Кремньов Олег Олександрович
| Олег Олександрович Кремньов | |||||
|---|---|---|---|---|---|
 | |||||
| Народився | 13 березня 1919 Крюків | ||||
| Помер | 8 січня 1987 (67 років) | ||||
| Поховання | Байкове кладовище | ||||
| Країна |  СРСР | ||||
| Національність | росіянин[1] | ||||
| Діяльність | науковець | ||||
| Alma mater | Київський політехнічний інститут | ||||
| Галузь | теплотехніка | ||||
| Посада | заступник директора Інституту технічної теплофізики Академії наук УРСР | ||||
| Вчене звання | професор | ||||
| Науковий ступінь | доктор технічних наук (1960) | ||||
| Членство | НАН України | ||||
| Партія | ВКП(б) | ||||
| Нагороди |
| ||||
Кремньо́в Оле́г Олекса́ндрович (13 березня 1919, Крюків — 8 січня 1987) — український радянський вчений у галузі теоретичної і промислової теплотехніки, академік Академії наук УРСР (з 2 квітня 1976 року)[2], заступник директора Інституту технічної теплофізики Академії наук УРСР.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 13 березня 1919 року в місті Крюкові (нині в межах міста Кременчука Полтавської області). У 1941 році закінчив Київський політехнічний інститут. Член ВКП (б) з 1942 року. У 1945–1948 роках працював в Управлінні у справах вищої школи. З 1949 року — в Інстиуті технічної теплофізики АН УРСР.
Помер 8 січня 1987 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 31).
Наукова діяльність[ред. | ред. код]
Розв'язав комплекс задач нестаціонарної теплопровідності гірських масивів. Досліджував з проблеми використання глибинного тепла Землі, сонячної енергії, регулювання теплового режиму шахт.
Основні праці з теоретичних і практичних питань інтенсифікації тепло-масообміну і розробки ефективних тепломасообмінних процесів.
Відзнаки[ред. | ред. код]
- Нагороджений орденами Червоної Зірки, «Знак Пошани», медалями.
- Лауреат Державної премії СРСР (1969) та Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1983; за «розробку і впровадження технології монодисперсного гранулювання розплавів і нового віброгрануляційного устаткування у виробництві мінеральних добрив на підприємствах азотної промисловості»).
- Лауреат премії АН УРСР імені Г. Ф. Проскури (1987 за підсумками 1986) — за роботу «Тепло- і масообмін в гірничому масиві та підземних спорудах», співавтор — Журавленко Віктор Якович.
Пам'ять[ред. | ред. код]
В Києві, на будівлі Інституту технічної теплофізики НАНУ, по вулиці Академіка Булаховського, 2, де в 1946—1987 роках працював Олег Кремньов, встановлено гранітну меморіальну дошку[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Національність вказана в карточці Лауреата Державної премії УРСР. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 23 квітня 2012.
- ↑ Сайт Національної академії наук України. Архів оригіналу за 21 червня 2017. Процитовано 23 квітня 2012.
- ↑ Цікавий Київ[недоступне посилання з липня 2019](рос.)
Література[ред. | ред. код]
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.