Курасов Володимир Васильович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Курасов.
Курасов Володимир Васильович
Народився 19 липня 1897(1897-07-19)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер 29 листопада 1973(1973-11-29) (76 років)
Москва, СРСР
Поховання Новодівичий цвинтар
Громадянство Російська імперія→СРСР СРСР
Національність росіянин
Діяльність політик
Alma mater Військова академія імені М. В. Фрунзе і Військово-політична академія імені Ленінаd
Учасник Перша світова війна, німецько-радянська війна і Громадянська війна в Росії
Військове звання генерал армії і генерал армії
Партія КПРС
Нагороди
Герой Радянського Союзу
орден Леніна орден Червоного Прапора орден Суворова 1 ступеня орден Кутузова I ступеня медаль «За оборону Москви» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За взяття Кенігсберга» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії» Воєнний хрест орден Угорської свободи

Володимир Васильович Курасов (19 липня 1897(18970719), Санкт-Петербург, Російська імперія — 29 листопада 1973, місто Москва) — радянський військовий діяч, генерал армії, Герой Радянського Союзу. Депутат Верховної Ради УРСР 2-го скликання.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в родині службовця. Закінчив вісім класів технічної школи. Працював на фабриці. У 1915 році призваний в російську армію. У 1916 році закінчив Телавську військову школу прапорщиків і відправлений у діючу армію на Першу світову війну. Воював на Західному фронті, був командиром взводу.

З 1918 року — в Червоній армії. У громадянську війну командував ротою та загоном моряків. Учасник оборони Петрограда від військ білої Північно-Західної армії генерала Юденича в 1919 році.

У 1921 році закінчив прискорені курси при Військово-педагогічному інституті, в 1922 році — курси при Вищій військово-педагогічній школі. У 1921—1929 роках командував навчальною ротою на Петроградських командних курсах, був викладачем тактики на Оранієнбаумських командних курсах, в 3-й Об'єднаній інтернаціональній школі, в Ленінградській піхотній школі.

Член ВКП(б) з 1928 року.

У 1932 році закінчив Військову академію імені Фрунзе. З 1932 року служив у штабі Білоруського військового округу. З 1935 року — начальник штабу 16-го стрілецького корпусу.

У 1936—1938 роках — слухач першого набору Академії Генерального штабу РСЧА, залишений в академії старшим викладачем тактики. З 1940 року — начальник відділу, потім заступник начальника Оперативного управління Генерального штабу РСЧА.

У перші місяці німецько-радянської війни працював у Генеральному штабі. У грудні 1941 року призначений начальником штабу 4-ї ударної армії на Північно-Західному і Калінінському фронтах. З березня 1942 року — командувач військ 4-ї ударної армії Калінінського фронту.

З квітня 1943 року — начальник штабу Калінінського фронту (у жовтні 1943 року перейменований в 1-й Прибалтійський фронт). У лютому 1945 року в зв'язку з скороченням протяжності лінії фронту 1-й Прибалтійський фронт був розформований, на його базі створено Земландську групу військ 3-го Білоруського фронту. Генерал-полковник Курасов був призначений начальником штабу цієї групи.

У червні 1945 року призначений начальником штабу Радянської військової адміністрації в Німеччині. Потім — заступник головнокомандувача, з червня 1946 року по квітень 1949 року — головнокомандувач Центральної групи радянських військ в Австрії і верховний комісар від СРСР в Союзницькій раді в Австрії.

З 20 квітня 1949 року — начальник Вищої військової академії імені Ворошилова. З 8 червня 1956 року — заступник начальника Генерального штабу з військово-наукової роботи — начальник Військово-наукового управління Генерального штабу. У грудні 1961 року вдруге призначений начальником Військової академії Генерального штабу, професор (1963).

З березня 1963 року по квітень 1968 року — старший представник Головнокомандувача Об'єднаних збройних сил держав — учасниць Варшавського договору в Національній Народній армії Німецької Демократичної Республіки.

Отримав звання Героя Радянського Союзу Указом Президії Верховної Ради СРСР від 7 травня 1965 року «за вміле керівництво військами, особисту мужність, проявлені в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками, і в ознаменування 20-річчя Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні».

З квітня 1968 року — військовий інспектор-радник Групи генеральних інспекторів Міністерства оборони СРСР.

Помер в Москві. Похований на Новодівичому кладовищі.

Звання[ред. | ред. код]

  • полковник
  • генерал-майор (28.10.1941)
  • генерал-лейтенант (21.05.1942)
  • генерал-полковник (28.06.1944)
  • генерал армії (12.11.1948)

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Курасов_Володимир_Васильович&oldid=41342337