Корецький Леонід Мусійович

Леонід Мусійович Корецький
Народився 8 листопада 1920(1920-11-08)
Умань
Помер 1997(1997)
Діяльність науково-педагогічний працівник
Alma mater Київський державний університет
Галузь економічна географія
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор економічних наук
Науковий керівник Воблий Костянтин Григорович
Нагороди Орден Вітчизняної війни II ступеня

Леонід Мусійович Корецький (8 листопада 1920, Умань — 1997) — український економіко-географ, педагог, доктор економічних наук, професор, академік Української екологічної академії наук.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 8 листопада 1920 року в місті Умані (тепер Черкаської області). Там же закінчив середню школу і 1937 року поступив до Київського університету, який закінчив 1946 року. 1950 року закінчив аспірантуру при Інституті економіки АН УРСР (був учнем Костянтина Воблого), захистив кандидатську дисертацію. У 19501965 роках працював в цьому ж інституті старшим науковим співробітником, завідувачем відділу, заступником директора. Водночас був завідувачем редакції економіки Головної редакції Української радянської енциклопедії. У 19541960 роках був представником УРСР у Комісії ООН з народонаселення і Статистичній комісії.

У 19651976 роках працював у Секторі географії АН УРСР (нині Інститут географії НАН України). З 1976 по 1991 рік займався педагогічною діяльністю, завідував кафедрою економічної та соціальної географії Київського державного педагогічного інституту імені М. Горького. Помер у 1997 році.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Автор понад 250 наукових праць з теоретичних проблем економічної та соціальної географії, розміщення продуктивних сил України, зокрема географії промисловості, розвитку територіально-промислових комплексів, економічного районування, розселення населення, автор або співавтор розділів 16 колективних праць і окремих монографій з економіки і географії, зокрема:

  • «Нариси економічної географії Української РСР».
  • «Західне Полісся УРСР»;
  • «Українська РСР»;
  • «Волинська область»;
  • «Напрями спеціалізації і комплексного розвитку Київського регіону»;
  • «Географія промисловості Української РСР»;
  • «Економічні проблеми розвитку і територіальної організації промисловості України»;
  • «Методичні основи розміщення промисловості в містах Української РСР»;
  • «Аналіз розвитку і розміщення продуктивних сил Української РСР»;
  • «Міжгалузеві виробничі зв'язки» та інших.

Обґрунтував (у співавторстві) поділ України на три великі економічні райони — складові генерального районування СРСР з 1963 року. Вніс вклад у досліджень окремих міст і рекомендацій щодо напрямів їх розвитку: Бердянська (1974), Канева (1980), Білої Церкви (1985).

Брав активну участь у створенні «Української радянської енциклопедії» першого (1958–1965 роки) і другого (1978–1982 роки) видань. Автор низки статей до:

  • «Енциклопедії народного господарства України»;
  • «Краткой географической энциклопедии»;
  • «Большой советской энциклопедии».
  • «Географічної енциклопедії України» в 3-х томах.

Під його керівництвом підготовлено понад 30 кандидатів і докторів наук.

Відзнаки[ред. | ред. код]

Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня, медаллю імені А. С. Макаренка (1980), Почесною грамотою видавництва «Советская Энциклопедия» та іншими нагородами. В 1995 році обраний почесним членом Українського географічного товариства.

Джерела[ред. | ред. код]