався у воронезький «Факел»[1]. Дебютував у футболці воронезького клубу 29 березня 1992 року в програному (0:1) виїзного поєдинку 1-го туру першого етапу Групи «А» вищої ліги чемпіонату Росії проти єкатеринбурзького «Уралмашу». Ігор вийшов на поле на 75-й хвилині, замінивши Олександра Щеголєва[2]. У футболці «Факела» зіграв 12 матчів.

Надалі виступав за «Темп» з Шепетівки. Дебютував у складі шепетівського колектива 24 жовтня 1992 року в ніийному (1:1) поєдинку 16-го туру першої ліги проти столичного «Динамо-2». Кічігін вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[3]. Єдиним голом у складі команди з Шепетівки відзначився 31 жовтня 1992 року на 34-й хвилині переможного (3:1) домашнього поєдинку 18-го туру першої ліги проти мукачевського «Прибориста». Кічігін вийшов стартовому складі та відіграв увесь матч[4].

У 1993 році повернувся в Узбекистан, виступаючи в різних командах країни, серед яких: «Сітора» з Бухари, «Бухара» й «Нефтчі» з Фергани.

У 2001 році перейшов у «Діану». Дебютував у футболці волжського клубу 4 травня 2001 року в нічийному (3:3) виїзному поєдинку 3-го туру другого дивізіону зони «Поволжя» проти «Балаково». Ігор вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[5]. У складі «Діани» виступав до 2002 року (з перервою у 2001 році), загалом зіграв 42 матчі в емпіонаті Росії та відіграв 2 поєдинки в кубку Росії. Грав також у клубі «Самарканд-Динамо», «Андижан» і «Дустлік». У 2004 році перейшов в «Іжевськ». Дебютував у складі нової команди 19 квітня 2004 року в програному (0:2) виїзному поєдинку 1/512 кубку Росії проти кіровського «Динамо». Кічігін вийшов у стартовому складі, а на 46-ій хвилині його замінив Артем Нельзін[6]. Дебютував у футболці «Іжевська» в другій лізі чемпіонату Росії (зона «Урал-Поволжя») в програному (0:6) домашньому поєдинку 1-го туру проти челябінського ЛУКойла. Ігор вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[7]. Протягом вояжу до Іжевська зіграв 18 матчів у другому дивізіоні Росії та 1 поєдинок у кубку Росії. У 2004 році зіграв 6 матчів у складі ФК «Серпухова» в аматорському чемпіонаті Росії.

Кар'єра в збірній[ред. | ред. код]

Єдиний матч за збірну Узбекистану зіграв 8 травня 1996 року проти збірної Таджикистану в рамках кваліфікаційного матчу Кубка Азії 1996[8].

Тренерська діяльність[ред. | ред. код]

У 2006 році працював головним тренером «Діттон-2», також був тренером основою команди. Після відставки Кірьякова був призначений в.о. тренером «Діттона»[9][10]. Надалі тренував дитячу команду «Церіб», де працював з 15-річними підлітками[11]. З 2009 по 2010 рік працював головним тренером у «Транзітсі»[12][13]. У 2011 році повернувся в «Діттон-2», який змінив назву на «Вентспілс-2».

Досягнення[ред. | ред. код]

«Нурафшон» (Бухара)
«Нефтчі» (Фергана)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. «Факел» та його легіонери. Архів оригіналу за 13 грудня 2017. Процитовано 12 грудня 2017.
  2. «Факел» (Воронеж) - «Уралмаш» (Єкатеринбург). Архів оригіналу за 13 грудня 2017. Процитовано 12 грудня 2017.
  3. «Динамо-2» (Київ) - «Темп» (Шепетівка). Архів оригіналу за 13 грудня 2017. Процитовано 12 грудня 2017.
  4. «Темп» (Шепетівка) - «Приборист» (Мукачево). Архів оригіналу за 13 грудня 2017. Процитовано 12 грудня 2017.
  5. «Балаково» (Балаково) - «Діана» (Волжськ). Архів оригіналу за 13 грудня 2017. Процитовано 12 грудня 2017.
  6. «Динамо» (Кіров) - «Іжевськ» (Іжевськ). Архів оригіналу за 13 грудня 2017. Процитовано 12 грудня 2017.
  7. «Іжевськ» (Іжевськ) - ЛУКойл (Челябінськ). Архів оригіналу за 13 грудня 2017. Процитовано 12 грудня 2017.
  8. Статистика й новини узбецького футболу. Архів оригіналу за 30 березня 2016. Процитовано 12 грудня 2017.
  9. Представляємо в.о. головного тренера Ігоря Кічігіна. Архів оригіналу за 12 грудня 2017. Процитовано 12 грудня 2017.
  10. «Діттон» без Кірьякова. Архів оригіналу за 8 липня 2017. Процитовано 12 грудня 2017.
  11. Дитячий футбол. Архів оригіналу за 13 грудня 2017. Процитовано 12 грудня 2017.
  12. «Транзит» зупинив «Металург». Архів оригіналу за 13 грудня 2017. Процитовано 12 грудня 2017.
  13. Єврокубки зобов'язують битися. Архів оригіналу за 13 грудня 2017. Процитовано 12 грудня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]