Куль-Оба

село Куль-Оба
Країна	Україна
Область	Крим
Район/міськрада
Основні дані
Перша згадка	1784
Існувало до	1842
Географічні дані
Географічні координати	45°20′57″ пн. ш. 36°22′54″ сх. д. / 45.34917° пн. ш. 36.38167° сх. д. / 45.34917; 36.38167Координати: 45°20′57″ пн. ш. 36°22′54″ сх. д. / 45.34917° пн. ш. 36.38167° сх. д. / 45.34917; 36.38167
Карта
Куль-Оба
Куль-Оба
Мапа

Куль-Оба (крим. Kul Oba, у перекладі з кримськотатарської — «пагорб попелу») — зникле у XIX столітті кримськотатарське село в околицях Керчі й однойменний скіфський царський курган (могила), розташований поруч.

Історія[ред. | ред. код]

У російських історичних джерелах перша згадка про село Куль-Оба знайдена в Камеральному описі Криму від 1784 року. Але село існувало раніше, опис лише зафіксував його наявність на той час. Після приєднання Криму до Російської імперії (8 лютого 1784 року) село приписали до Сімферопольського повіту Таврійської області^[1]. Татарське населення почало емігрувати до Туреччини і село знелюдніло. Вже на мапі 1842 року село умовно позначене знаком «мале село», тобто існувало менше ніж 5 садиб, а незабаром воно зникло зовсім.

У села видатний скіфський царський курган Куль-Оба.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

• С. В. Полін. Куль-Оба [Архівовано 20 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 476. — 560 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0855-4.
• Геродот. История (скифские фрагменты) // Скифы: Хрестоматия. — Москва, 1992. — С. 38—83.
• Рыбаков Б. С. Геродотова Скифия. — Москва, 1979.
• Агбунов М. В. Путешествие в загадочную Скифию. — Москва, 1989.
• Скржинская М. В. Скифия глазами Эллинов. — СПб, 1998.
• Граков Б. Н., Скифы. — Москва, 1971.
• Черников С. С. Загадки золотого кургана. Где и когда зародилось скифское искусство. — Москва, 1965.
• Мозолевський Б. М. Скіфський степ. — К.: Наукова думка, 1983
• Хазанов А. М. Золото скифов. — Москва, 1975
• Эрмитаж. Культура и искусство античного мира. Путеводитель. — Ленинград: Аврора, 1971

п о р Найбільші та найвідоміші скіфські кургани другої половини IV століття до н. е. Гробниці царів 82—117 тис. м³ Огуз • Чортомлик Гробниці членів царської родини 36—40 тис. м³ Козел • Велика Цимбалка • Олександрополь • Нечаєва Могила Гробниці родичів царя 11—13 тис. м³ Гайманова Могила • Чмирева Могила • Товста Могила • Жовтокам'янка • Бабина Могила • Краснокутський • Лемішева Могила • Верхній Рогачик Гробниці пілофорів Перший рівень 6,6—7,7 тис. м³ Мордвинівський 1 • Мордвинівський 2 • Кам'яна Могила • Плоска Могила • Башмачка • Водяна Могила • Золота Балка 15 • Страшна Могила • Соболева Могила • Виводово 92 Гробниці пілофорів Другий рівень 2,4—4,2 тис. м³ Мелітопіль • Гостра Могила • Малий Огуз • Діїв • Носаки 14 • Носаки 4 • Орел • Слонівська Близниця • Кам'янська Близниця • Золота Балка 13 • Володимирівка к.12 • Носаки 12 • Носаки 13 • Томаківська Близниця • Володимирівка к.1 • Тащенак • Гюнівка к.14 • Вишнева Могила • Мар'ївка к.9 • І Рядовий • ІІ Рядовий • Сахнова Могила • Покровка • Шульгівка • Кутареві Могили 2 • Заповітне 18 • Первомаївка І к.1 Поховання простих скіфів <2,4 тис. м³ Поховання простих скіфів Групи курганів Яблунівські кургани • Посульські кургани • Гайманове поле • Гладківщина • Цимбалка Кургани поза категоріями Солоха • Куль-Оба • Дорт-Оба • Мельгунівський курган • Старша могила • Гермесів курган Джерела: на базі моделі соціальної структури Скіфії другої половини IV століття до н. е. Болтрика Ю. В. Болтрик Ю. В. Попытка социальной стратификации Скифии второй половины IV в. до н. э. / ред. В. Я. Кияшко, В. А. Ларенок, В. В. Потапов // Проблемы археологии юго-восточной Европы. — Ростов-на-Дону, 1998. — Т. XXIV. — С. 89—90. Болтрик Ю. В. Курганы как ключ к пониманию социальной истории Скифии IV в. до н. э. / ред. Е. А. Молев // Из истории античного общества : межвузовский сборник. — Н. Новгород, 2001. — Вип. 7. — С. 170—181. Болтрик Ю. В. Социальная структура Скифии IV в. до Р. Х., отраженная в погребальных памятниках / ред. Jan Chochorowski // Kimmerowe, scytowie, sarmaci. Pamieci prof. Tad. Sulimirskego. — Krakow, 2004. — С. 85—92.