Крістіан Родрігес
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Крістіан Родрігес у 2014 році | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Крістіан Габріель Родрігес Баротті | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 30 вересня 1985 (38 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Хуан Лакасе, Уругвай | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 178 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 81 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Уругвай | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | фланговий півзахисник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Поточний клуб |  «Атлетіко» | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Номер | 11 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| * Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ** Інформацію про ігри та голи за національну збірну | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Крі́стіан Габріе́ль Родрі́гес Баро́тті (ісп. Cristian Gabriel Rodríguez Barotti, нар. 30 вересня 1985, Хуан Лакасе) — уругвайський футболіст, фланговий півзахисник клубу «Пеньяроль».
Насамперед відомий виступами за «Порту» та «Атлетіко», а також національну збірну Уругваю.
Клубна кар'єра[ред. | ред. код]
2002 року Крістіан почав свою професійну кар'єру в клубі «Пеньяроль», за який виступав протягом трьох років. Протягом цього часу головний тренер клубу періодично довіряв Родрігесу місце в стартовому складі, проте лише зрідка, тому як, на його думку, Крістіан не володів достатньою кваліфікацією для виступів на професійному рівні. Незважаючи на це 2003 року він разом з командою став Чемпіоном Уругваю.
Влітку 2005 року Крістіан разом із одноклубником Карлосом Буено підписав трирічний контракт з «Парі Сен-Жерменом»[1][2]. Протягом перших двох сезонів Родрігес зіграв у 36 матчах, будучи гравцем запасу. Незважаючи на це Родрігес користувався довірою у головного тренера ПСЖ, і коли була необхідна присутність надійного півзахисника запасу, Крістіан був першим у списку на появу у матчі. У першому сезоні він разом з клубом став володарем Кубка Франції, а у другому сезоні саме Родрігес допоміг своїй команді зберегти прописку в Лізі 1, забивши м'яч у ворота «Монако».
Влітку 2007 року Родрігес відправився в оренду до «Бенфіки», за яку виступав протягом сезону 2007/08. За цей час півзахисник провів 24 матчі та забив 6 м'ячів.
Одного року виступів у португальському чемпіонаті Крістіану вистачило, щоб на нього звернув увагу «Порту». Гранд футболу Португалії зробив пропозицію як самому Крістіану, так і «ПСЖ» і влітку того ж року Родрігес підписав з «Порту» контракт, за яким успішно виступав до 2012 року, відігравши понад 70 матчів. За цей час він став триразовим чемпіоном Португалії, та триразовим володарем Суперкубка та Кубка Португалії, а також переможцем Ліги Європи.
До складу клубу «Атлетіко» приєднався влітку 2012 року[3][4] і відразу виграв Суперкубок УЄФА 2012 року. Вже у першому сезоні за нову команду Родрігес став міцним гравцем основної команди і допоміг клубу виграти вперше з 1996 року Кубок Іспанії, обігравши в фіналі принципового суперника — «Реал».
З сезону 2014/15 втратив місце в основному складі, через що у січні 2015 року перейшов на правах оренди у «Парму» до кінця сезону[5][6]. Втім менш ніж через два місяці через нестабільну фінансову ситуацію в італійському клубі, він приєднався також на правах оренди до бразильського «Греміо»[7]. Але у цій команді Родрігеса турбували травми, через які він зіграв за клуб лише 80 хвилин[8] і 8 травня залишив команду[9].
24 липня 2015 року на правах вільного агента перейшов у аргентинське «Індепендьєнте» (Авельянеда)[10]. Втім і у цій команді через травми Родрігес основним не був і 19 грудня 2016 року контракт було розірвано за обопільною згодою[11].
На початку 2017 року Родрігес повернувся в рідний «Пеньяроль», якому у першому ж сезоні допоміг виграти чемпіонат Уругваю, забивши 15 голів у 27 матчах і ставши найкращим бомбардиром команди у сезоні.
Виступи за збірні[ред. | ред. код]
2005 року залучався до складу молодіжної збірної Уругваю. На молодіжному рівні зіграв у 5 офіційних матчах.
За збірну Уругваю Крістіан Родрігес дебютував 2003 року у віці 18 років в матчі проти збірної Мексики.
Родрігес — учасник чотирьох Кубків Америки. На першому для Родрігеса турнірі 2004 року у Перу команда здобула бронзові нагороди, на другому він забив гол у 1/4 фіналу розіграшу 2007 року у ворота господарів, Венесуели, вивівши команду до півфіналу, а 2011 року на Кубку Америки він разом зі своєю збірною став чемпіоном Південної Америки.
2013 року був учасником розіграшу Кубка конфедерацій 2013 року у Бразилії, а наступного року поїхав і на чемпіонат світу, що проходив у цій же країні. На перший для себе чемпіонат світу Родрігес міг поїхати ще у 2010 році, але в останній грі кваліфікаційного раунду проти Аргентини (0:1) Родрігес отримав чотириматчеву дискваліфікацію за удар Габріеля Гайнце і в кінцевому підсумку головний тренер Оскар Табарес вирішив не брати з собою гравця на турнір у ПАР[12][13].
23 травня 2015 року потрапив у заявку на четвертий для себе розіграш Кубка Америки 2015 року у Чилі[14]. У першому матчі Крістіан забив єдиний гол проти Ямайки, що приніс перемогу Уругваю. В кінці матчу він був обраний найкращим гравцем матчу[15]. В підсумку Уругвай дійшов до чвертьфіналу, де поступився господарям чилійцям, Крістіан грав у кожній грі. Наступного року Родрігес мав поїхати на черговий Кубок Америки[16], але через травму змушений був його пропустити, уступивши місце у фінальній заявці Дієго Лаксальту[17].
Згодом у складі збірної був учасником чемпіонату світу 2018 року у Росії[18].
Наразі провів у формі головної команди країни 105 матчів, забивши 11 голів.
Статистика виступів[ред. | ред. код]
Статистика клубних виступів[ред. | ред. код]
| Сезон | Команда | Чемпіонат | Національний кубок | Континентальні кубки | Інші змагання | Усього | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ігор | Голів | ||
| 2007–08 |  «Бенфіка» | ПЛ | 25 | 6 | КП+КЛ | 2+2 | 1+0 | ЛЧ+КУЄФА | 5+3 | 0 | - | - | - | 37 | 7 |
| 2008–09 | «Порту» | ПЛ | 29 | 6 | КП+КЛ | 2+2 | 0 | ЛЧ | 10 | 1 | СП | 1 | 0 | 44 | 7 |
| 2009–10 | ПЛ | 18 | 4 | КП+КЛ | 4+2 | 1+0 | ЛЧ | 6 | 0 | СП | 0 | 0 | 30 | 5 | |
| 2010–11 | ПЛ | 13 | 1 | КП+КЛ | 2+1 | 0 | ЛЄ | 11 | 1 | СП | 1 | 0 | 28 | 2 | |
| 2011–12 | ПЛ | 10 | 1 | КП+КЛ | 1+3 | 0+1 | ЛЧ+ЛЄ | 1+1 | 0 | СП+СУ | 0+1 | 0 | 17 | 2 | |
| Усього за «Порту» | 70 | 12 | 17 | 2 | 29 | 2 | 3 | 0 | 119 | 16 | |||||
| 2012–13 | «Атлетіко» | ПД | 33 | 1 | КІ | 7 | 0 | ЛЄ | 6 | 2 | СУ | 1 | 0 | 47 | 3 |
| 2013–14 | ПД | 20 | 1 | КІ | 7 | 0 | ЛЧ | 10 | 0 | СІ | 2 | 0 | 39 | 1 | |
| 2014–15 | ПД | 6 | 0 | КІ | 2 | 1 | ЛЧ | 2 | 0 | СІ | 1 | 0 | 11 | 1 | |
| Усього за «Атлетіко» | 59 | 2 | 16 | 1 | 18 | 2 | 4 | 0 | 97 | 5 | |||||
| 2014–15 |  «Парма» | A | 5 | 0 | КІ | 1 | 0 | - | - | - | - | - | - | 6 | 0 |
| Усього за кар'єру | 159 | 20 | 38 | 4 | 55 | 4 | 7 | 0 | 259 | 32 | |||||
Титули і досягнення[ред. | ред. код]
- Чемпіон Уругваю (3):
- «Пеньяроль»: 2003, 2017, 2018
- Володар Суперкубка Уругваю (1):
- Володар Кубка Франції (1):
- Чемпіон Португалії (3):
- Володар Кубка Португалії (3):
- Володар Суперкубка Португалії (3):
- Чемпіон Іспанії (1):
Володар Кубка Іспанії (1):
- Володар Суперкубка Іспанії (1):
- Переможець Ліги Європи (1):
Володар Суперкубка УЄФА (1):
- «Атлетіко Мадрид»: 2012
- Володар Кубка Америки (1):
- Бронзовий призер Кубка Америки: 2004
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ The unilateral extension option through the eyes of FIFA DRC and CAS (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 липня 2012. Процитовано 4 квітня 2022.
- ↑ PSG go for Uruguayans [Архівовано 15 вересня 2015 у Wayback Machine.]; UEFA, 20 July 2005
- ↑ Acuerdo con Cristian Rodríguez por cuatro temporadas (Agreement with Cristian Rodríguez for four seasons) [Архівовано 21 червня 2012 у Wayback Machine.]; Atlético Madrid, 28 May 2012 (in Spanish)
- ↑ Cristian Rodriguez moves to Atletico Madrid [Архівовано 30 травня 2012 у Wayback Machine.]; Footballcracy, 29 May 2012
- ↑ Acuerdo con el Parma para la cesión de Cristian Rodríguez (Agreement with Parma for the loan of Cristian Rodríguez) [Архівовано 23 січня 2015 у Wayback Machine.]; Atlético Madrid, 20 January 2015 (in Spanish)
- ↑ Anche El Cebolla è un #crociatoperlasalvezza! Benvenuto a Cristian Rodriguez! (Even El Cebolla is a #crusaderforsurvival! Welcome to Cristian Rodriguez!) [Архівовано 21 січня 2015 у Wayback Machine.]; Parma FC, 20 January 2015 (in Italian)
- ↑ Garra charrua: Cristian Rodríguez chega amanhã a Porto Alegre [Charrua spunk: Cristian Rodríguez arrives in Porto Alegre tomorrow] (Portuguese) . Grêmio FBPA. 9 березня 2015. Архів оригіналу за 25 липня 2015. Процитовано 9 березня 2015.
- ↑ Dopo quello al Parma, altro addio per Rodriguez: rescissione col Gremio [Архівовано 17 червня 2018 у Wayback Machine.] (італ.)
- ↑ Cebolla confirma saída do Grêmio e fala em "respeito ao clube e à torcida" [Cebolla confirms departure of Grêmio and talks about "respect to the club and the supporters"] (порт.). Globo Esporte. 8 травня 2015. Архів оригіналу за 9 травня 2015. Процитовано 9 травня 2015.
- ↑ Cristian Rodríguez, nuevo jugador de Independiente [Cristian Rodríguez, new Independiente player] (ісп.). CA Independiente. 24 липня 2015. Архів оригіналу за 25 July 2015. Процитовано 24 липня 2015.
- ↑ No va más [The buck stops here] (ісп.). Fútbol. 19 грудня 2016. Архів оригіналу за 21 грудня 2016. Процитовано 20 грудня 2016.
- ↑ Cristian 'Cebolla' Rodríguez fue suspendido cuatro partidos por agredir a Gabriel Heinze [Cristian 'Cebolla' Rodríguez received four-match ban for assaulting Gabriel Heinze] (Spanish) . Fútbol en la Red. 30 жовтня 2009. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 20 червня 2014.
- ↑ Cristian Rodríguez no iría al Mundial [Cristian Rodríguez would miss World Cup] (Spanish) . ESPN Deportes. 19 лютого 2010. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 20 червня 2014.
- ↑ Uruguay confirm Copa América squad numbers as Rolán lands Suárez's No.9. Copa América Chile 2015. 5 червня 2015. Архів оригіналу за 12 June 2015. Процитовано 14 червня 2015.
- ↑ Uruguay 1–0 Jamaica. BBC Sport. 13 червня 2015. Архів оригіналу за 17 червня 2015. Процитовано 14 червня 2015.
- ↑ #Copa100 - Plantel confirmado. auf.org.uy (Es) . 14 maggio 2016. Процитовано 14 maggio 2016.
- ↑ Laxalt convocato dall'Uruguay: sostituirà Cristian Rodriguez. Архів оригіналу за 17 червня 2018. Процитовано 16 червня 2018.
- ↑ Maxi Gómez y Stuani se cuelan en la lista de 23 de Uruguay [Maxi Gómez and Stuani squeeze into Uruguay's list of 23]. Marca (Spanish) . 2 червня 2018. Архів оригіналу за 2 червня 2018. Процитовано 4 червня 2018.
Посилання[ред. | ред. код]
- Крістіан Родрігес на сайті ФІФА (англ.)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Крістіан Родрігес на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Крістіан Родрігес на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
- Крістіан Родрігес на сайті Soccerbase (англ.)
- Крістіан Родрігес на сайті BDFutbol.com (англ.)
- Крістіан Родрігес на сайті fussballdaten.de (нім.)
- Крістіан Родрігес на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
 | Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
