Корнєйчук Микола Павлович

Корнєйчук Микола Павлович
Народився 22 січня 1920(1920-01-22)
Бобрик[d], Мозирський повіт, Мінська губернія, Білоруська РСР
Помер 22 липня 2003(2003-07-22) (83 роки)
Київ, Україна
Поховання Байкове кладовище
Країна СРСР, Україна
Діяльність математик
Alma mater Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Галузь математика
Заклад Інститут математики НАНУ
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Вчителі Нікольський Сергій Михайлович
Відомі учні Лігун Анатолій Олександрович
Аспіранти, докторанти Лігун Анатолій Олександрович
Aleksandr Alipkanovich Zhensykbaevd[1]
Членство НАН України
Нагороди
орден Леніна орден Червоного Прапора орден Вітчизняної війни I ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки
Державна премія СРСР Державна премія України в галузі науки і техніки

Мико́ла Па́влович Корнєйчу́к (Корнійчук; 22 січня 1920, Бобрик — 22 липня 2003, Київ) — український радянський математик, академік НАН України.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 22 січня 1920 року в селі Бобрик (нині Петриковського району Гомельської області Білорусі). Учасник німецько-радянської війни.

В 1955 році закінчив Дніпропетровський університет і залишився працювати у ньому. З 1964 року — доктор фізико-математичних наук, з 1965 року —професор. З 1972 року — член-кореспондент АН УРСР).

Могила Миколи Корнєйчука

З 1974 року — завідувач відділу Інституту математики АН УРСР. Академік НАН України з 4 грудня 1997 року[2].

Жив у Києві. Помер після важкої тривалої хвороби на 84-му році життя 22 липня 2003 року. Похований разом з дружиною в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 49б, 50°25′02″ пн. ш. 30°30′03″ сх. д. / 50.4174333° пн. ш. 30.5009972° сх. д. / 50.4174333; 30.5009972).

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Основні праці — в галузі теорії наближень, екстремальних задач теорії функцій, кусково-поліноміальної апроксимації, оптимального відновлення функцій та лінійних функціоналів.

Засновник великої наукової школи. Першим знайшов точну константу в одному із варіантів Нерівності Джексона—Стєчкіна, що породило цілу течію в теорії наближень із знаходження точних констант в інших варіантах цієї нерівності.

Автор кількох монографій, одна з яких («Точні константи в теорії наближень») була перекладена англійською мовою (ISBN 0-521-38234-3).

Відзнаки[ред. | ред. код]

Нагороджений орденами Леніна, Вітчизняної війни І ступеня, Трудового Червоного Прапора. Лауреат Державної премії СРСР за 1973 рік.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Корнейчук Н. П., Лигун А. А., Доронин В. В. Аппроксимация с ограничениями. — К.-Наукова думка. — 1982. — с. 252;
  • Корнейчук Н. П., Бабенко В. Ф., Лигун А. А.: Экстремальные свойства полиномов и сплайнов. — 1992. — Корнейчук.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  2. Сайт НАН України. Архів оригіналу за 7 листопада 2011. Процитовано 22 червня 2012.

Література[ред. | ред. код]