Критика практичного розуму

«Критика практичного розуму»
Автор	Іммануїл Кант
Мова	німецька
Тема	Kantian ethicsd
Жанр	есей
Видано	1788
Попередній твір	Критика чистого розуму
Наступний твір	Critique of Judgmentd
У «Гутенберзі»	5683

Критика практичного розуму (нім. Kritik der praktischen Vernunft) — праця Іммануїла Канта присвячена моральній філософії, яка була опублікована у 1788 році.

Зміст[ред. | ред. код]

Друга велика критична робота Канта і «продовження» «Критики чистого розуму» (1781—1787), яка відмовляється від аналізу розуму в його спекулятивному використанні й зосереджується на його практичному застосуванні. Тому це стосується площини практичних операцій, а не теоретичних знань. Вона матиме визначальний вплив у царині етики та моральної філософії. Однією з помітних новацій «Критики практичного розуму» порівняно з «Основам метафізики моралі»^[en] (1785) є поява поняття faktum (неемпіричного факту) морального закону, який нав'язується розуму навіть попри те, що він не може бути виведений аналітично з позитивного поняття свободи та гідності, оскільки останні ми пізнаємо через моральний закон, а не навпаки (§ 7 розділу І).

Розділи[ред. | ред. код]

Передмова Вступ Частина перша: Елементарне вчення про чистий практичний розум Книга перша: Аналітика практичного розуму Розділ 1 — Про принципи чистого практичного розуму I. Про дедукцію принципів чистого практичного розуму II. На право чистого розуму, в практичному застосуванні, на розширення, яке неможливе для нього в спекулятивному застосуванні Розділ II — Про поняття об'єкта чистого практичного розуму Розділ ІІІ — З мотивів чистого практичного розуму. Критичний розгляд аналітики чистого практичного розуму Книга друга: Діалектика чистого практичного розуму Розділ І — Про діалектику чистого практичного розуму взагалі Розділ II — Про діалектику чистого розуму у визначенні поняття суверенного блага I. Антиномія практичного розуму II. Критичне вирішення антиномії практичного розуму III. Про верховенство чистого практичного розуму в його зв'язку з чистим умоглядним розумом IV. Безсмертя душі як постулат чистого практичного розуму V. Існування Бога як постулат чистого практичного розуму VI. Про постулати чистого практичного розуму взагалі VII. Як можна уявити розширення чистого розуму, з практичної точки зору, яке не супроводжується розширенням знання, як спекулятивний розум? VIII. За згодою з потребою чистого розуму IX. Про мудро пропорційне співвідношення пізнавальних здібностей людини з її практичним призначенням Частина друга: Методологія практичного чистого розуму Висновок

Знамениті цитати[ред. | ред. код]

Наприкінці книги міститься одна з найвідоміших цитат Канта, яка також є одним з рідкісних моментів його лірики, і яка в кінцевому підсумку буде викарбувана на його надгробку:

«Дві речі наповнюють серце все новим і все більшим захопленням і шануванням, коли до них прив'язуються і до них застосовуються роздуми: зоряне небо наді мною і моральний закон всередині мене.» - Іммануїл Кант, Критика практичного розуму.

Український переклад[ред. | ред. код]

Іммануїл Кант. Критика практичного розуму. Переклад з німецької: Ігор Бурковський. Київ: Юніверс, 2004. 240 с.

Покликання[ред. | ред. код]

(укр.) Критика практичного розуму Толока
(нім.) Kritik der praktischen Vernunft Проєкт Ґутенберґ
(фр.) Kant — critique de la raison pratique Cours de l'UNI GE.