Курд Лассвіц

Курд Лассвіц
нім. Carl Theodor Victor Kurd Laßwitz
Ім'я при народженні Carl Theodor Victor Kurd Laßwitz
Народився 20 квітня 1848(1848-04-20)[1][2][…]
Вроцлав, Нижньосілезьке воєводство, Польща
Помер 17 жовтня 1910(1910-10-17)[1][2][3] (62 роки)
Гота, Тюрингія, Німеччина
·апендицит[4]
Поховання main cemetery Gothad
Громадянство Німецька імперія Німецька імперія
Діяльність прозаїк
Alma mater Вроцлавський університет[5]
Мова творів німецька
Напрямок наукова фантастика
Жанр фантастика
Magnum opus На двох планетах
Членство Леопольдина і Alte Breslauer Burschenschaft der Raczeksd[6]
CMNS: Курд Лассвіц у Вікісховищі

Курд Лассвіц (нім. Carl Theodor Victor Kurd Laßwitz; 20 квітня 1848, Вроцлав — 17 жовтня 1910, Гота) — німецький письменник-фантаст. Писав також під псевдонімом L. Velatus. Вважається фундатором німецької наукової фантастики. Його роман «На двох планетах», опублікований у 1897 році, належить до числа визначних європейських науково-фантастичних романів та був перекладений багатьма мовами.

Життя[ред. | ред. код]

Курд Лассвіц — син бізнесмена і політика Карла Вільгельма Лассвіца — вивчав математику та фізику в університетах Бреслау і Берліна. В 1873 з «великою похвалою» захистив працю «Про краплі, які висять на твердих тілах в умовах гравітації». У наступному році він здав державний іспит у вищій школі з предметів математики, фізики, філософії та географії.

У 1876 році переїхав до Готи. Там Лассвіц отримав посаду викладача в гімназії Ernestinum в Готі[7], де серед інших його учнем був Ганс Домінік. У 1884 Курд Лассвіц був призначений професором гімназії, а в 1909 — надвірним радником. Останнє звання він отримав завдяки громадській та просвітницькій діяльності в організації «Об'єднання суспільства Гота», в організації якої він сам брав участь, і де читав популярні лекції з галузі науки, літератури і філософії. У 1884 році Лассвіц був обраний також членом академії «Леопольдіна»[8] .
Помер Курд Лассвіц у 1910 році, у віці 62 років в Готі, де він був кремований у крематорії Гота. Його прах зберігається на центральному кладовищі міста.

Творчість[ред. | ред. код]

Батько сучасної наукової фантастики[ред. | ред. код]

Лассвіц вважається одним з батьків сучасної наукової фантастики та разом з Оскаром Гоффманом та Карлом Грунертом засновинком науково-фантастичного жанру в Німеччині[9]. Ним написані наукові монографії з фізики, теорії пізнання Іммануїла Канта, також він зробив переробку критичного видання Густава Теодора Фехнера — засновника психофізики. Інакше, ніж Жуль Верн і сильніше, ніж Герберт Джордж Веллс Курд Лассвіц використовував у фантастиці повчальний та критичний моменти. Його моделі майбутнього набагато сміливіші, ніж в творах цих двох його колег і сучасників, тому що він будує їх протяжними у часі. До того ж він виштовхує, за його власним виразом, свідомість за кордони «розуміння сьогоднішніх понять».

Великий гуманіст[ред. | ред. код]

Курд Лассвіц листувався з великими мислителями свого часу: з Людвігом Анценгрубером, з Мартіном Бубером[10] . Берта фон Зуттнер[11] безуспішно намагалася залучити Курда Лассвіца до руху боротьби за мир, оскільки вона, після прочитання його творів, бачила в ньому споріднену душу. Його роман «На двох планетах» (1897) — один з найважливіших німецьких науково-фантастичних романів. В описі Марса в романі він спирається на гіпотези Джованні Скіапареллі та Персіваля Ловелла, але він ближчий до ідей Джованні Скіапареллі. Іншими словами, планета в його книзі — квітучий будинок стародавньої цивілізації, а не вмираючий світ, що потребує «життєвого простору». Цей роман зіграв важливу роль в натхненні піонера космонавтики Ойґена Зенґера та астронома Карла Штумпфа[12], який звернувся до астрономії завдяки цьому романові. Книга була написана на початку 20 століття і, не зважаючи на певні обмеження в її поширенні (через нестачу наукових досліджень) все ж таки мала дуже великий вплив на інших авторів того часу, нарівні з експресіонізмом. Про цей вплив на їхню творчість писали Георг Гейм[13] та Арно Шмідт.

Велике поширення отримали твори Лассвіца в 1920-і роки, вже після його смерті. Велика частина соціально-критичних творів Лассвіца потрапила у забуття, після того як вони були заборонені нацистами, чиї погляди були непримиренні з гуманістичними і пацифістськими поглядами Лассвіца.

Спадщина та вшанування[ред. | ред. код]

Вся спадщина Курда Лассвіца знаходиться в науковій бібліотеці міста Гота. Доступ до неї полегшується при використанні друкованих каталогів, які можна знайти онлайн[14].

Ім'я Курда Лассвіца на знак вшанування письменника було присвоєно низці об'єктів та нагород:

  • 4 грудня 1930 року в Берліні на честь Лассвіца була названа вулиця, яка була у часи нацизму перейменована.
  • У Західній частині Гетте-парку його ім'ям названий один шлях.
  • 15 травня 1977 року Ганс-Еміль Шустер[15] відкрив астероїд, який 7 квітня 2005 року отримав назву 46514 Лассвіц.[16].
  • З 1980 року на честь письменника присуджується одна з двох найпрестижніших премій Німеччини Премія імені Курда Лассвіца. Це аналог американської премії Неб'юла для німецькомовної наукової фантастики[17].
  • В 2007 році заснована стипендія Курда Лассвіца для району міста Гота. Вперше була присуджена в 2008 році в розмірі 3000 євро. Подати заявку можуть німецькомовні письменники, які мінімум раз в рік опублікували хоча б один твір дитячої і юнацької літератури. Кандидати повинні бути готові, щоб написати протягом шести місяців при проживанні в мебльованій квартирі Курда Лассвіца новий рукопис, який буде підставою для отримання стипендії[18] .

Бібліографія[19][ред. | ред. код]

  • 1871: Bis zum Nullpunkt des Seins. Neuausgabe: Bis zum Nullpunkt des Seins und andere Erzählungen. Allitera, München 2001, ISBN 3-935284-82-9.
  • 1874: Bilder aus der Zukunft. Zwei Erzählungen aus dem 24. und 39. Jahrhundert. Werkausgabe: Bilder aus der Zukunft. Dieter von Reeken, Lüneburg (2008)
  • 1878: Atomistik und Kriticismus. Ein Beitrag zur erkenntnistheoretischen Grundlegung der Physik. Vieweg & Sohn, Braunschweig
  • 1878: Natur und Mensch. Werkausgabe: Natur und Mensch und andere Vorträge und Aufsätze. Bd. II/8. Dieter von Reeken, Lüneburg 2009, ISBN 978-3-940679-27-7.
  • 1883: Die Lehre Kants von der Idealitaet des Raumes und der Zeit im Zusammenhange mit seiner Kritik des Erkennens allgemeinverständlich dargestellt. Weidmannsche Buchhandlung, Berlin Werkausgabe: Die Lehre Kants von der Idealität des Raumes und der Zeit. Bd. II/2. Dieter von Reeken, Lüneburg (2008), ISBN 978-3-940679-34-5.
  • 1890: Geschichte der Atomistik vom Mittelalter bis Newton. Band 1: Die Erneuerung der Korpuskulartheorie. Band 2: Höhepunkt und Verfall der Korpuskulartheorie des siebzehnten Jahrhunderts. Voss, Hamburg u. Leipzig Reprint: Geschichte der Atomistik vom Mittelalter bis Newton. Olms, Hildesheim, ISBN 3-487-00490-9.
  • 1894: Seifenblasen. Moderne Märchen. Felber, Weimar Werkausgabe: Seifenblasen. Moderne Märchen. Bd. I/3. Dieter von Reeken, Lüneburg (2008), ISBN 978-3-940679-24-6.
  • 1896: Gustav Theodor Fechner. Frommanns, Stuttgart Werkausgabe: Gustav Theodor Fechner. Bd. II/5. Dieter von Reeken, Lüneburg (2008), ISBN 978-3-940679-31-4.
  • 1897: Auf zwei Planeten. Roman. Felber, Weimar Neuausgabe: Auf zwei Planeten. Geleitwort von Wernher von Braun. Scheffler, Frankfurt 1969
  • 1900: Wirklichkeiten. Beiträge zum Weltverständnis. Felber, Berlin Werkausgabe: Wirklichkeiten. Bd. II/6. Dieter von Reeken, Lüneburg (2008), ISBN 978-3-940679-32-1.
  • 1902: Nie und immer. Neue Märchen: Traumkristalle. Homchen − ein Tiermärchen aus der oberen Kreide. Illustration von Heinrich Vogeler. Diederichs, Leipzig Werkausgabe: Nie und immer. Bd. I/7. Dieter von Reeken, Lüneburg (2008), ISBN 978-3-940679-25-3.
  • (1905): Aspira. Roman einer Wolke. Elischer, Leipzig Werkausgabe: Aspira. Bd. I/6. Dieter von Reeken, Lüneburg (2008), ISBN 978-3-940679-18-5.
  • (1909): Sternentau. Die Pflanze vom Neptunsmond. Werkausgabe: Sternentau. Die Pflanze vom Neptunsmond. Bd. I/8. Dieter von Reeken, Lüneburg (2008), ISBN 978-3-940679-15-4.
  • 1981: Traumkristalle. Sammlung aller phantastischen Kurzgeschichten. Moewig Verlag, München (1981), ISBN 3-8118-3535-1.
  • Eine auf zwanzig Bände angelegte Werkausgabe erscheint als Kollektion Laßwitz seit 2008 im Verlag Dieter von Reeken, Lüneburg

Переклади українською[ред. | ред. код]

  • Курд Ласвіц. На двох планетах. Переклад з німецької: Святослав Зубченко. Львів: Мендор І. І. 2016. 592 стор. ISBN 978-966-97552-1-6

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118569961 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  4. ↑ http://geb.uni-giessen.de/geb/volltexte/2008/6117/pdf/Koessler-Labs-Lyon.pdf
  5. ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  6. ↑ Burschenschafter-Stammrolle: Verzeichnis der Mitglieder der Deutschen Burschenschaft nach dem Stande vom Sommer-Semester 1934 — B: Willy Nolte, 1934.
  7. ↑ http://www.ernestinum-gotha.de/gesch/j475ah.html[недоступне посилання з липня 2019]
  8. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 21 липня 2016. Процитовано 26 липня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  9. ↑ Nessun Saprà, Lexikon der deutschen Science Fiction & Fantasy 1870—1918, p. 130.
  10. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 9 серпня 2016. Процитовано 26 липня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  11. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 26 липня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  12. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 27 липня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  13. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 липня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  14. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 21 жовтня 2017. Процитовано 27 липня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  15. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 квітня 2016. Процитовано 27 липня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  16. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 26 вересня 2011. Процитовано 27 липня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  17. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 5 серпня 2016. Процитовано 27 липня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  18. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 27 липня 2016. Процитовано 27 липня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  19. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 липня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Джерела[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Наука
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
BIBSYS: 90905998 · BNE: XX1467887 · BNF: 123401691 · CiNii: DA01930482 · CONOR.BG: 51705957 · FAST: 93992 · Freebase: /m/03hlnp · GND: 118569961 · ICCU: RMSV009147 · ISNI: 000000036857437X, 0000000110345465 · J9U: 987007264349605171 · LCCN: n82081063 · LIH: LNB:CFYS;=BR · LNB: 000228805 · MAK: 9810700241305606 · N6I: vtls001265842 · NDL: 00470155 · NKC: jn20011019196 · NLI: 000081273 · NLP: a0000001719967 · NSK: 000406156 · NTA: 069540926 · NUKAT: n2004082584 · PUSC: 45499 · PUST: 88139 · RERO: 02-A003498253 · RISM: people/30105926 · SHARE: 159070 · SUDOC: 032356293 · UPSA: 1362175 · VIAF: 83318 · WorldCat: lccn-n82081063
Основні
поняття
Піджанри
Культура
Медіа
Тематика
Основоположники
Пов'язані
статті
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Курд_Лассвіц&oldid=34816522