Кречетніков Михайло Микитович
| Михайло Микитович Кречетников | |
|---|---|
 | |
| Народження | 1729 Москва, Російська імперія |
| Смерть | 9 (20) травня 1793 Меджибіж |
| Поховання | Слуцький Троїцький монастир |
| Країна |  Російська імперія |
| Освіта | Перший кадетський корпус (Санкт-Петербург) |
| Звання | генерал |
| Війни / битви | Російсько-турецька війна і Семирічна війна |
| Рід | House of Krechetnikovd |
| Нагороди | |
 Кречетніков Михайло Микитович у Вікісховищі | |
.png){kind=small}
Миха́йло Мики́тович Крече́тников (* 1729— † 9 (20) травня 1793, Меджибіж) — російський військовий і державний діяч, генерал від інфантерії.
Біографія[ред. | ред. код]
Син тайного радника, президента Ревізіон-колегії М. С. Кречетникова. Предки по лінії батька були відомі у Великому Новгороді з XV століття. Його мати Катерина Григорівна Кречетникова (уроджена Собакіна), представниця однієї зі знатних родин.
Закінчив сухопутній шляхетський корпус, в чині секунд-майора брав участь у Семирічні війні. 1764 року Кречетникова визнано одним із найкращих полковників російської армії.
1768 року російські війська під командуванням генералів Кречетникова і Апраксіна здобули перемогу над загонами Барської конфедерації, захопивши в полон князя Яндоловича. На той час на Правобережній Україні спалахнуло гайдамацьке повстання і Катерина II дала наказ Кречетникову придушити його. Генерал Кречетников вислав до Умані полк донских козаків Гур'єва. Повсталі вирішили що нарешті до них прийшла допомога, але Кречетников і Гур'єв, заманивши ватажків гайдамаків, схопили їх. Після полону ватажків і знищення вже неорганізованих загонів гайдамак повстання невдовзі припинилося.
Під час російсько-турецької війни 1768—1774 років відзначився під час облоги Хотина, за що отримав чин бригадира, а незабаром і генерал-майора. 1770 року за хоробрість у Кагульській битві і під час взятті Крайови був нагороджений орденом Святої Анни I ступеня. Потім під керівництвом графа П. О. Румянцева Михайло Микитович бився з турецькими військами на Дунаї.
1772 року його було призначено псковським генерал-губернатором. За його часів до складу губернії увійшли території, приєднані до Російської імперії за Першим розділом Польщі. 1773 року Кречетников був одним з комісарів, що встановили новий кордон із Річчю Посполитою.
У липні 1775 року йому надано чин генерал-поручника і його було призначено губернатором Тверської губернії. 24 серпня 1776 року, після видання «Установи про губернії», Кречетникову доручено відкрити нові губернії: Калузьку, Тульську і Рязанську, якими, як намісник, він керував до 1782 року, коли Рязанська губернія була вилучена з його підпорядкування. Того ж 1776 року губернатор зробив об'їзд всіх губерній і встановив їх межі, а також розмітив нові межі повітів. Кречетников був одним з перших, хто провів Генеральне межування земель, а «Атлас Калузької губернії», виданий 1782 року, було визнано зразковим і розіслано до всіх межових канцелярій і контор як приклад для складання губернських і повітових карт.
31 травня 1778 року Кречетникова було призначено головою особливої комісії, створеної указом Катерини II для поліпшення діяльності Тульського збройного заводу. У наказі комісії було перелічено пропозиції зброярів, подані в комісію із створення нового положення. В результаті діяльності комісії Кречетникова було нове Положення про Тульський збройний завод, затверджене 1782 року (замість Положення 1737 року). На заводі були зроблені певні поліпшення: виправлено дамбу, посилено нагляд за виробництвом зброї та реорганізовано розподіл робіт між майстрами.
Катерина II була особисто знайома з Кречетниковим, листувалася з ним. Його намісництво було заохочене орденами св. Олександра Невського, св. Володимира I ступеня, крім того в 1780 році він отримав 1016 душ селян чоловічої статі в Білорусі.
1790 року йому присвоєно звання генерал-аншефа. Того ж року призначено генерал-губернатором Малоросії (замість Петра Румянцева).
1792 року очолював російські військові з'єднання, які на заклик Тарговицької конфедерації 1792 року окупували Польщу. 1793 року був призначений генерал-губернатором правобережних українських земель, які 1793 року ввійшли до складу Російської імперії за Другим поділом Польщі.
6 (17 травня) 1793 року Катерина ІІ пожалувала Кречетникову титул графа, але через три дні, 9 (20 травня), навіть не отримавши указу про це, він помер у містечку Меджибіж. Похований у Слуцьку в соборній церкві Слуцького Свято-Троїцкого монастиря. На його пам'ятнику трьома мовами (російською, латиною та польською) написано:
 | Російських імператорських військ генерал-аншеф, сенатор, Тульський, Калузький і новоприєднаних областей від Речі Посполитої Польської до Імперії Російської генерал-губернатор, начальствуючий над всіма військами, що там перебувають і розташовані в трьох малоросійських губерніях і кавалер Орденів Св. Андрія Первозванного, Св. Олександра Невского, Св. Рівноапостольного Князя Володимира першого ступеня, Польських Білого Орла і Св. Станіслава і Великокнязівського Голштинського Св. Анни, граф Михайло Микитович Кречетников помер 9 травня 1793 року в Меджибожі, похований тут того ж року серпня 5 дня. |  |
Література[ред. | ред. код]
- Довідник з історії України. — 2-ге вид. — К., 2001.;
- Кречетников Михаил Никитич // Рус. биографический словарь. — СПб., 1903. Т. Кноппе-Кюхельбекер. С. 430—432(рос.);
- Бантыш-Каменский Д. Словарь достопамятных людей Русской земли. — М., 1836. Т. 3. С. 111—114 (рос.).
Посилання[ред. | ред. код]
- Кречетніков Міхаїл [Архівовано 9 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 759. — 1000 екз.
- Біографія М. М. Кречетникова [Архівовано 22 липня 2009 у Wayback Machine.]
