Корольчук Олександр Іванович
| Корольчук Олександр Іванович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився | 12 жовтня 1883  | |||
| Помер | 3 березня 1925 (41 рік) Запоріжжя, Катеринославська губернія, Українська СРР, СРСР | |||
| Діяльність | актор | |||
| | ||||
Олекса́ндр Іва́нович Корольчу́к (12 жовтня 1893, Волинь/12 грудня 1883, с. Величковичі, нині Берестейська область, Білорусь — 3 березня 1925, Запоріжжя) — український актор, режисер. Один із засновників театру імені Марії Заньковецької (нині — Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької).
Олександр Іванович Корольчук народився, за одними даними, 12 грудня 1883 року в селі Величковичі, нині Берестейська область, Білорусь[1] за іншими — 12 жовтня 1893 року на Волині.
Від 1909 року був одним із провідних акторів Театру Миколи Садовського в Києві, а з 1916 року — його фактичним художнім керівником. Сприяв поповненню репертуару театру рядом актуальних творів новітньої драматургії[2].
Видавець першого українського літературно-мистецького журналу «Сяйво» (1913—1914), що згуртував прогресивних авторів того часу.
Голова першої професійної спілки театральних діячів України[2].
Від 1919 року — у Державному театрі УНР.
1920 року очолював «Товариство українських акторів під керівництвом Олександра Корольчука». Трупа виступала на сцені Лук'янівського Народного дому в Києві з лютого по червень 1920 року.
З червня 1920 року очолював Роменську театральну трупу та «групу акторів на чолі з О. Корольчуком»[3]
Від 1921 року — в Народному театрі Панаса Саксаганського.
1922 року був одним із засновників театру імені Марії Заньковецької. У жовтні 1922 р. у театрі ім. М. Заньковецької відбулася вистава М. Старицького «Остання ніч» у постановці режисера А. Корольчука.
Помер 3 березня 1925 року в Запоріжжі від висипного тифу
Зіграв ролі:
- Гнат Чалий («Сава Чалий» Івана Карпенка-Карого),
- Богдан Хмельницький («Богдан Хмельницький» Михайла Старицького),
- Франц Моор («Розбійники» Фрідріха Шіллера),
- Михайло («Украдене щастя» Івана Франка).
Поставив вистави:
- «Украдене щастя» Івана Франка (1923),
- «Тартюф» Мольєра (1923),
- «Мірандоліна» Гольдоні (1924).
- ↑ Палій О. С. Корольчук Олександр Іванович [Архівовано 26 жовтня 2016 у Wayback Machine.]… С. 571.
- ↑ а б Бобошко Ю. Біля витоків / Юрій Бобошко // Український театр. — 1984. — № 6. — С. 17.
- ↑ Оксана Палій. Василь Яременко та український драматичний театр у Ромнах (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 грудня 2018. Процитовано 11 жовтня 2020.
- Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 700 с. . — ISBN 5-88500-071-9. — С. 320.
- Палій О. С. Корольчук Олександр Іванович [Архівовано 26 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 14 : Кол — Кос. — С. 571. — ISBN 978-966-02-7304-7.
 | Це незавершена стаття про українського актора чи акторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |