Колтів

село Колтів
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Золочівський район
Громада Золочівська міська громада
Код КАТОТТГ UA46040070290062344
Основні дані
Засноване 1441 (583 роки)
Населення 427[1]
Площа 1,099 км²
Густота населення 388,54 осіб/км²
Поштовий індекс 80741[2]
Телефонний код +380 3265[3]
Географічні дані
Географічні координати 49°50′46″ пн. ш. 25°03′12″ сх. д. / 49.84611° пн. ш. 25.05333° сх. д. / 49.84611; 25.05333Координати: 49°50′46″ пн. ш. 25°03′12″ сх. д. / 49.84611° пн. ш. 25.05333° сх. д. / 49.84611; 25.05333
Середня висота
над рівнем моря
285 м[4]
Водойми р. Західний Буг
Відстань до
обласного центру
89 км[5]
Відстань до
районного центру
18 км[5]
Найближча залізнична станція Золочів
Відстань до
залізничної станції
18 км
Місцева влада
Адреса ради 80741, Львівська обл., Золочівський р-н, с. Колтів[6]
Сільський голова Кальмук Любов Володимирівна[6]
Карта
Колтів. Карта розташування: Україна
Колтів
Колтів
Колтів. Карта розташування: Львівська область
Колтів
Колтів
Мапа
Мапа

CMNS: Колтів у Вікісховищі

Ко́лтів — село в Україні, у Золочівській міській громаді, Золочівського району Львівської області. Населення становить 427 осіб[1]. До 2020 року орган місцевого самоврядування — Колтівська сільська рада[6].

Географія[ред. | ред. код]

Село Коштів розташоване за 89 км від обласного центру, 18 км від районного центру та від адміністративного центру міської громади. Відстань до найближчої залізничної станції Золочів — 18 км[5].

Населення[ред. | ред. код]

За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року у селі мешкало 427 осіб[1].

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним[1]:

Мовний склад населення с. Колтів[1]
Мова Кількість осіб Відсоток
українська 423 99,06
російська 2 0,48
білоруська 1 0,23
польська 1 0,23

Історія[ред. | ред. код]

За усними переказами місцевого населення відомо, що за часів Київської Русі тут були володіння княжни Олени, дочки київського князя Всеволода III. Із частини лісу під Колтовим, оточених річкою Буг, багнищами та ставками, виник острівець, на якому стояв замок князівни Олени. Пізніше цей острівець отримав назву — Замчисько[7].

Перша писемна згадка про містечко сягає 1467 року[8], а саме з 1441 року — було давньоруське городище розташоване на підвищенні лівого берега річки Західний Буг у лісовому урочищі, з двох боків воно оточене ставком, а з третього — болотом[9]. Колтів згадано також у першому томі «Анналів…» Яна Длугоша (до 1480). У ній вказано, що річка Буг витікає з болота в селі Kolczowie (Kolthow), яке лежить вище від замку й міста Олеська[10]. Було власністю князів Радзивілів, від яких його придбали графи Стаженські.

У податковому реєстрі 1515 року в селі документується млин, село знищене татарами[11].

На початку XIX століття маєток перейшов у володіння графа Юзефа Баворовського, який збудував палац та запросив для впорядкування присадибної території відомого ландшафтного архітектора Шпітца. Архітектор облаштував класичний англійський парк, що вважався найкращим у Галичині. Перлиною садово-паркової композиції було поєднання природних форм паркового масиву з розпланованими формами партерів, терас, різноманітних підпірних стін, мережі садових стежок та алей, декоративним водоймищем. Парк та його елементи і конструкції паркової архітектури логічно продовжували особливості ландшафту околиць. Палац був декорований стильними інтер'єрами та вишуканими меблями. Саме тут була розташована відома колекція творів мистецтва, зібрана графом Баворовським. Наприкінці першої світової війни пожежа знищила садибу та палац Баворовських[9].

У 1929 році місцевим вчителем Яворський Петром Яворським був заснований колтівський осередок товариства «Просвіта»[7].

Закінчення війни та діяльність УПА (1944—1953)[ред. | ред. код]

30 серпня 1944 року загін Золочівського РВ НКВС під виглядом УПА напав на село Колтів[12].

5 квітня 1950 року поблизу села Колтів після тривалого бою підрозділом НКВС загинули розвідниця, зв'язкова УПА Марія Бідюк та працівниця технічної ланки Бродівського надрайонного проводу ОУН Софія Москва.

Культові споруди[ред. | ред. код]

Відомі люди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Золочівська міська громада, Золочівський район, Львівська область: с. Колтів. socialdata.org.ua. Архів оригіналу за 7 квітня 2023. Процитовано 234 липня 2023.
  2. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 25 грудня 2020.
  3. Коди автоматичного міжміського зв'язку: Львівська область. ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 25 грудня 2020.
  4. Прогноз погоди в селі Колтів. weather.in.ua. Погода в Україні. Архів оригіналу за 2 серпня 2020. Процитовано 25 грудня 2020.
  5. а б в Відстані від села Колтів. della.com.ua. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 25 грудня 2020.
  6. а б в Колтівська сільська рада. rada.info. Архів оригіналу за 30 квітня 2021. Процитовано 25 грудня 2020.
  7. а б Колтів. zolochiv.net. Золочів.нет. Архів оригіналу за 24 жовтня 2016. Процитовано 27 липня 2023.
  8. ІМСУ, 1968, с. 400.
  9. а б Олег Введенський. Проєкт «Міський медіаархів»: давній палац у Колтові. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 3 серпня 2021. Процитовано 27 липня 2023.
  10. Joannis Dlugossii Senioris Canonici Cracoviensis Opera omnia = Jana Długosza kanonika krakowskiego dziejów Polskich. — Ksiąg dwanaście. — T. 1. (пол.)
  11. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — S. 155 (пол.)
  12. Володимир Сергійчук. Тавруючи визвольний прапор: діяльність агентури та спецбоївок НКВС-НКДБ під виглядом ОУН-УПА. — Київ : ПП Сергійчук М. І, 2006. — С. 36.
  13. Церква святого Архистратига Михаїла. map.ugcc.ua. Українська греко-католицька церква. Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 26 липня 2023.
  14. Wacław Stanisław hr. Baworowski z Baworowa h. Prus (II — Wilczekosy) (ID: 1.518.89). sejm-wielki.pl (пол.). Архів оригіналу за 5 травня 2016. Процитовано 27 липня 2023.
  15. Redakcia. Baworowski hr. Wiktor // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków: Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa (Warszawa — Kraków — Łódź — Poznań — Wilno — Zakopane), 1935. — Т. I, zeszyt 1. — S. 368—369 (пол.)
  16. Feliks Pohorecki. Baworowski Józef hr. (1780—1841) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków: Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa (Warszawa — Kraków — Łódź — Poznań — Wilno — Zakopane), 1935. — Т. I, zeszyt 1. — S. 368 (пол.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]