Користувач:Pavlotex
Bundesrepublik Ukraine Федеративна Республіка Україна проект http://federal.elitno.net/project_ukr.html
[«…Виглядає на те, що Україна підходить до ще одного етапу свого становлення. Багато кому, як завжди, він видається загрозою. Однак для інших він може стати шансом»] Перше запитання, яким задаєшся при будь- якому згадуванні цієї дражливої теми- чи «антиконституційна». Чи може вона «попадає під статтю»? Основне заперечення прихильників «Єдиної Соборної України»-у тому, що федерації складаються переважно з суверенних держав, можна відхилити так -все таки йдеться про територіальну федерацію(автономію) земель з основним принципом — делегування тільки деяких повноважень Києву(як столиці). Філософське питання : чи можна зупинити ідею? Звичайно, ніхто не закликає до антиконституційних дій. Є різні способи зміни конституції : -референдум, конституційні збори .Хоча автоматично в українських реаліях виникне резонне запитання про спосіб висування представників у ці збори. А ось надіятись на свідомість чи розуміння депутатів немає ніякого змісту .Бо сидіння біля «корита» в Києві вимиває з мозків «обранців» будь-які спогади про справи на місцях. Цьому сприяє і теперішня система виборів .Є, звичайно, різні ідеї про вдосконалення партійної системи. Наприклад, відкриті партійні списки, територіальні списки. Але теперішній поспіх з проведенням дострокових виборів не дозволить провести якісь особливі зміни у виборчій системі. .Чи повіримо черговий раз!!?? А ось «електорат» дозрів до більш кардинальних змін. Але політикам -все" по барабану" .У них йде боротьба не за Україну, а за владні повноваження .І Вже серйозно «загрались» . Особливо «потрясанням» конституцією, власне при цьому її порушуючи. Бо дуже серйозна ставка у «грі». Власне Україна .Точніше право «дерибану»…
Мудрий космополіт, громадянин світу, парижанин за місцем мешкання Отар Йоселіані , відповідаючи на запитання однієї з російських газет, зауважив: "Минуть часи, всіх знесе вітрами. Знесе нас, знесе Путіна , Саакашвілі. Але бидло, на жаль, залишиться бидлом, йому суджене вічне життя — і в Росії, і у Грузії, й на Заході. Абсолютно дикі та неосвічені, невиховані люди приходять до влади Усюди .Так було від початку віків "
Федерація…Де-юре зараз її немає .Де — факто, «завдяки» зусиллям політиків вона виникне. Східна і західна частина України…Швидше за політичним принципом. Що, взагалі — то дуже небезпечно для майбутнього України . Тому пропонується територіальна Федерація — або в межах 5-6 земель і окремої самоуправної території — міста Київ(Якому залишаться лише певні функції,наприклад-армія, Федеральна податкова ,Федеральне бюро розслідувань ,МЗС, можливо деякі бюро по стандартизації), або можна погодитись — у межах теперішніх областей. Це не є суттєво. Основне — у Києвіне повинно бути надміру владних функцій! Дуже багато можна навести прикладів серйозного зловживання Києвом своїми можливостями -і «висмоктування соку» з регіонів ,і замиканням фінансових потоків на міністерства і перетікання висококваліфікованих кадрових ресурсів в столицю,і система "відкатів " у всіх галузях економіки ,і т. д. ,тощо. Основне заперечення прихильників "Єдиної Соборної України «-у тому, що федерації складаються переважно з суверенних держав можна відхилити так — йдеться про територіальну федерацію(автономію) земель з основним принципом — делегування тільки деяких повноважень Києву(як столиці).
Рavlo Dudra Lviv
Початок… . Давно минули романтичні часи оксамитової революції кінця 80-х — початку 90-х, коли необережний В'ячеслав Чорновіл прохопився про можливий майбутній земельний устрій України на кшталт федеральних земель у ФРН. Однак одразу ж відступив — настрашився перспективи сепаратизму у тих умовах. І задля прагненної соборности, а, як потім виявилося, уніфікації та нівеляції, відсунув можливість такого устрою у далеке українське майбутнє. Не склалося з Донецько — Криворіжською Республікою, що була представлена у Сіверодонецьку (найбільш яскравим виразником інтересів якої був Кушнарьов) — це швидше всього була передвиборча маніпуляція для додання рейтингу „партії Регіонів“. Бо „нам не потрібно кілька областей. Нам потрібна вся Україна“
Програмним документом вважається есе Андруховича „ Моя остання територія“ Періодично ця тема піднімається у місячнику „Пост — Поступ“. Також таким можна вважати 23 номер журналу за 2001 рік І майбутнє… Але скоріше всього ця ідея буде реалізована у Донецьку, як тільки „шальки терезів“ схиляться в іншу сторону. У них є засоби і рішучість. І Київ не зможе нічого вдіяти. Бо у разі ультиматуму Східної України — федерація або розкол, київська „еліта“ знову покаже свою „зігнилу серцевину“ — нерішучість, угодовство і врахування тільки власних інтересів… А Галичина, взагалі-то, „ne ma nic do powiedzienia“ .Бо стільки років боротьби за незалежність не дозволяють галичанам(в основній своїй масі) чисто психологічно сприйняти ідею федералізму. А може все таки розглянути „консенсусний варіант“ для східною і західної Україною? Хоч дехто вважає вже запізно -»доброзичливці" завжди знайдуться. Але будьмо оптимістами..
13:04, 17 квітня 2007 (UTC)