Коронник венесуельський

Коронник венесуельський

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Піснярові (Parulidae)
Рід: Myiothlypis
Вид: Коронник венесуельський
Myiothlypis griseiceps
(Sclater & Salvin, 1869)
Ареал виду
Ареал виду
Синоніми
Basileuterus griseiceps
Посилання
Вікісховище: Myiothlypis griseiceps
Віківиди: Myiothlypis griseiceps
EOL: 1052024
ITIS: 558861
МСОП: 22721978

Коронник венесуельський[2] (Myiothlypis griseiceps) — вид горобцеподібних птахів родини піснярових (Parulidae).[3]. Ендемік Венесуели. Його довгий час відносили до роду Коронник (Basileuterus), однак за результатами молекулярно-філогенетичного дослідження венесуельський коронник і низка інших видів були переведені до відновленого роду Myiothlypis[4][5]

Довжина птаха становить 14 см. Голова сіра, поцяткована численними білими, чорними і оливковими смужками і плямами. Верхня частина тіла оливково-зелена, нижня частина тіла жовта. Дзьоб чорний, лапи тілесного кольору.

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Венесуельські коронники поширені в горах Кордильєра-де-Каріпе в штатах Монагас (Серро-Турумікіре і Серро-Негро в національному парку Ель-Гуачаро), Ансоатегі і на південному заході Сукре. Вони живуть в густому підліску тропічних дощових і хмарних лісів на висоті від 1200 до 2440 м над рівнем моря (найчастіше вони зустрічаються на висоті від 1400 до 2100 м над рівнем моря).

Збереження

[ред. | ред. код]

МСОП вважає цей вид таким, що знаходиться під загрозою зникнення. Популяція венесуельських коронників нараховує 1600—7000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Basileuterus griseiceps. Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 21 липня 2021.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. F. Gill, D. Donsker & P. Rasmussen (red.). New World warblers, mitrospingid tanagers (англ.). IOC World Bird List (v10.2). Процитовано 20 січня 2021.
  4. J.T. Weir, E. Bermingham, D. Schluter. The Great American Biotic Interchange in birds. „Proceedings of the National Academy Sciences”. 106 (51), ss. 21737–21742, 2009. doi:10.1073/pnas.0903811106 [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога). 
  5. I.J. Lovette, J.L. Pérez-Emán, J.P. Sullivan, R.C. Banks, I. Fiorentino, S. Córdoba-Córdoba, M. Echeverry-Galvis, F.K. Barker, K.J. Burns, J. Klicka, S.M. Lanyon, E. Bermingham. A comprehensive multilocus phylogeny for the wood-warblers and a revised classification of the Parulidae (Aves). „Molecular Phylogenetics and Evolution”. 57 (2), ss. 753–770, 2010. doi:10.1016/j.ympev.2010.07.018 [] помилка: {{lang}}: немає тексту (допомога). 

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Jon Curson, David Quinn, David Beadle: New World Warblers. Helm, London 1994, ISBN 0-7136-3932-6 S. 82, 214.