Кілківська сільська рада
Кілківська сільська рада | |||
---|---|---|---|
| |||
Основні дані | |||
Країна | СРСР— УРСР Україна | ||
Область | Житомирська округа Бердичівська округа Вінницька округа Житомирська область | ||
Район | Любарський район Чуднівський район Бердичівський район | ||
Адм. центр | с. Кілки | ||
Утворена | 1923 року | ||
Ліквідована | 17 липня 2020 року | ||
Код КОАТУУ | 1825883600 | ||
Облікова картка | Кілківська сільська рада | ||
Склад | |||
Кількість членів | 16 | ||
Голова ради | Паращенко Віктор Васильович | ||
Територія та населення | |||
Площа | 31,418 км² | ||
Населення | 1653 | ||
Густота | 52,61 осіб/км² | ||
Населені пункти | 3 | ||
Контактні дані | |||
Адреса | вул. Шкільна, 29, с. Кілки, Чуднівський р-н, Житомирська обл., 13232 | ||
Кілківська сільська рада — колишня адміністративно-територіальна одиниця та орган місцевого самоврядування у Любарському, Бердичівському і Чуднівському районах Житомирської і Бердичівської округ, Вінницької й Житомирської областей Української РСР та України з адміністративним центром у с. Кілки.
Населені пункти[ред. | ред. код]
Сільській раді були підпорядковані населені пункти:
Населення[ред. | ред. код]
Кількість населення ради, станом на 1923 рік, становила 1 055 осіб, кількість дворів — 325[1].
Відповідно до перепису населення СРСР, станом на 17 грудня 1926 року, чисельність населення ради становила 1 188 осіб, з них, за статтю: чоловіків — 573, жінок — 615; етнічний склад: українців — 1 188. Кількість господарств — 261[2].
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення ради, станом на 12 січня 1989 року, становила 1 942 особи.
Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців сільської ради становила 1 653 особи[3].
Склад ради[ред. | ред. код]
Рада складалася з 16 депутатів та голови.
Керівний склад сільської ради[ред. | ред. код]
ПІБ | Основні відомості | Дата обрання | Дата звільнення |
---|---|---|---|
Паращенко Віктор Васильович | Сільський голова, 1963 року народження, освіта, член Всеукраїнського об'єднання 'Батьківщина' | 26.03.2006 | 31.10.2010 |
Паращенко Віктор Васильович | Сільський голова, 1963 року народження, освіта вища, безпартійний | 31.10.2010 |
Примітка: таблиця складена за даними джерела[4]
Історія[ред. | ред. код]
Створена 1923 року в складі с. Кілки та хутора Мошанець Красносільської волості Полонського повіту Волинської губернії. Станом на 1 жовтня 1941 року х. Мошанець не перебуває на обліку населених пунктів[5].
Станом на 1 вересня 1946 року сільська рада входила до складу Чуднівського району Житомирської області, на обліку в раді перебувало с. Кілки[6].
11 серпня 1954 року, відповідно до указу Президії Верховної ради Української РСР «Про укрупнення сільських рад по Житомирській області», до складу ради приєднано с. Подолянці ліквідованої Подолянецької сільської ради. 5 березня 1959 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 161 «Про ліквідацію та зміну адміністративно-територіального поділу окремих рад області», до складу ради включено с. Волосівка ліквідованої Волосівської сільської ради Чуднівського району. 29 червня 1960 року, відповідно до рішення Житомирського ОВК № 683 «Про об'єднання деяких населених пунктів в районах області», с. Подолянці приєднане до с. Кілки[5].
На 1 січня 1972 року сільська рада входила до складу Чуднівського району Житомирської області, на обліку в раді перебували села Волосівка та Кілки[7].
27 березня 2009 року Житомирська обласна рада, рішенням «Про відновлення села Подолянці в Чуднівському районі», вирішила відновити с. Подолянці і підпорядкувала його Кілківській сільській раді[8].
Виключена з облікових даних 17 липня 2020 року[9]. Територію та населені пункти ради, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», включено до складу Вільшанської сільської територіальної громади Житомирського району Житомирської області[10].
Входила до складу Любарського (7.03.1923 р.), Чуднівського (21.08.1924 р., 8.12.1966 р.) та Бердичівського (30.12.1962 р.) районів[5].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Материалы по административно-териториальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Издание Волынского губернского отдела управления, 1923. с. 156. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 5 жовтня 2022.
- ↑ Список населених пунктів Бердичівської округи (Попередні дані Всесоюзного перепису населення 17-XII 1926 р.) (PDF). Інститут історії України НАН України. Бердичів. 1927. с. 122. Архів оригіналу (PDF) за 21 листопада 2021. Процитовано 5 жовтня 2022.
- ↑ Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 5 жовтня 2022.
- ↑ Керівний склад попередніх скликань ради на сайті Верховної Ради України
- ↑ а б в Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Довідник: офіційне видання. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: видавництво «Волинь», 2007. с. 78, 370, 551, 561, 568. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 4 жовтня 2022.
- ↑ Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. Видання перше. Інтернет-архів. Київ: Українське видавництво політичної літератури. 1947. с. 189. Процитовано 4 жовтня 2022.
- ↑ Упоряд. А.Д. Шелягин. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 січня 1972 року (PDF). Інститут історії України НАН України. Київ: Ордена Червоного Прапора видавництво політичної літератури України, 1973. с. 153. Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтня 2021. Процитовано 5 жовтня 2022.
- ↑ 27. Про відновлення села Подолянці у Чуднівському районі. Житомирська обласна рада. Архів оригіналу за 5 жовтня 2022. Процитовано 5 жовтня 2022.
- ↑ Картка ради на сайті Верховної Ради України
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області. https://zakon.rada.gov.ua/. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 28 березня 2021.