Костромська область

Костромська область
рос. Костромская область
Прапор Костромської області Герб Костромської області
Країна	Росія
Фед. округ	Центральний
Адмін. центр	Кострома
Глава	Sergey Sitnikovd
Дата утворення	13 серпня 1944
Оф. вебсайт	adm44.ru
Географія
Координати	58°33′ пн. ш. 43°41′ сх. д. / 58.550° пн. ш. 43.683° сх. д. / 58.550; 43.683
Площа	60 200 км² (50-а)
• внутр. вод	1,1 %
Часовий пояс	MSK (UTC+3)
Населення
Чисельність	666306 (01.01.2011) [1] (65-а) (2011)
Густота	11/км²
Економіка
Економ. район	Центральний
Коди
ISO 3166-2	RU-KOS
ЗКАТО	34
Суб'єкта РФ	44
Телефонний	(+7)
Карти
Костромська область у Вікісховищі

Костромськá óбласть (рос. Костромска́я о́бласть) — суб'єкт Російської Федерації, що входить до Центрального федерального округу РФ.

• Площа — 60,2 тис. км²
• Населення — 709 тис.
• Довжина з півночі на південь — 260 км, із заходу на схід — 420 км.
• На півночі Костромська область межує з Вологодською областю, на півдні — з Івановською і Нижньогородською областями, на заході — з Ярославською, на сході — з Кіровською областю.

Населення[ред. | ред. код]

На території Костромської області проживає понад 80 національностей, основну частину становлять росіяни — 96,3 %. Чисельність населення — 717,5 тис. осіб (2005). З них міського — 508,8 тисячі осіб, сільського — 257,6 тисячі осіб. Щільність населення — 11,9 осіб/км² (2005), питома вага міського населення — 67,7 % (2005). Працездатне населення становить близько 59,2 %, моложе працездатного — 17,7 %, старше працездатного — 23,1 %. Середній вік населення — 37,8 року.

Водні ресурси[ред. | ред. код]

По території області протікає 2632 річки, з них найважливіші — Волга, а також річки її басейну Кострома, Унжа, Ветлуга. Довжина Волги (ділянка Горьківського водосховища) на території області становить 89 км. Найбільші озера Костромської області — Галицьке й Чухломське. Водні ресурси поверхневих водних об'єктів становлять 50,7 км³.

Муніципальні утворення[ред. | ред. код]

Відповідно до Федерального закону від 28 серпня 1995 № 154- ФЗ «Про загальні принципи організації місцевого самоврядування в Російській Федерації» і Законом Костромської області від 3 січня 1996 № 20-ЗКО «Про місцеве самоврядування в Костромській області» на території регіону був образовано 31 муніципальне утворення. З них 7 міст, 23 району й 1 місто+район. В 1999 муніципальні утворення «місто Нерехта» і «Нерехтський район» були об'єднані в єдине муніципальне утворення «місто Нерехта й Нерехтський район», таким чином, число муніципальних утворень скоротилося до 30. Відповідно до Федерального закону від 6 жовтня 2003 № 131-ФЗ «Про загальні приницпах організації місцевого самоврядування в Російській Федерації» на території Костромської області були утворено 303 муніципальних утворення, з них 6 міських округів, 24 муніципальних району, 31 міське поселення, 262 сільських поселення. 17 липня 2005 у всіх знову утворених муніципальних утвореннях пройшли вибори глав муніципальних утворень і депутатів представницьких органів.

Міські округи[ред. | ред. код]

• Кострома
• Волгореченськ
• Буй
• Галич
• Мантурово
• Шар'я

Муніципальні райони[ред. | ред. код]

Міста обласного підпорядкування:

Райони:

Міські поселення[ред. | ред. код]

• селище Антропово
• селище Чисти Бори
• селище Кадий
• місто Кологрив
• селище Красне-на-Волзі
• місто Макар'єв
• місто Нерехта
• місто Нея
• селище Поназирьово
• місто Солигалич
• селище Судиславль
• селище Сусаніно
• місто Чухлома

Міста Костромської області[ред. | ред. код]

Керівники Костромської області (з 1944 року)[ред. | ред. код]

Перші секретарі ВКП(б)—КПРС[ред. | ред. код]

1. 1944—1946 Кондаков Олександр Андрійович
2. 1946—1950 Кузнецов Іван Степанович
3. 1950—1952 Пашкін Микола Семенович
4. 1952—1954 Марфін Олексій Ілліч
5. 1954—1956 Сумцов Дмитро Лаврентійович
6. 1956—1963 Флорентьєв Леонід Якович
7. 1963—1964 (сільський) Флорентьєв Леонід Якович
8. 1963—1964 (промисловий) Яхницький Георгій Федорович
9. 1964—1965 Флорентьєв Леонід Якович
10. 1965—1971 Скулков Ігор Петрович
11. 1971—1986 Баландін Юрій Миколайович
12. 1986—1991 Торопов Володимир Іванович

Голови облвиконкому[ред. | ред. код]

1. 1944—1950 Куртов Олексій Васильович
2. 1950—1951 Єршов Валентин Миколайович
3. 1951—1955 Хорьков Григорій Васильович
4. 1955—1962 Баранов Михайло Михайлович
5. 1962 Савін Анатолій Васильович
6. 1962—1964 (сільський) Савін Анатолій Васильович
7. 1962—1964 (промисловий) Курцев Анатолій Іванович
8. 1964—1971 Савін Анатолій Васильович
9. 1971—1984 Донцов Костянтин Васильович
10. 1984—1986 Горячев Геннадій Олександрович
11. 1986—1990 Єрьомін Альвін Євстахійович
12. 1990—1991 Арбузов Валерій Петрович

Голова обласної ради народних депутатів[ред. | ред. код]

1. 1990—1991 Торопов Володимир Іванович
2. 1991—1993 Карташов Рудольф Олександрович

Голови адміністрації (губернатори)[ред. | ред. код]

1. 1991—1996 Арбузов Валерій Петрович
2. 1996—2007 Шершунов Віктор Андрійович
3. 20.09.2007 — 25.10.2007 Цикунов Юрій Федорович (а.о.)
4. 25.10.2007 — 13.04.2012 Слюняєв Ігор Миколайович
5. 13.04.2012 — Ситников Сергій Костянтинович

Голови Костромської обласної Думи[ред. | ред. код]

1. 1994—2000 Бичков Андрій Іванович
2. 2000—2005 Іжицький Валерій Петрович
3. 2005—2015 Бичков Андрій Іванович
4. 2015 — Анохін Олексій Олексійович

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Костромська область

• Офіційний сайт Адміністрації Костромської області (рос.)
• Офіційний сайт Костромської обласної Думи [Архівовано 22 січня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
• Довідник адміністративно-територіального поділу^{[недоступне посилання з липня 2019]} (рос.)

	Вологодська область
Ярославська область		Кіровська область
	Івановська область  Нижньогородська область

п о р Костромська область Муніципальні райони Антроповський • Буйський • Вохомський • Галицький • Кадийський • Кологривський • Костромський • Красносельський • Макар'євський • Мантуровський • Межевський • Нейський • Нерехтський • Октябрський • Островський • Павінський • Парфенєвський • Поназирьовський • Пищузький • Солигалицький • Судиславський • Сусанінський • Чухломський • Шар'їнський Міські округи Кострома • Буй • Волгорєченськ • Галич • Мантурово • Нерехта • Нея • Шар'я

п о р Територіальний поділ Росії Суб'єкти федерації Республіки Адигея • Алтай • Башкортостан • Бурятія • Дагестан • Інгушетія • Кабардино-Балкарія • Калмикія • Карачаєво-Черкесія • Карелія • Комі • Марій Ел • Мордовія • Північна Осетія • Саха • Татарстан • Тува • Удмуртія • Хакасія • Чечня • Чувашія Краї Алтайський • Забайкальський • Камчатський • Краснодарський • Красноярський • Пермський • Приморський • Ставропольський • Хабаровський Області Амурська • Архангельська • Астраханська • Бєлгородська • Брянська • Владимирська • Волгоградська • Вологодська • Воронезька • Івановська • Іркутська • Калінінградська • Калузька • Кемеровська • Кіровська • Костромська • Курганська • Курська • Ленінградська • Липецька • Магаданська • Московська • Мурманська • Нижньогородська • Новгородська • Новосибірська • Омська • Оренбурзька • Орловська • Пензенська • Псковська • Ростовська • Рязанська • Самарська • Саратовська • Сахалінська² • Свердловська • Смоленська • Тамбовська • Тверська • Томська • Тульська • Тюменська • Ульяновська • Челябінська • Ярославська Автономна область Єврейська Автономні округи Ненецький* • Ханти-Мансійський** • Чукотський • Ямало-Ненецький** Міста Москва • Санкт-Петербург • Севастополь¹ ¹ — суб'єкт створено на окупованих в 2014 і 2022 роках територіях України. ² — острови Кунашир, Ітуруп, Шикотан та група Хабомай є спірними з Японією. * — в складі Архангельської області. ** — в складі Тюменської області. Позаконституційні адміністративні одиниці Федеральні округи (Президент) Далекосхідний • Південний • Північно-Західний • Північнокавказький • Приволзький • Сибірський • Уральський • Центральний Військові округи (Мініоброни) Західний • Центральний • Східний • Південний • ОСК «Північний флот» Економічні райони (Мініекономрозвитку) Центральний • Центральночорноземний • Східносибірський • Далекосхідний • Північний • Північнокавказький • Північно-західний • Поволзький • Уральський • Волго-Вятський • Західносибірський • Калінінградська СЕЗ

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво MusicBrainz Географія та географічні карти archINFORM · GeoNames · INaturalist · OpenStreetMap · Who's on First Тематичні сайти Quora Словники та енциклопедії Большая российская энциклопедия · Велика каталанська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Britannica (11-th) · De Agostini · Encyclopædia Britannica · Enzyklopädie des europäischen Ostens · Internetowa encyklopedia PWN Нормативний контроль Freebase: /m/02cmym · NKC: ge563605, ge1130702