Конкордат Наполеона
| Конкордат Наполеона | |
|---|---|
 «Алегорія конкордату 1801», картина Пьєра-Жозефа Селестін Франсуа (Pierre Joseph Célestin François) | |
| Тип | мирна угода і конкордат |
| Підписано | 15 липня 1801, 15 серпня 1801 і 8 квітня 1802 |
| Місце | Париж |
| Підписанти | Пій VII, Жозеф Бонапарт, Étienne-Alexandre Bernierd, Emmanuel Crétetd і Ерколе Консальві |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Конкордат Наполеона — угода між Папою римським Пієм VII і Наполеоном 1801 року, що подолала розкол французького духівництва, викликаний законом про Цивільний устрій духовенства (1790 р.).
Основними пунктами цієї угоди стали:
- Декларація про те, що «Католицизм є релігією більшості французів» але не є офіційною державною релігією, що гарантує право на свободу віросповідання, зокрема протестантам.
- Папство має право на зміщення єпископів, проте французький уряд, як і раніше, висуває їх.
- Держава платить зарплату церковній канцелярії й духівництву, що присягли на вірність державі.
- Церква відмовляється від усіх своїх претензій на землі, що були конфісковані після 1790 року.
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Стаття в Католицькій енциклопедії [Архівовано 24 лютого 2021 у Wayback Machine.]
|
