Кузьменко Володимир Леонідович
| Кузьменко Володимир Леонідович | ||||
|---|---|---|---|---|
 Кузьменко Володимир Леонідович, радянський і український вчений-нейробіонік і письменник-фантаст | ||||
| Народився | 15 травня 1931  Сталіно, СРСР | |||
| Помер | 29 травня 2002 (71 рік) Львів, Україна | |||
| Країна |  СРСР Україна | |||
| Діяльність | письменник, науковець | |||
| Alma mater | Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького | |||
| Заклад | ДонНМУ | |||
| Роки активності | 1989 — 2002 | |||
| Жанр | Наукова фантастика | |||
| | ||||
Кузьменко Володимир Леонідович (15 травня 1931, Донецьк, СРСР — 29 травня 2002, Львів, Україна) — радянський і український вчений-нейробіонік і письменник-фантаст .
Народився у сім'ї медиків (батько був фронтовим хірургом). Після школи вступив до Донецького медичного інституту, але так як його батьки переїхали у Львів — перевівся у Львівський державний медичний інститут, котрий закінчив з червоним дипломом.
Тривалий час займався виключно науково-дослідницькою і викладацькою діяльністю у Львівському медінституті, яким колись керував його батько. Кандидат медичних наук, доцент кафедри патофізіології та завідувач лабораторії нейробіоніки. В. Кузьменко є автором більше ста наукових робіт, сорок з яких визнані винаходами.
До фантастики Володимир Кузьменко звернувся наприкінці вісімдесятих років. Поштовхом став незвичайний епізод з його життя— повернувшись із наукового симпозіуму, який проходив у Києві, Кузьменко відчув себе зле, ліг і проспав понад дві доби. Побачене і пережите ним у сні стало сюжетною основою роману «Дерево життя». «Дерево життя» — перша мистецька публікація автора; роман складається з трьох книг, кожна з яких є відносно самостійною в рамках єдиного логічного цілого. У своєму останньому інтерв'ю українському журналу «Мир приключений» (Світ пригод) Кузьменко заявив: «Щодо мого першого роману «Дерево життя», то тут ось як було. Накопилась велика кількість інформації... Там закладена основна ідея – ідея самоорганізації, яка є справедливою для будь-якої самоорганізованої системи… Так вийшло, ідеї, закладені у моїх наукових пошуках, ніби висипались на папір».
Після цього за три-чотири роки створив сім книг. Спільно з Олегом Романчуком написав науково-популярну книгу «На порозі надцивілізації» , випущену у Львові в 1991 році невеликим тиражем українською мовою. Лишилися неопублікованими романи «Катастрофа», «Земля під владою химер» і «Кільце Одіна». Лишився незавершеним роман із робочою назвою «Хочу бути людиною».
Жив у Львові (на вул. Варшавська), останні роки хворів.
Похований у Львові, на 49 полі Личаківского цвинтаря.
- «Дерево життя» (1991), Фантастичний роман у трьох книгах
- «Перегони з дияволом» (1992), Науково--фантастичний роман у 2 книгах
- «Дерево життя»(1993), Фантастичний роман. У трех книгах. — Наклад другий, виправлене і доповнене.
- «Самогубство на порозі безсмертя? Інтерв'ю з В. Кузьменком».[1]
- Володимир КУЗЬМЕНКО:“ЛЮДСТВО ВРЯТУЄ ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ”. Ігор ГУРГУЛА. журнал "Світ Пригод" 1/2002
- ↑ Интервью с В. Кузьменко // [Книжное обозрение, № 41]. — 1991.
- ↑ З рос. пер. Вікторія Садова; Мал. В. Пінігіна // [Світ пригод, № 1]. — 1992.
- ↑ З рос. пер. Вікторія Садова; Мал. В. Пінігіна // [Світ пригод, № 2]. — 1992.
- ↑ З рос. пер. Вікторія Садова; Мал. В. Пінігіна // [Світ пригод, № 3]. — 1992.
- ↑ З рос. пер. Вікторія Садова; Мал. В. Пінігіна // [Світ пригод, № 4]. — 1993.
- ↑ З рос. пер. Вікторія Садова; Мал. В. Пінігіна // [Світ пригод, № 5]. — 1993.
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |