Корецький Юрій Володимирович
| Корецький Юрій Володимирович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився | 11 (24) травня 1911 Катеринослав | |||
| Помер | 19 вересня 1941 (30 років) під Києвом | |||
| Громадянство | →  СРСР | |||
| Діяльність | письменник, перекладач | |||
| Alma mater | ХНУ імені В. Н. Каразіна | |||
| Заклад | ХНУ імені В. Н. Каразіна | |||
| Мова творів | українська і російська | |||
| Членство | Національна спілка письменників України | |||
| Батько | Корецький Володимир Михайлович | |||
| | ||||
 Корецький Юрій Володимирович у Вікісховищі | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Ю́рій Володи́мирович Коре́цький (11 (24) травня 1911, Катеринослав — 19 вересня 1941) — український поет і перекладач радянських часів, член Спілки письменників України, син академіка АН УРСР В. М. Корецького.
Життєпис[ред. | ред. код]
1916 року родина переїздить до Харкова. 1931 року закінчив Харківський інститут профосвіти.
З 1930 року працював у редакціях газет «Комуніст» й «Соціалістична Харківщина».
Навчався в аспірантурі Харківського педагогічного інституту.
Учасник Другої світової війни, загинув у боях за Київ.
Його перший вірш з'явився в газеті 1922 року, по справжньому друкуватися почав з 1932 року.
Вийшли друком віршовані оповідання —
- 1934 — збірка «Ми ще повернемось!», «Дитвидав»,
- 1935 — вірші для дітей, збірка «Плем'я відважних», «Дитвидав»,
- книжка «Пісня морів» — для дітей молодших класів,
- 1967 — «Вибране: вірші, поеми, переклади».
Перекладав українською мовою твори Джорджа Байрона (трагедії «Каїн», «Сарданапал», «Потвора перетворення»), Вільяма Шекспіра («Макбет»), Вальтера Скотта («Роб Рой»), Роберта Луїса Стівенсона («Острів скарбів»), Ч. Діккенса («Історія особистих пригод, переживань і спостережень Давіда Копперфілда-молодшого»), Марка Твена («Пригоди Тома Соєра»).
Джерела[ред. | ред. код]
- УРЕ [Архівовано 29 серпня 2016 у Wayback Machine.]
|
