Крутов Григорій Максимович

Крутов Григорій Максимович
Народився лютий 1894
село Юридика Ковельська (Юрдиха) Старокошарської волості Ковельського повіту Волинської губернії, тепер Волинської області
Помер 26 травня 1938(1938-05-26) (44 роки)
Хабаровськ, РРФСР, СРСР
Поховання Хабаровськ
Громадянство Росія Росія, СРСР СРСР
Національність росіянин
Діяльність політик, військовослужбовець
Партія ВКП(б)

Григорій Максимович Крутов (лютий 1894(1894), село Юридика Ковельська (Юрдиха) Старокошарської волості Ковельського повіту Волинської губернії, тепер Волинської області — розстріляний 26 травня 1938, місто Хабаровськ, тепер Російська Федерація) — радянський державний і партійний діяч, голова виконавчого комітету Далекосхідної крайової ради. Член Центральної Ревізійної Комісії ВКП(б) у 1934—1937 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в родині залізничного службовця, вихідця із селян. У 1910 році закінчив міське училище в місті Ковелі.

У 1912-1915 роках — робітник, помічник десятника, десятник на фортечному і залізничному будівництві в Ковелі, Брест-Литовську, Києві, Івангороді.

З 1915 року служив у російській армії, учасник Першої світової війни. У 1915 році — рядовий на Західному фронті в містах Кревно та Молодечно. З січня по червень 1916 року — курсант Оранієнбаумської школи прапорщиків.

У червні 1916 — січні 1917 року — прапорщик 34-го Сибірського стрілецького полку в місті Курган Тобольської губернії. У січні — квітні 1917 року — прапорщик 228-го Задонського піхотного полку 57-ї піхотної дивізії російської армії на Західному фронті.

У квітні 1917 — червні 1918 року — командир, комісар 2-го мінометного дивізіону в місті Луга Петроградської губернії. Закінчив Лузьку артилерійську офіцерську школу, підпоручник.

У червні — серпні 1918 року — військовий комендант міста Курська.

У серпні 1918 — листопаді 1920 року — завідувач формування артилерійських баз Південного фронту РСЧА в містах Нижньому Новгороді, Саратові, Аткарську, Ртищеві та Казані.

Член РКП(б) з листопада 1918 року.

У грудні 1920 — липні 1922 року — начальник і військовий комісар артилерійських баз Східного фронту РСЧА в містах Уфі та Челябінську.

У серпні 1922 — січні 1924 року — начальник Омського окружного артилерійського складу, помічник начальника артилерії та військовий комісар Західно-Сибірського військового округу в місті Омську.

У лютому — жовтні 1924 року — начальник та військовий комісар 3-ї Красноярської артилерійської школи командного складу.

У жовтні 1924 — травні 1925 року — слухач Курсів удосконалення вищого начальницького складу при Військовій академії РСЧА в Москві.

У травні 1925 — червні 1926 року — 1-й помічник начальника Головного артилерійського управління Управління начальника постачання РСЧА.

У червні 1926 — липні 1927 року — начальник Військово-будівельного управління РСЧА і начальник Військового фондового бюро РСЧА.

У липні 1927 — травні 1929 року — начальник постачання штабу Сибірського військового округу в місті Новосибірську.

У травні — вересні 1929 року — в розпорядженні Головного управління РСЧА.

У вересні 1929 — серпні 1930 року — голова виконавчого комітету Владивостоцької окружної ради та в.о. голови виконавчого комітету Владивостоцької міської ради.

У грудні 1930 — квітні 1932 року — надзвичайний уповноважений Далекосхідного крайового комітету ВКП(б) і виконавчого комітету Далекосхідної крайової ради; 1-й заступник голови виконавчого комітету Далекосхідної крайової ради.

У травні 1932 — березні 1933 року — 1-й заступник начальника Метробуду в місті Москві.

11 березня 1933 — 4 червня 1937 року — голова виконавчого комітету Далекосхідної крайової ради.

Одночасно в травні 1934 — червні 1937 року — голова Комітету з керівництва будівництвом в Далекосхідному краї, в червні 1934 — червні 1937 року — голова ради Далекосхідного банку.

4 червня 1937 року заарештований органами НКВС. Засуджений Воєнною колегією Верховного суду СРСР 26 травня 1938 року до страти, розстріляний того ж дня.

20 жовтня 1956 року посмертно реабілітований.

Звання[ред. | ред. код]

  • дивізійний інтендант (1937)

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]