Кузьмін Ренат Равелійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кузьмін.
Кузьмін Ренат Равелійович
Народився 12 липня 1967(1967-07-12) (56 років)
Донецьк, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна → Росія Росія
Діяльність політик
Alma mater Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
Науковий ступінь доктор юридичних наук[d]
Членство Верховна Рада України IX скликання
Посада народний депутат України
Партія Опозиційна платформа — За життя
Нагороди
орден «За заслуги» II ступеня орден «За заслуги» III ступеня
Заслужений юрист України
Україна Народний депутат України
9-го скликання
ОПЗЖ 29 серпня 2019 — 13 січня 2023

Картка на сайті Верховної Ради України

Кузьмін Ренат Равелійович (нар. 12 липня 1967(19670712), Донецьк, УРСР) — колишній український юрист, проросійський політик. Державний радник юстиції 1 класу, державний службовець 1 рангу. Був заступником Секретаря РНБО (з 4 жовтня 2013 до 2014[1]), першим заступником Генерального прокурора України (2010–2013).

Народний депутат IX скл. від проросійської партії ОПЗЖ[2]. Член Комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики[3]. Заступник голови тимчасової слідчої комісії ВРУ з питань розслідування можливих протиправних дій представників органів державної влади та інших осіб, що могли сприяти порушенню державного суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України і становити загрозу національній безпеці України (з 19 травня 2021)[4]

5 жовтня 2022 року Державне бюро розслідувань повідомило Кузьміну підозру в державній зраді[5] (оголошений в розшук за підозрою в держзраді).

Громадянство України припинено згідно з Указом Президента України у січні 2023 року[6][7][8]. 13 січня 2023 позбавлений мандату народного депутата України конституційною більшістю Верховної Ради України.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 12 липня 1967 року в Донецьку.

  • 1985 — студент Української юридичної академії (Харків);
  • 1986 — службовець строкової служби;
  • 1988 — службовець в Донецькому виробничо-торговому трикотажному об'єднанні;
  • 1991 — стажист Донецької природоохоронної міжрайонної прокуратури;
  • 1991 — стажист прокуратури Ленінського району Донецька;
  • 1992 — старший помічник прокурора Ленінського району м. Донецька;
  • 1992 — заступник прокурора Ленінського району Донецька;
  • 1994 — заступник прокурора Ворошиловського району Донецька;
  • 1995 — прокурор Донецької природоохоронної міжрайонної прокуратури;
  • 1998 — прокурор Кіровського району Донецька;
  • 1999 — начальник управління прокуратури Донецької області;
  • 1999 — прокурор Макіївки Донецької області;
  • 2003 — заступник прокурора Донецької області, начальник управління прокуратури Донецької області;
  • 2003 — прокурор Києва;
  • 2005 — старший помічник прокурора Київської області;
  • 2005 — заступник прокурора Київської області;
  • 2006 — заступник Генерального прокурора України;
  • 2010 — 2013 — перший заступник Генерального прокурора; України[9]
  • 2013 — 2014 — заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони України.[10]

Кандидат у народні депутати від партії ОПЗЖ на виборах 2019 року, № 35 у списку[11].

Членство в органах[ред. | ред. код]

  • Член колегії Генеральної прокуратури України;
  • Член Вищої ради юстиції України;
  • Член Національного антикорупційного комітету (Указ Президента України від 16 березня 2012 року № 201/2012);
  • Член робочої групи з реформування прокуратури та адвокатури (розпорядження Президента України від 22 листопада 2011 року № 362/2011-рп);
  • Член робочої групи з реформування кримінального судочинства (Указ Президента України від 17 серпня 2010 року № 820/2010).

Прокурор[ред. | ред. код]

В Генеральній прокуратурі координував діяльність заступників генпрокурора України і структурних підрозділів ГПУ, та відповідальний за організацію роботи управління нагляду за додержанням Міністерством закордонних справ України законодавства у сфері зовнішніх відносин та ГУ з розслідування особливо важливих справ.

Економічний експерт Андерс Ослунд 3 жовтня 2012 припустив, що до Рената Кузьміна урядом США застосовані візові обмеження через зв'язки з організованою злочинністю, які встановило ФБР або через причетність до порушень прав людини[12].

Резонансні справи[ред. | ред. код]

Під керівництвом Кузьміна направлені до суду справи відносно колишнього Міністра МВС Луценка за ч. 5 ст. 191 і ч. 3 ст. 365 КК України, ч. 1 ст. 367 КК України, колишнього заступника Міністра охорони навколишнього природного середовища України Георгія Філіпчука за ч. 3 ст. 365 КК України, колишнього прем'єр-міністра України Юлії Тимошенко за ч. 3 ст. 365 КК України.

Кузьміним порушено кримінальну справу щодо колишнього Президента України Леоніда Кучми за фактом перевищення влади і службових повноважень, що спричинило тяжкі наслідки щодо охоронюваних законом прав та інтересів громадян Георгія Ґонґадзе та Олексія Подольського, за ч. 3 ст. 166 КК України (в редакції КК України 1960 року).

Під керівництвом Рената Кузьміна проводилося досудове слідство у кримінальній справі про злочинну діяльність Ткача С. Ф., яким упродовж 1984—2005 років вчинено низку навмисних вбивств та замахів на вбивства, поєднаних із зґвалтуваннями жінок, неповнолітніх та малолітніх дівчат, за які, як встановило слідство, було незаконно засуджено 8 осіб. По кожному з установлених фактів незаконного засудження осіб у даній справі проведено розслідування нововиявлених обставин, та у 2008—2010 роках судами скасовані вироки щодо незаконного засудження.

2010 року, будучи заступником генпрокурора, Кузьмін прокурорським поданням звільнив Гіві Джвебовича Немсадзе на прізвиська «Гівчик» та «Папа», ватажка організованого злочинного угруповання, від кримінальної відповідальності за обвинуваченнями у справі щодо низки вбивств у Донецькій області в 1990-х.[13]

Після революції[ред. | ред. код]

Вибори Президента України 2014[ред. | ред. код]

Підтримка Кузьміна на виборах Президента України 2014.

2014 року балотувався на посаду Президента України, отримав 0,10 % голосів.

Заява у справі Ґонґадзе[ред. | ред. код]

У грудні 2014 року Кузьмін в етері каналу «1+1» заявив, що за припинення кримінальної справи проти Леоніда Кучми у справі про вбивство Георгія Гонгадзе було сплачено хабар у мільярд доларів[14].

Цю заяву Кузьміна спростував Пшонка[15]. Віктор Пінчук пояснив її як замовну, з наміром впливати на Мінський процес.

Розслідування[ред. | ред. код]

Затримання Луценка[ред. | ред. код]

У травні 2014 року ГПУ почала досудове розслідування щодо організації 2010 року Кузьміним незаконного затримання екс-міністра МВС Луценка та підбурювання судді Печерського суду до обрання йому запобіжного заходу у вигляді арешту.[16] 26 та 27 червня МВС та ГПУ оголосили Кузьміна в розшук.[17][18]

18 грудня 2014 року МВС направило листа до Інтерполу з проханням оголосити Кузьміна у міжнародний розшук[16]. 14 січня 2015 року керівник робочого апарату Укрбюро Інтерполу Василь Неволя повідомив ГУБОЗ МВС України про те, що «офіс з юридичних питань Генерального секретаріату Інтерполу прийшов до висновку, що справа за підозрою Кузьміна має політичний характер і підпадає під статтю 3 статуту Інтерполу».[16]

Статутом Інтерполу організації заборонено втручатися або провадити діяльність політичного, військового, релігійного і расового характеру[16]. Також Кузьміна підозрювали у відмиванні грошей та інших особливо тяжких злочинах. 5 вересня 2019 року Рената було знято з розшуку[19]. 22 серпня 2019 року ГПУ закрила кримінальне провадження проти Кузьміна[20][21].

Державна зрада[ред. | ред. код]

5 жовтня 2022 року Кузьміну повідомлено про підозру у державній зраді, його дії кваліфіковано за ч. 1 ст. 111 ККУ.[22] Кузьмін з березня 2021 поширював антиукраїнську пропаганду, сам він на момент винесення підозри переховувався від слідства[23]. У березні 2023 року Кузьміна було заочно заарештовано[24], а у вересні суд дозволив провести спеціальне розслідування у справі Кузьміна щодо державної зради[25].

У лютому 2024 року ДБР закінчило досудове розслідування, обвинувальний акт було направлено до суду[26].

Скандали[ред. | ред. код]

Кузьмін незаконно побудував собі маєток у рекреаційній зоні Пущі-Водиці.[27]

У грудні 2019 року Кузьмін в етері проросійського телеканалу 112 Україна назвав російських терористів з ЛДНР «захисниками» Донбасу від «режиму Зеленського»[28].

Народний депутат[ред. | ред. код]

2019 року отримав мандат народного депутата IX скликання[2]. Зважаючи на те, що Ренат знаходився в розшуку, ЦВК спочатку заборонила йому брати участь у виборах[29], але згодом допустила. Він отримав мандат від ОПЗЖ[2].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден «За заслуги» II ст. (29 листопада 2012) — за значний особистий внесок у розбудову правової держави, зміцнення законності, захист конституційних прав і свобод громадян, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм[30][31][32].
  • Орден «За заслуги» III ст. (8 грудня 2008) — за вагомий особистий внесок у боротьбу зі злочинністю, зразкове виконання службових обов'язків при розслідуванні резонансних кримінальних справ[33]
  • Заслужений юрист України (20 серпня 2008) — за вагомий особистий внесок у зміцнення законності та правопорядку, боротьбу зі злочинністю, захист економічних інтересів України[34]
  • Почесна грамота ВРУ, нагрудними знаками «Почесний працівник прокуратури України», «Подяка за сумлінну службу в органах прокуратури» І ступеня та «Подяка за довготривалу бездоганну службу в органах прокуратури».

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

  • Доктор юридичних наук, професор.
  • Наукові праці Кузьміна опубліковано у фахових українських виданнях «Вісник Академії прокуратури України», «Прокуратура. Людина. Держава», «Юридичний літопис», «Вісник прокуратури», «Наше право», «Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ».
  • 2011 року вийшла монографія Кузьміна «Господарсько-правовий механізм декриміналізації економіки України».
  • Наукова стаття «Дифамація як засіб незаконного впливу на суд та слідство в кримінальному процесі України» [Архівовано 25 травня 2013 у Wayback Machine.] була опублікована у фаховому виданні — газеті Закон і Бізнес № 11 (1101), 16-22 березня 2013 року.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

У програмі Яна Табачника рос. «Честь имею пригласить» 8 січня 2011 року Кузьмін почав грати на роялі Бетховена, що викликало репліку Табачника: «Ты Мурку давай, чё ты вот это!»[35], після чого Кузьмін на пару з продюсером Табачника зіграв мелодію блатної пісні «Мурка»[35][36][37]. Пізніше Кузьмін уточнив, що зіграв попурі — Бетховен, «Мурка» та рок-н-рол[38].

Сім'я Кузьміна володіє державною дачею в комплексі державних дач «Пуща-Водиця». Згідно офіційної декларації родина Рената має тут у володінні будинок площею 1 тисячу 68 м2. На обслуговування цієї дачі (охорона, садівники) з держбюджету йде 16 млн грн.[39][40].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Указ Президента України від 4 жовтня 2013 року «Про призначення Р. Кузьміна заступником Секретаря Ради національної безпеки і оборони України». Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 4 жовтня 2013.
  2. ↑ а б в Центральна виборча комісія - Вибори народних депутатів України 2019. www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 22 червня 2019. Процитовано 6 вересня 2019.
  3. ↑ Парламент затвердив список своїх комітетів і їх склад. ХТО В ЯКОМУ [Архівовано 30 серпня 2019 у Wayback Machine.] Новинарня (29.08.2019)
  4. ↑ Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих протиправних дій представників органів державної влади та інших осіб, що могли сприяти порушенню державного суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України і становити загрозу національній безпеці України: Постанова Верховної Ради України; Склад колегіального органу від 19.05.2021 № 1454-IX. Архів оригіналу за 21 травня 2021. Процитовано 25 травня 2021.
  5. ↑ Народному депутату Ренату Кузьміну повідомлено про підозру у державній зраді (ВІДЕО) - Державне бюро розслідувань. dbr.gov.ua. Процитовано 5 жовтня 2022.
  6. ↑ Не останні такі рішення, — Зеленський про позбавлення громадянства Медведчука і компанії. 10.01.2023, 22:10
  7. ↑ Зеленський позбавив громадянства Медведчука, Деркача, Кузьміна та Козака: « Це не останні такі рішення». 10.01.2023, 22:17
  8. ↑ Зеленський припинив громадянства України Деркача, Козака, Кузьміна і Медведчука. 10.01.2022
  9. ↑ Перший заступник Генерального прокурора України [Архівовано 2015-02-07 у Wayback Machine.] // gp.gov.ua
  10. ↑ Указ Президента України № 246/2014 від 5 березня 2014 року «Про звільнення Р.Кузміназ посади заступника Секретаря Ради національної безпеки і оборони України». Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 4 жовтня 2013.
  11. ↑ Центральна виборча комісія. Архів оригіналу за 22 червня 2019. Процитовано 23 червня 2019.
  12. ↑ Ренат Кузьмін потрапив до «чорних списків» США? [Архівовано 6 жовтня 2012 у Wayback Machine.] ТВі. 04.10.2012. (Перевірено 04.10.2012)
  13. ↑ Т. Чорновол. Донецька вендетта 3. Архів оригіналу за 31 січня 2013. Процитовано 28 січня 2013.
  14. ↑ Кузьмін заявляє, що заради Кучми дали хабар у мільярд доларів [Архівовано 29 грудня 2014 у Wayback Machine.] // Українська правда. П'ятниця, 19 грудня 2014, 00:41
  15. ↑ Беглый преступник Пшонка дал заочные показания на разыскиваемого Рената Кузьмина [Архівовано 31 грудня 2014 у Wayback Machine.] // 2014-12-22 12:04
  16. ↑ а б в г Інтерпол побачив політичний характер у справі Кузьміна [Архівовано 20 січня 2015 у Wayback Machine.] // 20.01.2015 13:02
  17. ↑ МВС оголосило в розшук Рената Кузьміна [Архівовано 20 січня 2015 у Wayback Machine.] // 26.06.2014 | 15:12
  18. ↑ ГПУ оголосила Рената Кузьміна в міжнародний розшук [Архівовано 20 січня 2015 у Wayback Machine.] // 27.06.2014 | 17:35
  19. ↑ Екс-заступника генпрокурора Кузьміна зняли з розшуку. РБК-Україна (рос.). Архів оригіналу за 6 вересня 2019. Процитовано 6 вересня 2019.
  20. ↑ У ГПУ пояснили, чому закрили провадження проти Кузьміна. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 5 жовтня 2022.
  21. ↑ В Генпрокуратурі пояснили закриття справи проти Кузьміна. РБК-Украина (рос.). Процитовано 5 жовтня 2022.
  22. ↑ Нардепу Ренату Кузьміну повідомлено про підозру у державній зраді. Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН). Всі онлайн новини дня в Україні за сьогодні - найсвіжіші, останні, головні. (укр.). Процитовано 5 жовтня 2022.
  23. ↑ Загрожує до 15 років в'язниці. Нардепу Кузьміну повідомили про підозру у держзраді. РБК-Украина (укр.). Процитовано 5 жовтня 2022.
  24. ↑ В Україні заочно заарештували колишнього нардепа від ОПЗЖ Рената Кузьміна, підозрюваного у держзраді. РБК-Украина (укр.). Процитовано 9 вересня 2023.
  25. ↑ Суд дав "зелене світло" для спецрозслідування щодо екснардепа від ОПЗЖ. РБК-Украина (укр.). Процитовано 9 вересня 2023.
  26. ↑ ДБР завершило розслідування щодо екснардепа Кузьміна. Справу передали до суду. РБК-Украина (укр.). Процитовано 18 лютого 2024.
  27. ↑ Из жизни прокурорской элиты: особняк Рената Кузьмина. Видео. Украинская правда (рос.). Архів оригіналу за 23 липня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
  28. ↑ Одіозний нардеп назвав бойовиків "захисниками" Донбасу від режиму Зеленського (відео). РБК-Украина (рос.). Процитовано 5 жовтня 2022.
  29. ↑ ЦВК відмовив у реєстрації Кузьміну. РБК-Україна (рос.). Архів оригіналу за 6 липня 2019. Процитовано 6 вересня 2019.
  30. ↑ [[https://web.archive.org/web/20121201074514/http://expres.ua/news/2012/11/30/77893 Архівовано 1 грудня 2012 у Wayback Machine.] Стаття «Янукович оцінив „заслуги“ Кузьміна другим ступенем. А 10 прокурорів — „за працю і звитягу“» на сайті газети «Експрес»]
  31. ↑ [[https://web.archive.org/web/20121202012356/http://www.pravda.com.ua/news/2012/11/29/6978475/ Архівовано 2 грудня 2012 у Wayback Machine.] Стаття «Янукович нагородив Кузьміна „за заслуги“» на сайті Українська правда]
  32. ↑ Указ Президента України № 658/2012 від 29 листопада 2012 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня працівників прокуратури». Архів оригіналу за 7 грудня 2012. Процитовано 30 листопада 2012.
  33. ↑ Указ Президента України від 8 грудня 2008 року № 1147/2008 «Про відзначення державними нагородами України»
  34. ↑ Указ Президента України від 20 серпня 2008 року № 745/2008 «Про відзначення державними нагородами України»
  35. ↑ а б Прокурор Ренат Кузьмин слабал «Мурку» на рояле [Архівовано 22 жовтня 2013 у Wayback Machine.] // You Tube
  36. ↑ Ліва рука Пшонки злабала «Мурку» для Табачника [Архівовано 25 лютого 2014 у Wayback Machine.] // Експрес online, 10.01.2011
  37. ↑ Кузьмин, Ренат Равильевич [Архівовано 10 лютого 2013 у Wayback Machine.] // «Генштабъ»
  38. ↑ Кузьмин клянется, что «Мурку» Табачнику не играл[недоступне посилання з липня 2019] // golosua.com, 29.10.11
  39. ↑ Як живе прокурор, який посадив лідера опозиції та відмазав найкривавішого ката донецьких [Архівовано 7 серпня 2013 у Wayback Machine.] // http://blogs.pravda.com.ua [Архівовано 17 серпня 2007 у Wayback Machine.], 05.08.13
  40. ↑ В інтернеті з'явилися фото дачі першого заступника генпрокурора Кузьміна [Архівовано 16 серпня 2013 у Wayback Machine.] // ua.korrespondent.net, 05.08.13

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Довідкові видання
Нормативний контроль
Кандидати на посаду Президента України 2014
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кузьмін_Ренат_Равелійович&oldid=41790346