Користувач:Остапенко Світлана Вікторівна

Купін Віктор Михайлович — громадський діяч, який очолював Великобурлуцьку районну раду та зробив помітний внесок у соціально-економічний розвиток району.

Купін Віктор Михайлович (10 червня 1947, с. Вільхуватка, Харківська область — 30 квітня 2025, смт Великий Бурлук, Харківська область) — український інженер електрозв'язку, громадсько-політичний діяч. Багаторічний голова Великобурлуцької районної ради Харківської області, Почесний громадянин Великобурлуцького району[1].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в родині службовця. Батько — Купін Михайло Семенович (1920—1982), учасник Другої світової війни, військовий моряк, службовець. Мати — Купіна (Карпінська) Агрепіна Іванівна (1924—1948) померла коли Віктору ще не було року. Після її смерті він виховувався бабусею та дідусем[2].

У 1954 році вступив до Вільхуватської середньої школи, яку закінчив у 1965 році. Після школи навчався в Харківському училищі зв'язку № 2. Працював станційним монтером Бурлуцького цеху Куп'янського експлуатаційного вузла зв'язку[3].

Купін Віктор Михайлович після демобілізації зі служби у військах зв’язку. Фото зроблене у Великому Бурлуку наприкінці 1968 року. На знімку — молодий спеціаліст перед поверненням до роботи у районному вузлі зв’язку.
Купін Віктор Михайлович у 1972 році після призначення інженером сільського телефонного зв’язку у Великобурлуцькому районі. На знімку — у робочому одязі на тлі технічного обладнання зв’язку.

У 1967—1968 роках проходив строкову службу у військах зв'язку. Після демобілізації повернувся до Великого Бурлука, де працював у районному вузлі зв'язку.

11 січня 1970 року одружився з Купіною (Гасан) Лідією Іванівною. У подружжя народилося двоє дітей, а згодом - двоє онуків.

У 1972 році призначений інженером сільського телефонного зв'язку. У 1973 році переніс автокатастрофу, після якої тривалий час проходив лікування[4].

З 1975 по 1980 рік навчався заочно в Одеському інституті зв'язку, здобувши фах інженера електрозв'язку. Працював головним інженером Великобурлуцького районного вузла зв'язку.

У 1985 році очолив цех №66 Великобурлуцької філії виробничого об'єднання «Комунар», де домігся будівництва чотириповерхового житлового будинку для працівників підприємства[5].

З 1991 року перейшов до органів місцевого самоврядування[6]. У вересні 1991 року обраний заступником голови Великобурлуцької районної ради. У 1992, 1998 та 2002 роках[7] обирався головою районної ради. Також був депутатом Харківської обласної ради[8]. У 1998 році пройшов навчання за програмою підвищення кваліфікації державних службовців третьої категорії в Українській Академії державного управління при Президентові України[9].

У 2006 році завершив трудову діяльність та вийшов на пенсію.

Почесна грамота за особливі заслуги перед Українським народом

Відзнаки

[ред. | ред. код]
  • Почесна грамота Верховної Ради України № 1673 від 16 грудня 2005 року[10]«за особливі заслуги перед Українським народом».[11]
  • Почесні грамоти Харківської обласної ради та Харківської обласної державної адміністрації — за внесок у розвиток народного господарства області.
  • Звання Почесний громадянин Великобурлуцького району (2006) — за заслуги в соціально-економічному розвитку району.

Пам’ять

[ред. | ред. код]

Після смерті Купіна Віктора Михайловича місцева преса та громада згадували його як керівника, який доклав зусиль до модернізації господарського сектору району та розбудови інфраструктури. У громадських виступах неодноразово наголошувалося на його принциповості та відданості справі.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Сімейний архів, дані з трудової книги БТ-І №1101787 Купіна Віктора Михайловича
  2. Сімейний архів
  3. Дані з трудової книги БТ-І №1101787 Купіна Віктора
  4. Сімейний архів, спогади рідних
  5. Спогади колег
  6. Оковита, Клавдія (2003). Великобурлуцький район, 1923—2003 рр (українською) .
  7. На основі довідки №173 від 27.06.2002, виданої Великобурлуцькою районною радою Харківської області
  8. Харківська обласна рада. www.oblrada.kharkov.ua
  9. Посвідчення №1031, сімейний архів
  10. У п'ятницю, 16 грудня 2005 року, Голова Верховної Ради України Володимир Литвин нагородив Почесними грамотами Верховної Ради України та цінними подарунками працівників правоохоронних органів, Апеляційного суду та народних депутатів. www.rada.gov.ua. Процитовано 3 червня 2025.
  11. Офіційний сайт Верховної Ради України, інформація про нагородження

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Категорії

[ред. | ред. код]