Кідрук Максим Іванович

Максим Кідрук
Кідрук на «Форумі видавців» у 2017 році
Ім'я при народженні	Максим Іванович Кідрук
Псевдонім	Макс Кідрук
Народився	1 квітня 1984 (39 років) Володимирець, Рівненська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство	Україна
Національність	українець
Діяльність	письменник, мандрівник
Сфера роботи	література[1]
Alma mater	НУВГП (2005), Теплоенергетичний факультет КПІd і Королівський технологічний інститут
Мова творів	українська
Роки активності	2009—донині
Напрямок	технотрилер
Жанр	тревелог, технотрилер
Батько	Кидрук Іван Миколайович
Премії	Коронація слова (друга премія, номінація «Романи», 2009, «Мексиканські хроніки»)
Сайт: maxkidruk.com
Кідрук Максим Іванович у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

Максим Іванович Кідрук (нар. 1 квітня 1984, Володимирець) — український письменник, автор романів «Доки світло не згасне назавжди», «Де немає Бога», «Зазирни у мої сни», «Не озирайся і мовчи», «Жорстоке небо», «Твердиня», а також низки тревелогів. За освітою інженер-енергетик. Загалом побував більше ніж у 30 країнах^[2], серед яких Танзанія, Мексика, Еквадор, Перу, Китай, Чилі, Бразилія, Ангола, Намібія, Нова Зеландія та інші.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1 квітня 1984 року в селищі Володимирець Рівненської області.

Навчався у фізико-математичному класі з посиленим вивченням іноземної мови. У 2001 році закінчив школу із золотою медаллю. Того ж року вступив на Механіко-енергетичний факультет в Рівненському університеті водного господарства (спеціальність «Теплоенергетика»). На третьому курсі почав працювати на російську компанію «АСКОН» програмістом. Займався розробкою CAD-систем.

2005 переїхав до Києва. Вступив до аспірантури НТУУ «КПІ» на Теплоенергетичний факультет.

2007 року Максим Кідрук виграв грант на навчання за кордоном і виїхав на проживання до Стокгольма (Швеція), де вступив до аспірантури Королівського технологічного інституту. Наукового ступеня у Швеції не здобув через те, що достроково покинув аспірантуру. Почав мандрувати Європою.

Впродовж 2007—2008 рр. побував у Фінляндії, Норвегії, Італії, Франції, Балтійських країнах.

Творчість[ред. | ред. код]

Тревелоги[ред. | ред. код]

Влітку 2008 Кідрук вирушає у тривалу подорож Мексикою. Вона стала першою великою мандрівкою за океан. Результатом поїздки стала книга «Мексиканські хроніки. Історія однієї Мрії», яка у 2009 здобула ІІ премію на конкурсі «Коронація слова». За його словами, ця країна мала для нього важливе значення^[3]:

Далека латиноамериканська країна випалювала мозок, надила, немов кароока східна красуня спокушала своїми розкішними принадами. І тоді я остаточно зрозумів: у мене є Мрія, ім'я її — Мексика

Влітку 2009 здійснюється ще одна велика подорож — до Південної Америки (Еквадор, Перу, Чилі) та острова Пасхи, де Макс Кідрук став першим офіційно зареєстрованим українцем^[4]. На основі цієї поїздки було написано книгу «Подорож на Пуп Землі» (у двох томах), яка вийшла друком у 2010 році. У ній Кідрук розказує про причини, що спонукали його покинути навчання в аспірантурі і повернутися зі Швеції до України^[5]:

Швеція дала мені багато чого. Швеція змінила мене. Можливо, допомогла стати таким, яким я мріяв стати все своє життя. Попри це я залишав Стокгольм. Я свідомо відкидав усі перспективи — оті казкові шведські перспективи на легке, розмірене та забезпечене життя — і повертався в Україну. І була тому одна єдина причина: нудьга не має перспектив.

Того ж року «Мексиканські хроніки» займають друге місце у конкурсі «Книга року від журналу Корреспондент». Пізніше в грудні Кідрук через сварку з дівчиною вирушає у мандри до Пантаналу (Бразилія). Ця мандрівка лягла в основу книги «Любов і піраньї».

Зимою 2010–2011 Кідрук мандрує країнами Близького Сходу (Ліван, Сирія, Йорданія та Єгипет). Цілий місяць проводить у пустелі Сахара, відвідавши всі п'ять оаз: Дахла, Аль-Харґа, Фарафра, Бахарія та Сива. На початку лютого, повернувшись із Сахари, письменник став свідком єгипетської революції^[6].

У квітні 2011 вирушив до Нової Зеландії в рамках акції «На Зеландію!»^[7], організованою разом із Сергієм Притулою. За словами учасників акції, її мета — «„передати привіт“ новозеландцям, відплативши тим самим за безсоромний конкурс „Win a Ukrainian Wife“».

У грудні 2011 — лютому 2012 мандрував Намібією та Анголою^[8].

У квітні 2014 році вийшла автобіографічна книга «На Зеландію!», у якій Максим Кідрук змалював свої враження від подорожей Сахарою і єгипетської революції в Каїрі, історії у аеропорті Дамаска та помсту в рамках акції «На Зеландію!».

Технотрилери[ред. | ред. код]

На початку 2012 Кідрук заявив про завершення роботи над першим українським техно-трилером^[9]. Книга під назвою «Бот» вийшла друком 25 вересня 2012 у видавництві «Клуб Сімейного Дозвілля». Роман стартував на 16-му місці у ТОП-20 мережі книгарень «Є». Після двох тижнів продажів книга піднялась на 2-гу позицію.

У вересні 2013 з'явився технотрилер Максима Кідрука «Твердиня»^[10]. 13—14 вересня роман презентовано на 20-му Форумі видавців у Львові^[11], а 17 вересня — у Києві в книгарні «Є»^[12]. Тур на підтримку книги «Твердиня» складався з 28 міст і більше ніж 38 презентацій.

Восени 2014 року у видавництві «Клуб сімейного дозвілля» вийшов друком трилер «Жорстоке небо» — роман-катастрофа з елементами детективу^[13], який автор характеризує як перший український роман про українську авіацію^[14]. У книзі розповідається драматична історія про розслідування авіакатастрофи українського літака у Франції, частково заснована на реальних подіях. Однією з особливостей роману є те, що головним героєм стала жінка.

Тур на підтримку книги «Жорстоке небо» складався з 23 міст і 24 презентацій^[15].

Інше[ред. | ред. код]

У квітні 2015 року на замовлення польського видавництва Akurat з'явилася публіцистична книга «Ja, Ukrainiec». Українське видання надрукувало видавництво «Клуб сімейного дозвілля» під назвою «Небратні». У книзі аналізується історія відносин України та Росії від визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького до Євромайдану та війни на Сході.

Бібліографія[ред. | ред. код]

Художні книги[ред. | ред. код]

• 2012 — «Бот: Атакамська криза» — Харків: Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 484 с. — ISBN 978-966-14-4005-9
• 2013 — «Твердиня» — Харків: Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 592 с. — ISBN 978-966-14-5686-9
• 2014 — «Жорстоке небо» — Харків: Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 608 с. — ISBN 978-966-14-7843-4
• 2015 — «Бот: Ґуаякільський парадокс» — Харків: Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 512 c. — ISBN 978-966-14-9632-2
• 2016 — «Зазирни у мої сни» — Харків: Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 528 с. — ISBN 978-617-12-1504-7
• 2017 — «Не озирайся і мовчи» — Харків: Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 512 с. — ISBN 978-617-12-3865-7^[16]
• 2018 — «Де немає бога» — Харків: Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 480 с. — ISBN 978-617-12-4950-9^[17]
• 2019  — «Заради майбутнього» — Харків: Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 304 с. — ISBN 978-617-12-5961-4^[18]
• 2019  — «Доки світло не згасне назавжди» — Харків: Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»^[19] — ISBN 978-617-12-6116-7
• 2023  — «Нові Темні Віки. Колонія»^[20] – Бородатий тамарин, 904 с.

Тревелоги[ред. | ред. код]

• 2009 — «Мексиканські хроніки. Історія однієї мрії» — Київ: Нора-Друк, серія «Мандри», 304 с. — ISBN 978-966-2961-46-1
• 2010 — «Подорож на Пуп Землі. Том 1.» — Київ: Нора-Друк, серія «Мандри», 256 с. — ISBN 978-966-2961-60-7
• 2010 — «Подорож на Пуп Землі. Том 2.» — Київ: Нора-Друк, серія «Мандри», 224 с. — ISBN 978-966-2961-61-4
• 2011 — «Навіжені в Мексиці» — Харків: Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 288 с. — ISBN 978-966-14-1253-7
• 2011 — «Навіжені в Перу» — Харків: Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 304 с. — ISBN 978-966-14-1188-2
• 2011 — «Любов і піраньї» — Київ: Нора-Друк, серія «Мандри», 322 с. — ISBN 978-966-29-6148-5
• 2014 — «На Зеландію!» — Харків: Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 256 с. — ISBN 978-966-14-6310-2

Публіцистичні книги[ред. | ред. код]

• 2015 — «Небратні» — Харків: Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 304 с. — ISBN 978-966-14-8789-4

Науково-популярна література[ред. | ред. код]

• 2023 — Теорія неймовірності. Сімдесят історій про все на світі — Бородатий Тамарин, 304 с.

Книги у співавторстві[ред. | ред. код]

• 2011 — «20 письменників сучасної України» — Харків: Фоліо. (у співавторстві), 388 с. — ISBN 978-966-03-5741-9
• 2011 — «Письменники про футбол» — Харків: Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 288 с. (у співавторстві) — ISBN 978-966-14-1385-5
• 2014 — «Ода до радості» — Харків: Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 272 с. (у співавторстві) — ISBN 978-966-14-7630-0
• 2015 — «Волонтери. Мобілізація добра» — Харків: Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 256 с. (у співавторстві) — ISBN 978-966-14-8777-1
• 2016 — «ДНК»  — Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля» — автор одного з оповідань книги —ISBN 978-617-12-1460-6

Переклади[ред. | ред. код]

• 2012 — «Wodka für den Torwart: 11 Fußball-Geschichten aus der Ukraine» (німецькою) — Берлін: edition.fotoTAPETA, 208 с. (у співавторстві) — ISBN 978-3-940524-16-4
• 2013 — «Бот» (російською) — Харків: Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 468 с. — ISBN 978-5-9910-2625-3
• 2014 — «MAJDAN!: Ukraine, Europa.» (німецькою) — Берлін: edition.fotoTAPETA, 160 с. (у співавторстві) — ISBN 978-3-940524-28-7
• 2014 — «Bot» (польською) — Варшава: Видавництво «Akurat», 624 с. — ISBN 978-83-7758-770-6
• 2015 — «Ja, Ukrainiec» (польською) — Варшава: Видавництво «Akurat», 592 с. — ISBN 978-83-287-0004-8

Технічні книги[ред. | ред. код]

• 2008 — Кидрук Максим. ArCon: Дизайн интерьеров и архитектурное моделирование для всех. — Питер, 2008. — ISBN 978-5-91180-900-3;
• 2009 — Кидрук Максим. КОМПАС-3D V10 на 100 %. — Питер, 2009. — ISBN 978-5-388-00375-1.
• 2009 — Кидрук Максим. Видеосамоучитель по КОМПАС-3D (DVD). — Питер, 2009. — ISBN 978-5-388-00701-8.
• 2010 — Кидрук Максим. Работа в системе проектирования Компас-3D V11. — Эксмо, 2010. — ISBN 978-5-699-38182-1.

Популяризація подорожування[ред. | ред. код]

Перебуваючи в Намібії, Макс Кідрук зняв відеоролик «Азаров, ай-яй-яй!» [Архівовано 10 травня 2012 у Wayback Machine.], на якому африканське плем'я хімба розмовляє українською. Африканці чітко вимовляють фрази «Азаров, як тобі не соромно?», «Коли ти вивчиш мову?» та «Азаров, ай-яй-яй!». Відео стало популярним в інтернеті.

Періодично Максим читає у «Кругозорі» курс «Як самостійно організувати подорож Латинською Америкою». Розповідає, як скласти маршрут, зробити мандрівку максимально економною, отримати візи тощо.

Кідрук співпрацює з українськими журналами. Опублікував більше 40 статей про подорожі в журналах «МАНДРИ», «Український тиждень», «РІА Львів», «Большая прогулка», газеті «Високий замок». Оповідання та критичні статті вийшли друком у літературному журналі «Дніпро», газеті «Літературна Україна».

У листопаді 2014 року Максим Кідрук спільно з організацією «Література. РВ» розпочали науково-популярний проект «Quantum» у Рівному. Метою даного проекту є розширення світогляду глядачів, адже серед тем лекцій різноманітні лекції про космічні тіла та квантову фізику.

Політична діяльність[ред. | ред. код]

На парламентських виборах 2012 року Максим Кідрук балотувався до Верховної Ради України від партії УДАР Віталія Кличка^[21] по 99-му виборчому округу (м. Кіровоград). В результаті виборів Кідрук посів третє місце, набравши 11115 голосів; виграв вибори висуванець від партії «Батьківщина» Андрій Табалов (28783 голосів)^[22].

У червні 2018 підтримав відкритий лист діячів культури, політиків і правозахисників із закликом до світових лідерів виступити на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова й інших політв'язнів.^[23]

Особисте життя[ред. | ред. код]

Батько — український письменник-гуморист Кидрук Іван Миколайович.

Одружений з Тетяною Кідрук, дітей не має.

Відкриття видавництва[ред. | ред. код]

У 2022 Макс Кідрук відкриває власне видавництво - «Бородатий Тамарин». Це спільний проєкт Макса і Тетяни Кідруків, першою із книжок якого, стануть «Нові Темні Віки». Видавництво «Бородатий Тамарин» спеціалізуватиметься на нонфікшні та науковій фантастиці.

«Наголошу: цей проєкт — не самвидав Кідрука. Від самого початку ми розуміли, що публікуватимемо інші тексти, як перекладні, так і українські. Ми не ганятимемося за бестселерами, а добиратимемо книжки, які читаємо самі й яких, на нашу думку, не вистачає українському ринкові. І найважливіше — ми налаштовані серйозно заморочуватися. Невдовзі ви зрозумієте наскільки. Якби не російське вторгнення, ми стартували б одразу з кількох найменувань. Та навіть попри війну ми вже підписали договір з одним закордонним автором. І якщо з «Новими Темними Віками» все буде гаразд (а за нинішніх умов це дуже велике якщо), ми невдовзі анонсуємо нашу першу перекладну книжку», — пише Макс Кідрук на своїй сторінці у Facebook.^[24]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Макс Кідрук у сестринських Вікіпроєктах
	Цитати у Вікіцитатах?
	Макс Кідрук у Вікісховищі?

• ironmaxxx — блог у LiveJournal, який веде Кідрук Максим Іванович.
• Офіційна сторінка у ВКонтакті [Архівовано 8 серпня 2015 у Wayback Machine.]
• Сторінка у мережі Facebook [Архівовано 26 квітня 2021 у Wayback Machine.]
• Максим Кідрук: «Я дуже не розумію наш народ і, особливо, молодь, яка скиглить» [Архівовано 20 червня 2012 у Wayback Machine.]
• Макс Кідрук: «Повстання машин не буде» [Архівовано 19 серпня 2019 у Wayback Machine.]
• Як пишуть письменники: досвіди Макса Кідрука, Анни Малігон та Богдана-Олега Горобчука // Читомо [Архівовано 4 березня 2022 у Wayback Machine.]

У соціальних мережах LiveJournal · Instagram · Facebook · Twitter Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво Вікісховище · YouTube Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво Europeana Література та бібліографія Goodreads · Лабораторія фантастики Нормативний контроль FAST: 1944851 · Freebase: /m/0qftb0r · GND: 1049558081 · ISNI: 0000000355985153 · LCCN: n2011066100 · MAK: 9810567412605606 · NKC: js2017959323 · NUKAT: n2014145855 · SUDOC: 229391028 · VIAF: 175980047 · WorldCat: lccn-n2011066100