Косинський Владислав Володимирович

Косинський Владислав Володимирович
генерал-майор
Загальна інформація
Народження 21 вересня 1974(1974-09-21) (49 років)
Бородянка
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Рід військ Служба безпеки України
Командування
Заступник Голови Служби безпеки України (з 4 квітня до 11 червня 2019 року)
Нагороди та відзнаки
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
[1]

Владисла́в Володи́мирович Коси́нський (нар. 21 вересня 1974(19740921), Бородянка Київська область) — генерал-майор[2], колишній заступник Голови Служби безпеки України.

Робота в СБУ[ред. | ред. код]

З вересня 2001 року розпочав службу в органах СБУ на посаді оперуповноваженого міськрайвідділу у Київській області. Працював у підрозділах по боротьбі з корупцією, контррозвідувального захисту стратегічної інфраструктури, боротьби з тероризмом.[3]

У січні 2014 року брав участь в обшуках підприємств Групи компаній S.Group.[4]

У 2015—2016 роках очолює Управління внутрішньої безпеки СБУ.

З березня 2016 по лютий 2017 року був заступником начальника Департаменту захисту національної державності СБУ.

З 2017 до березня 2019 року очолював Управління СБУ в Сумській області.

4 квітня 2019 року призначено на посаду заступника Голови Служби безпеки України.[5] Звільнений з посади 11 червня.[6]

Управління внутрішньої безпеки[ред. | ред. код]

В жовтні 2015 року Косинський очолив управління внутрішньої безпеки СБУ. В ході брифінгу 2 грудня 2015 року заявив: «У мої функціональні обов'язки входить боротьба з корупцією серед чиновників державної служби безпеки. За останні 4 місяці у нас зібрані матеріали, порушені кримінальні справи, деякі з них знаходяться в судах, на 29 співробітників СБУ. Це підкреслює наш системний підхід до боротьби з корупцією в системі СБУ»[7].Працював над викриттям організованої злочинної група, яка займалася переміщенням товарів та транспортних засобів із тимчасово окупованої території[8].

УСБУ в Сумській області[ред. | ред. код]

14 лютого 2017 року указом Президента України Косинського призначено головою Управління СБУ в Сумській області[9]. Косинський сформував нову команду. В умовах люстрації, також були звільнені з займаних посад деякі керівники територіальних підрозділів УСБУ в області. УСБУ активно працювало і з тимчасово переміщеними особами з Донеччини і Луганщини, на предмет виявлення серед них сепаратистськи налаштованих громадян.

Критика[ред. | ред. код]

У лютому 2015, після оголошення у розшук Сергія Ганжі Радикальна партія Олега Ляшка блокувала трибуну парламенту із вимогою звільнити Косинського.[10]

У липні 2017 року народний депутат Сергій Євтушок звернувся до генерального прокурора України Юрія Луценка із вимогою розслідувати факти збору Косинським інформації про депутатів місцевих рад від партії «Батьківщина». Депутат також заявив, що одним із об'єктів збору інформації Косинським є міський голова Сум Олександр Лисенко[11].

У жовтні 2017 року компанія S.Group оприлюднила звернення, в якому звинуватила Косинського в фабрикуванні кримінальної справи проти свого співробітника щодо нібито торгівлі із окупованими територіями Донбасу[12].

У лютому 2018 року депутати Сумської обласної ради ініціювали звернення до Президента України щодо звільнення Косинського з посади[13].

В лютому 2018 року народний депутат Віталій Купрій оприлюднив інформацію про тісні зв'язки Владислава Косинського зі співвласником мережі супермаркетів «АТБ-Маркет» Геннадієм Буткевичем[14]. У квітні 2018 року Національне антикорупційне бюро України зареєструвало 2 кримінальні провадження (№ 52018000000000469 стосовно Косинського, № 52018000000000470 стосовно Буткевича) за фактами користування Косинським гелікоптером Буткевича в особистих цілях.[15]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Про відзначення державними нагородами України | від 22.02.2010 № 208/2010. zakon2.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 17 червня 2018.
  2. Про присвоєння військового звання. zakon2.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 7 квітня 2019. Процитовано 7 квітня 2019.
  3. Косинський Владислав Володимирович :: Служба безпеки України. ssu.gov.ua. Архів оригіналу за 26 серпня 2018. Процитовано 11 квітня 2019.
  4. Цензор.НЕТ. 110 млн грн, 2500 безработных, очередной социальный кризис?. Цензор.НЕТ (рос.). Архів оригіналу за 4 березня 2018. Процитовано 11 квітня 2019.
  5. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №103/2019. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 5 квітня 2019. Процитовано 11 квітня 2019.
  6. Указ Президента України від 11 червня 2019 року № 393/2019 «Про звільнення В.Косинського з посади заступника Голови Служби безпеки України»
  7. СБУ за останні 4 місяці відкрила кримінальні провадження щодо 29 співробітників за корупцію. 112.ua (укр.). Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 17 червня 2018.
  8. У Генпрокуратурі намагалися дати хабара за звільнення арештованого корабля з Криму. 5 канал (укр.). Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 17 червня 2018.
  9. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №35/2017 — Офіційне інтернет-представництво Президента України. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 17 червня 2018.
  10. Gazeta.ua (6 лютого 2015). Через корупцію в СБУ "радикали" готують блокаду трибуни. Gazeta.ua (укр.). Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 17 червня 2018.
  11. Нардеп заявив, що Косинський незаконно збирають інформацію про представників “Батьківщини”. Суми Сьогодні (укр.). 25 липня 2017. Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 17 червня 2018.
  12. Производитель снеков S.Group заявил о давлении ГПУ и СБУ. Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 17 червня 2018.
  13. У Сумській облраді депутати ініціюють відставку керівника СБУ області Косинського | The Sumy Post Новости. sumypost.com (рос.). Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 17 червня 2018.
  14. Віталій Купрій. www.facebook.com (укр.). Процитовано 17 червня 2018.
  15. НАБУ расследует полеты главы Сумской СБУ Косинского на вертолете Буткевича. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 18 червня 2018. Процитовано 11 квітня 2019.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]