Коритище (Житомирський район)
| село Коритище | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Житомирська область |
| Район | Житомирський район |
| Громада | Хорошівська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA18040570270038522 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1793 |
| Населення | 114 |
| Площа | 8,5 км² |
| Поштовий індекс | 12151 |
| Телефонний код | +380 4145 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°32′12″ пн. ш. 28°37′15″ сх. д. / 50.53667° пн. ш. 28.62083° сх. д.Координати: 50°32′12″ пн. ш. 28°37′15″ сх. д. / 50.53667° пн. ш. 28.62083° сх. д. |
| Відстань до обласного центру | 32 км |
| Відстань до районного центру | 15 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с.Топорище вул. вул. Житомирська, 86а |
| Карта | |
  Коритище | |
 Коритище | |
| Мапа | |
 | |
Кори́тище[1] — село в Україні, у Житомирському районі Житомирської області. Входить до складу Хорошівської селищної громади.
Історія[ред. | ред. код]
Село Коритище розташоване на відстані 32 км від Житомира, 15 км від Хорошева. Перше згадування про село можна знайти в метрикальних книгах Топорищенського костелу за рік 1793. Наступний документ всказує на те, що в році 1834 село належало Яну Завіши.
Предки мешканців сучасного села поселилися тут перед 1800 р. І володіли садибною і польовою землею до 40 десятин і сервітутами. Місцевість була болотиста, у непрохідних лісах. За володіння землею відбувалися повинності 18 днів на рік і сплачувався чинш, який збільшувався з кожним роком.
Наприкінці XIX ст. селище згадується в Географічному словнику Короліства Польського, як "wieśpow. zytomierskiego, nadrz Trostianicą, o 10 km. od m ka Czerniachowa". За даними 1887 року в селі проживало 443 чол.
В 20-х роках XX ст. Коритище було великим селом, у якому проживало 656 чол. Переважно польської національності. У 1926 році поляки становили 76,2 %. до 1937 року в селі була середня польська школа.
До війни село мало трагічну, подібну до сотень інших сіл, долю з розкуркуленням найміцніших господарів (Сорочинських, Жидецьких), голодомором 1932—1933 років, репресіями найбільш свідомих, освічених, активних людей. Із розібраного в Топорищах костелу в Коритищі після війни побудовано клуб.
У 1923—54 роках — адміністративний центр Коритищенської сільської ради[2].
Нині Коритище входить до Топорищенської сільради, у ньому проживає близько 100 чоловік, переважно похилого віку, більшість з яких польського походження. На початку 90-х років мешканці отримали можливість відправляти богослужіння римо-католицького обряду.
Населення[ред. | ред. код]
За даними перепису 2001 року населення села становило 114 осіб, з них 98,25 % зазначили рідною українську мову, а 1,75 % — російську[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Карта Волинської губернії Шуберта Ф.Ф. Архів оригіналу за 22 жовтня 2016.
- ↑ Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 155. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 16 червня 2022.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 9 травня 2015.
Джерело[ред. | ред. код]
- Римо-католицька парафія в Хмільнику [Архівовано 19 березня 2008 у Wayback Machine.]
 | Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (травень 2015) |
| ||||||||