Куанишбаєв Жазилбек
| Куанишбаєв Жазилбек | |
|---|---|
| Народився | 29 березня 1896 Джамбульська область, Казахська РСР, СРСР |
| Помер | 1 вересня 1986 (90 років) |
| Країна |  СРСР |
| Національність | Казах |
| Місце проживання | Казахська РСР |
| Діяльність | Чабан |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |    |
Куанишбаєв Жазилбек (29 березня 1896 - 1 вересня 1986) — старший чабан Айдарлинського радгоспу Мойїнкумського району Джамбулської області Казахської РСР. Двічі Герой Соціалістичної Праці (1948, 1958)
БIОГРАФIЯ
Жазилбек Куанишбаев народився в сім'ї пастуха, в селі біля підніжжя гори Хан-Тау. Сьогодні це територія Мойїнкумського району
Джамбульської області. Змалку він почав допомагати батькові пасти овець. А коли у 1936 році вступив до артілі «Кенес», йому одразу довірили отару овець. Тоді Джазілбек навчився читати і писати, основам зоотехніки.[1]
Джазилбек Куанишбаєв, якого називали «Польовий академік», «Маршал скотарів», все своє життя присвятив розведенню білих овець [2] [3]
Після участі у першій Всеказахстанській сільськогосподарській виставці він запропонував вирощувати овець каракульської породи. Керівництво колгоспу пішло йому назустріч, завезло до отари каракульських овець. Жазилбек почав селекцію, схрещуючи нових овець з матками місцевих порід.
Після селекції каракульські смушки з рідкісним малюнком і забарвленням, були відправлені на міжнародні ярмарки та аукціони в Делі, Бухарест, Познань, Нью-Йорк, де були дуже високо оцінені.
У 1947 році він зміг отримати у своєму стаді 86% першокласних каракульських смушків. За такі високі показники йому було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і молот». Вдруге Героя Соцпраці він отримав, навесні 1957 року, коли отримав десять приплодів по 150 ягнят від кожної сотні вівцематок. Тоді це був рекорд.[4]
Майстер тваринництва (вівчарства) Казахстану (1957);
1930 - один з перших членів сільськогосподарської артілі "Кенесу" Мойїнкумського району;
У 1912-17 – батрак;
У 1917-31 працював у свому господарстві;
У 1931 - 36- робітник цегельного заводу;
1936 - 1957 - старший чабан Коктерекського вівцерадгоспу Коктерекського р-ну Джамбулської обл.;
У 1957-65 старший чабан Айдарлінського радгоспу;
У 1947 отримав у середньому 130 ягнят від 100 вівцематок і 86% каракульських смушок першого сорту.
У наступні роки також домагався високих виробничих показників
З 1967 року персональний пенсіонер але продовжує працювати громадським інспектором з вівчарства Мінсільгоспу Казахської РСР.[1] [5]
НАГОРОДИ
- Орден Леніна.
- Медалями СРСР та медалями ВДНГ.
- Двічі Герой Соціалістичної Праці (1948, 1958) [6]
- Делегат 21-го з'їзду КПРС.
- Делегат 9-го з'їзду КП Казахстану.
Депутат Верх. Ради Казахської РСР 3 - 4-го скликань.
Занесений до Золотої книги пошани Казахської республіки (1963).[1]
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
| |||||||
