Крите́рій мінімальної дисперсії. Розглянемо ситуацію, коли особа, що приймає рішення зацікавлена не стільки у максимізації функції корисності, стільки у стабільності рішень, їх якомога більшої незалежності від станів. Введемо позначення:
— функція рішень, визначена на
, де
— множина альтернатив,
— множина станів, а
— ймовірнісна міра ситуації
.
, (1)
де
.
У скінченно-вимірному випадку, якщо
— матриця рішень, а
— стохастична матриця то (1) записується так:
, (2)
де
Множина оптимальних альтернатив за критерієм мінімальної дисперсії формується так:
. (3)
. (4)

