Кхмерське письмо
Кхмерське письмо (кхмерська абетка — кхмер. អក្ខរក្រមខេមរភាសា — ʔakkʰaʔraʔ krɑm kʰeɛmaʔraʔ pʰiesaː) — писемність, що використовується для запису кхмерської мови, яка є державною мовою Камбоджі.
Історія[ред. | ред. код]
Кхмерське письмо є адаптованим варіантом письма паллава, яке в свою чергу походить від абетки грантха — одного з південних різновидів письма брахмі[1]. Найдавніший напис кхмерським письмом було знайдено в провінції Такео на південь від Пномпеня, він датується 611 роком[2]. Сучасне кхмерське письмо відрізняється від кхмерського письма, написи яким знайдено серед руїн Ангкору. Тайське та лаоське письмо походять від давніх варіантів кхмерського письма.
Загальнай опис[ред. | ред. код]
Кхмерське письмо пишеться зліва на право. Слова в межах одного речення, як правило, пишуться разом, без інтервалів. Кластери приголосних в слові складені таким чином, що друга (а часом і третя) приголосна пишеться в зменшеному вигляді під головною приголосною. Первинно до абетки входило 35 приголосних та наразі використовуються лише 33. Кожна літера фактично є приголосним разом з інгерентним голосним — â або ô.
Існує декілька незалежних голосних, проте, як правило, голосні виступають як залежні — допоміжні знаки, що супроводжують приголосні, вказуючи, який голосний має вимовлятися після приголосного (консонантного) кластера. Більшість залежних голосних мають два варіанти вимови, що в більшості випадків залежить від інгерентної голосної тої приголосної, до якої вони додаються. У деяких позиціях після приголосних, написаних без залежних голосних, вимовляється звук інгерентної голосної. Діакритичні знаки вказують на інші модифікації у вимові літер. Кхмерське письмо має також власні числа та знаки пунктуації.
Написання[ред. | ред. код]
Приголосні[ред. | ред. код]
| ក | ខ | គ | ឃ | ង |
| kâ /kɑ/ | khâ /kʰɑ/ | kô /kɔ/ | khô /kʰɔ/ | ngô /ŋɔ/ |
| ច | ឆ | ជ | ឈ | ញ |
| châ /cɑ/ | chhâ /cʰɑ/ | chô /cɔ/ | chhô /cʰɔ/ | nhô /ɲɔ/ |
| ដ | ឋ | ឌ | ឍ | ណ |
| dâ /ɗɑ/ | thâ /tʰɑ/ | dô /ɗɔ/ | thô /tʰɔ/ | nâ /nɑ/ |
| ត | ថ | ទ | ធ | ន |
| tâ /tɑ/ | thâ /tʰɑ/ | tô /tɔ/ | thô /tʰɔ/ | nô /nɔ/ |
| ប | ផ | ព | ភ | ម |
| bâ /ɓɑ/ | phâ /pʰɑ/ | pô /pɔ/ | phô /pʰɔ/ | mô /mɔ/ |
| យ | រ | ល | វ | |
| yô /jɔ/ | rô /rɔ/ | lô /lɔ/ | vô /vɔ/ | |
| ស | ហ | ឡ | អ | |
| sâ /sɑ/ | hâ /hɑ/ | lâ /lɑ/ | 'â /ʔɑ/ |
Підписні приголосні
| ក្ក | ក្ខ | ក្គ | ក្ឃ | ក្ង |
| k | kh | ka | kh | ng |
| ក្ច | ក្ឆ | ក្ជ | ក្ឈ | ក្ញ |
| ch | chh | ch | chh | nh |
| ក្ដ | ក្ឋ | ក្ឌ | ក្ឍ | ក្ណ |
| d | th | d | th | n |
| ក្ត | ក្ថ | ក្ទ | ក្ធ | ក្ន |
| t | t | t | t | n |
| ក្ប | ក្ផ | ក្ព | ក្ភ | ក្ម |
| b | ph | p | ph | m |
| ក្យ | ក្រ | ក្ល | ក្វ | |
| y | r | l | v | |
| ក្ស | ក្ហ | ក្ឡ | ក្អ | |
| s | h | l | ' |
Підписні приголосні показано в поєднанні з символом kâ.
Для позначення деяких звуків у запозичених словах (переважно з французької та тайської мов) було створено кілька додаткових символів. Більшість з них створюється додаванням підписних приголосних до символу hâ.
| ហ្គ | ហ្ន | ប៉ | ហ្ម | ហ្ល | ហ្វ | ហ្ស |
| gâ /gɑ/ | nâ /nɑ/ | pâ /pɑ/ | mâ /mɑ/ | lâ /lɑ/ | fâ /fɑ/ wâ /wɑ/ | zâ /zɑ/ žâ /ʒɑ/ |
Голосні[ред. | ред. код]
| Група a | Група o | ||
|---|---|---|---|
| ក | kâ /kɑ/ | គ | kô /kɔ/ |
| កា | ka /ka:/ | គា | kéa /kiːə/ |
| កិ | kĕ /ke/ | គិ | kĭ /ki/ |
| កី | kei /kəj/ | គី | ki /kiː/ |
| កឹ | kŏe /kə/ | គឹ | kŏe /kɨ/ |
| កឺ | kœ /kəːɨ/ | គឺ | kœ /kɨː/ |
| កុ | kŏ /ko/ | គុ | kŭ /ku/ |
| កូ | ko /koːu/ | គូ | ku /kuː/ |
| កួ | kuŏ /kuːə/ | គួ | kuŏ /kuːə/ |
| កើ | kaeu /kaːə/ | គើ | keu /kəː/ |
| កឿ | kœă /kɨːə/ | គឿ | kœă /kɨːə/ |
| កៀ | kiĕ /kiːe/ | គៀ | kiĕ /kiːe/ |
| កេ | ké /keːi/ | គេ | ké /keː/ |
| កែ | kê /kaːe/ | គែ | kê /kɛː/ |
| កៃ | kai /kaj/ | គៃ | key /kɨj/ |
| កោ | kaô /kaːo/ | គោ | koŭ /koː/ |
| កៅ | kau /kaw/ | គៅ | kŏu /kɨw/ |
| កុំ | kom /kom/ | គុំ | kŭm /kum/ |
| កំ | kâm /kɑm/ | គំ | kum /kum/ |
| កាំ | kăm /кам/ | គាំ | kŏâm /koəm/ |
| កះ | kăh /kah/ | គះ | keăh /keəh/ |
| កុះ | kŏh /koh/ | គុះ | kuh /kuh/ |
| កេះ | kéh /keih/ | គេះ | kéh /keːh/ |
| កោះ | kaŏh /kɑh/ | គោះ | kuŏh /kʊəh/ |
| កៈ | kă' /kaʔ/ | គៈ | keă' /keəʔ/ |
Незалежні голосні
| ឣ | â /ʔɑʔ/ |
| ឤ | a /ʔa/ |
| ឥ | ĕ /ʔe/ |
| ឦ | ei /ʔəj/ |
| ឧ | ŏ /ʔ/ |
| ឩ | ŭ /ʔu/ |
| ឪ | ŏu /ʔɨw/ |
| ឫ | rŏe /ʔrɨ/ |
| ឬ | rœ /ʔrɨː/ |
| ឭ | lŏe /ʔlɨ/ |
| ឮ | lœ /ʔlɨː/ |
| ឯ | é /ʔeː/ |
| ឰ | ai /ʔaj/ |
| ឱ, ឲ | aô /ʔaːo/ |
| ឳ | âu /ʔaw/ |
Діакритичні знаки[ред. | ред. код]
| ំ | назалізує голосний |
| ះ | додає придихання до голосного, зазвичай опускається |
| ៈ | додає глоталізацію до голосного, зазвичай опускається; відносно новий знак |
| ៉ | використовується для перетворення деяких приголосних групи o в групу a |
| ៊ | використовується для перетворення деяких приголосних групи a в групу o |
| ុ | використовується, якщо дві верхні дикритики перетинаються з надписним знаком голосної |
| ់ | використовується для скорочення деяких голосних |
| ៌ | використовується так само, як і наступний знак |
| ៍ | використовується щоб представити деякі літери як такі, що не вимовляються |
| ៎ | використовується для вказівки на піднесення інтонації при напрузі |
| ័ | представляє короткий голосний в словах з санскриту палі, зазвичай опускається |
| ៑ | застарілий знак |
| ្ | розроблений для юнікоду, використовується для створення підписних приголосних |
Приклад тексту[ред. | ред. код]
Нижче наведено переклад кхмерською мовою першої статті «Загальної декларації прав людини». មនុស្សទាំងអស់កើតមកមានសេរីភាពនិងភាពស្មើៗគ្នាក្នុងសិទ្ធិនិងសេចក្ដីថ្លៃថ្នូរ។ មនុស្សគ្រប់រូបសុទ្ធតែមានវិចារណញ្ញាណនិងសតិសម្បជញ្ញៈ ហើយត្រូវប្រព្រឹត្ដចំពោះគ្នាទៅវិញទៅមកក្នុងស្មារតីរាប់អានគ្នាជាបងប្អូន។
Український переклад: Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства.[3].
Цифри[ред. | ред. код]
| ០ | ១ | ២ | ៣ | ៤ | ៥ | ៦ | ៧ | ៨ | ៩ | ១០ |
| 0 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 |
| សូន្យ | មួយ | ពីរ | បី | បួន | ប្រាំ | ប្រាំមួយ | ប្រាំពីរ | ប្រាំបី | ប្រាំបួន | ដប់ |
| sohn | muŏy | pi | bei | buŏn | prăm | prăm muŏy | prăm pi | prăm bei | prăm buŏn | dop |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Punnee Soonthornpoct: From Freedom to Hell: A History of Foreign Interventions in Cambodian Politics And Wars. page 29, Vantage Press, Inc
- ↑ Russell R. Ross: Cambodia: A Country Study, page 112, Library of Congress. Federal Research Division, 1990
- ↑ «Загальна декларація прав людини» Стаття 1. Архів оригіналу за 18 січня 2016. Процитовано 13 листопада 2015.
Література[ред. | ред. код]
- Dictionnaire Cambodgien, Vol I & II, 1967, L'institut Bouddhique (Khmer Language)
- Jacob, Judith. 1974. A Concise Cambodian-English Dictionary. London, Oxford University Press.
Посилання[ред. | ред. код]
- кхмерське письмо на сайті Omniglot [Архівовано 13 лютого 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- таблиця романізації кхмерського листа [Архівовано 13 травня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- Evolution of the Khmer script [Архівовано 8 листопада 2015 у Wayback Machine.]
- Authentic Khmer Online [Архівовано 21 листопада 2015 у Wayback Machine.]