Комар Олег Юхимович
Комар Олег Юхимович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 6 лютого 1940 Благовіщенка | |||
Помер | 12 серпня 2005 (65 років) Київ, Україна | |||
Діяльність | письменник | |||
Alma mater | Донецький національний університет | |||
Мова творів | українська | |||
Роки активності | 1965-2005 | |||
Членство | Національна спілка письменників України | |||
|
Олег Юхимович Кома́р, відомий як Олег Орач (6 лютого 1940, с. Благовіщенка, Більмацький район, Запорізька область — 12 серпня 2005, Київ) — український поет, прозаїк, дитячий письменник.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 6 лютого 1940 року в селі Благовіщенка на Запоріжжі у вчительській родині. Дитинство провів на Донеччині, у степах Приазов'я.
Закінчив історико-філологічний факультет Донецького педагогічного інституту, де навчався з українським поетом, правозахисником Василем Стусом, про якого у 1993 році видав книжку спогадів. Закінчив Вищі літературні курси в Москві.
Служив у Радянській армії в Уссурійському краї, потім працював журналістом у редакції районної газети «Авангард» на Сіхоте-Аліні. Працював журналістом, зокрема, у газеті «Донеччина». Переїхавши до Києва обіймав посаду директора республіканського Будинку літераторів.
Понад 30 років дружив із Василем Стусом. Один з ініціаторів перепоховання Василя Стуса в Україні.
6 грудня 1991 одружився із українською поетесою Галиною Калюжною.[1]
Помер 12 серпня 2005 року. Був кремований, прах похований у колумбарії Байкового кладовища (50°25′00″ пн. ш. 30°30′10″ сх. д. / 50.4167806° пн. ш. 30.5028972° сх. д.).
Творчість[ред. | ред. код]
У 1965 році опублікував першу збірку поезій «Подорожник», підписану псевдонімом Олег Орач. Псевдонім Орач походить від назви села Червоний Орач, де працював по закінченні Донецького педінституту.
Автор кількох десятків збірок поезії та дитячих книжок. Опублікував збірки якутських та алтайських народних казкок у перекладі українською мовою.
Публікував біографічні матеріали про Василя Стуса.
Збірки поезії[ред. | ред. код]
- «Земля на видноколі»,
- «Передчуття»,
- «Зимние жаворонки»,
- «Долоні» (1977),
- «Написи на снігу» (1981),
- «Поезії» (1984),
- «Свято спілого листя» (1985),
- «За білим перевалом», та ін.
Дитячі книжки[ред. | ред. код]
- «Журавликова пісня»,
- «Березневі світанки»,
- «Хто де живе»,
- «Дружна сімейка»,
- «Довге літо»,
- «Жаб'ячі перегони»,
- «Кукуріки кукурікали» (2006)
Спогади[ред. | ред. код]
- «Не відлюбив свою тривогу ранню…» Василь Стус — поет і людина: Спогади, статті, листи, поезії. — К.: 1993. (упорядкування і власні спогади про Стуса).
Відзнаки[ред. | ред. код]
Лауреат премій ім. Лесі Українки та ім. В. Сосюри.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Галина Калюжна. Поетична хроніка життя // Літо метелика. Лірика. проза пісні. – ПрАТ «Миронівська друкарня», 2013. — 440 с.. — С. 85.
Посилання[ред. | ред. код]
- Біографія [Архівовано 4 Жовтня 2012 у Wayback Machine.]
- Біографія на сайті «Славетні запорожці» [Архівовано 29 Червня 2017 у Wayback Machine.]
- Вірші Орача в газеті «Хрещатик» [Архівовано 16 Вересня 2016 у Wayback Machine.]
- Вірші і проза на сайті українців Росії [Архівовано 4 Березня 2016 у Wayback Machine.]
Література[ред. | ред. код]
- Літературне Запоріжжя. Біографічний довідник. — Запоріжжя, 2002, с. 46-48;
- Петро Осадчук, Коли не мовчить поет. Штрихи до портрета О. Орача // «Літературна Україна», 2000, 24 лютого, с. 6.