Коротнєв Олексій Олексійович
| Олексій Коротнєв | |
|---|---|
 | |
| Народився | 15 (27) лютого 1854 Москва, Російська імперія |
| Помер | 27 червня 1915 (61 рік) Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія |
| Поховання | Перший Християнський цвинтар |
| Країна |  Російська імперія |
| Діяльність | зоолог, гістолог, біолог, морський біолог, гельмінтолог, паразитолог, cnidariologist |
| Alma mater | Імператорський Московський університет |
| Заклад | Імператорський університет Святого Володимира |
| Посада | професор Київського університету |
| Науковий ступінь | доктор біологічних наук |
| Науковий керівник | Богданов Анатолій Петрович |
Олексі́й Олексі́йович Коротнєв (нар. 15 (27) лютого 1854, Москва, Російська імперія — пом. 27 (15) червня 1915, Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія) — російський і український зоолог, член-кореспондент Петербурзької академії наук — з 1903.
Життєпис[ред. | ред. код]
Закінчив Московський університет 1876 року — фізико-математичний факультет. 1881 року захистив докторську дисертацію.
З 1887 року — професор Київського університету, завідував кафедрою зоології з порівняльною анатомією. Читав курс на кафедрі до 1910 року. Створив кафедральну програму, котра охоплювала велику кількість живих істот.
Свого часу з його працями ознайомлювався Чарлз Дарвін. Здійснив подорожі на острови Індійського (зокрема, острів Ява) та Тихого океанів — у 1885 та 1890—1891 роках. В 1886 році організував російську біологічну станцію на узбережжі Середземного моря, у Вільфранші.
Разом із хранителем Зоологічного музею Київського університету Юлієм Семенкевичем побував в науковій експедиції на Шпіцбергені; під час досліджень вони зібрали великі ботанічну та зоологічну колекції.
У 1900—1902 роках вивчав фауну озера Байкал. Протягом 1900—1901 років разом з В. П. Гаряєвим і Ю. Н. Семенкевичем робили берегові дослідження та брали проби з неглибоких місць. Вивчали острів Ольхон, Мале Море, Баргузинську[ru] та Чивиркуйську затоки[ru], умови проживання байкальської нерпи. 1902 року експедиція отримала ґрунтовнішу матеріальну базу, почали проводити глибинні обстеження, за сезон досліджень було зібрано близько 300 видів бокоплавів (гаммарид).
Зібраний матеріал з байкальської експедиції за короткий відтинок часу був опрацьований вченими Російської імперії та з-за кордону та вийшов друком в ряді видань, зокрема, у юбілейному збірнику «Фауна Байкалу» — до 50-річчя Східно-Сибірського відділу Імператорського російського географічного товариства.
Його праці присвячені дослідженням зародкового розвитку та мікроскопічної будови кишковопорожнинних, червів, комах, моховаток, покривників. 1905 року в часі заворушень та розігнання Київського університету перебував під наглядом царської охранки за підтримку соціал-демократичних організацій.
Збереглося 7 листів Коротнєва до Антона Чехова, з яким він товаришував ще з часів навчання у Московському університеті, в одному з них він в 1901 році описує моральну атмосферу в універистеті як «беззмінно гнітючу».
Був похований на Першому Християнському цвинтарі.[1] 1937 року комуністичною владою цвинтар було зруйновано. На його місці був відкритий «Парк Ілліча» з розважальними атракціонами, а частина була передана місцевому зоопарку. Нині достеменно відомо лише про деякі перепоховання зі Старого цвинтаря, а дані про перепоховання Коротнєва відсутні.[2]
Наукові праці[ред. | ред. код]
- «Опыт сравнительнаго изучения Соелентерата» — 1880,
- «Подорож на Шпіцберген» — 1898,
- «Звіт по дослідженню озера Байкал літом 1901 року», Київ, типографія Кульженка,
- «Рибний промисел на Ангарі — вилови, побут промислових артілей, динаміка вилову омуля в 1894—1900 р.р.», 1901,
- «Зоогеографічні дослідження на Байкалі (з картою та малюнком)», 1902,
- «Звіт міністерству землеробства та земельної власності про діяльність зоологічної експедиції на Байкалі літом 1902 року»,
- «Comephoridae Байкалу. Монографічний очерк», Київ — Берлін, 1905.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Храм Всех Святых. Список захороненных людей. Сайт Церкви Всіх Святих Одеської єпархії УПЦ (МП) (рос.). Архів оригіналу за 30 липня 2013. Процитовано 15 квітня 2011.
- ↑ Шевчук А. Спасти мемориал — защитить честь города // Газета «Вечерняя Одесса». — 2010. — Вип. 118—119 (9249—9250) (14 серпня). Архівовано з джерела 3 червня 2016. Процитовано 2016-06-06. (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Лексика [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Зоологічні екскурсії [Архівовано 12 грудня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- Казус Коротнєва [Архівовано 28 грудня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- Дослудження архіпелагу Шпіцберген [Архівовано 3 лютого 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Байкальська експедиція [Архівовано 2 лютого 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Доктор Булгаков [Архівовано 1 лютого 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Члени-кореспонденти РАН[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)
Література та джерела[ред. | ред. код]
- Історико-науковий аналіз діяльності О. О. Коротнєва в контексті розвитку біологічної науки: монографія / Сергієнко С. С. ; відп. ред. О. Я. Пилипчук. — К. : Акад. наук вищ. шк. України, 2006. — 227 с. — ISBN 966-3586-34-10.
- Про життя та діяльність професора Київського університету О. О. Коротнєва / Мазурмович Б. М. — 1958.
|
