Коробов Ілля Іванович

Коробов Ілля Іванович
Народився	13 (26) серпня 1910; місто Макіївка
Помер	12 грудня 1980 (70 років); місто Дніпропетровськ
Громадянство	СРСР
Діяльність	металург
Відомий завдяки	металург-новатор
Alma mater	Національний дослідницький технологічний університет «МІСС»d
Науковий ступінь	доктор технічних наук
Заклад	АрселорМіттал Кривий Ріг
Посада	професор
Партія	КПРС
Батько	Коробов Іван Григорович
Родичі	брат Коробов Павло Іванович
Брати, сестри	Коробов Павло Іванович
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Коробов.

Ко́робов Ілля́ Іва́нович (13 (26) серпня 1910(19100826), Макіївка — 12 грудня 1980, Дніпропетровськ) — радянський металург-винахідник, доктор технічних наук (1962), професор (1966), Герой Соціалістичної Праці (19.07.1958).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився Ілля Іванович у Макіївці на Донеччині у родині відомого металурга, обер-майстра металургійного заводу Коробова Івана Григоровича. У 1925—1929 роках працював на Макіївському металургійному заводі. У 1927—1932 роках навчався у Московській робітничій промакадемії (пізніше — Московський інститут сталі та сплавів), отримав при закінченні диплом інженера-металурга. У 1932—1938 роках був змінним інженером, начальником доменної печі і начальником доменних цехів на металургійних заводах «Свободний сокол» (Липецьк), Макіївському, Криворізькому та імені Ф. Е. Дзержинського у Дніпропетровську.

У 1938—1963 роках. — директор Дніпропетровського металургійного заводу імені Г. І. Петровського. Член ВКП(б) з 1940 року.

Під час німецько-радянської війни заводи Подніпров'я та Донбасу були евакуйовані на Урал та Сибір, де він особисто очолив та провів усі необхідні роботи та забезпечив діяльність цехів у 32 містах, а сам у 1941—1943 роках працював начальником доменного цеху Челябінського металургійного заводу. У повоєнний час забезпечив відновлення та розвиток Дніпропетровського металургійного заводу. 1957 року вперше у світовій практиці здійснив технологію виробництва чавуну за допомогою природного газу, за що отримав Ленінську премію. Потім у діючому бесемерівському цеху вперше у СРСР розробив та впровадив у практику технологію отримання сталі шляхом продувки киснем зверху.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Під його керівництвом 1940 року вперше у світі почались дослідження роботи доменних печей з підвищеним тиском природного газу під колошником. 1962 року захистив докторську дисертацію з питань основ форсованого ведення доменної плавки. Після отримання звання доктора технічних наук брав участь у підготовці кадрів металургів. З 1965 року — професор Дніпропетровського металургійного інституту. Автор понад 120 наукових робіт, статей та монографій, власник 50 авторських свідоцтв на винаходи.

Нагороди[ред. | ред. код]

1960 року став лауреатом Ленінської премії за розробку і впровадження нової технології. Нагороджений трьома орденами Леніна, трьома орденами Трудового Червоного Прапора, а також численними медалями.
На території Дніпропетровського металургійного заводу, у музеї підприємства, Іллі Івановичу встановлено бюст. Автор та скульптор — В. І. Музика.
У вшанування заслуг Ко́робова Іллі Іва́новича названа одна з вулиць на ж/м Червоний Камінь у місті Дніпрі.