Кобзистий Олег Павлович

Олег Павлович Кобзистий
Олег Кобзистий на святкуванні Дня Державного Прапора України, 2014
Народився 11 липня 1967(1967-07-11) (56 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українець
Діяльність Дипломат
Alma mater Київський університет
Посада Тимчасовий повірений у справах України у Франції
Термін 2014-

Олег Павлович Кобзистий (нар. 11 серпня 1967, Київ, Українська РСР, СРСР) — український дипломат. Тимчасовий повірений у справах України в Королівстві Марокко (2007—2008). Тимчасовий повірений у справах України у Франції (з 2014).

Тимчасовий повірений у справах України в Республіці Казахстан (2019[1]-2020).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 11 серпня 1967 року у місті Києві. У 1991 році закінчив факультет романо-германської філології Київського національного університету ім. Т.Шевченка. Володіє іноземними мовами: російською, французькою та англійською.

У 1991—1993 рр. — вчитель іноземних мов в київській середній школі № 161;

У 1993—1994 рр. — комерційний директор МП «АЗОРТ»;

У 1994—1998 рр. — третій, другий, перший секретар відділу країн Західної Європи Другого Територіального Департаменту МЗС України;

У 1998—2002 рр. — другий секретар Посольства України у Французькій Республіці;

У 2002—2004 рр. — перший секретар Другого Територіального Департаменту Міністерства закордонних справ України;

У 2004—2005 рр. — перший секретар Посольства України в Королівстві Марокко;

У 2005—2007 рр. — радник Посольства України в Королівстві Марокко;

У 2007—2008 рр. — Тимчасовий повірений у справах України в Королівстві Марокко;

У 2008—2010 рр. — радник Другого Територіального Департаменту Міністерства закордонних справ України;

У 2010—2014 рр. — радник Посольства України у Французькій Республіці.

З червня 2014 року — Тимчасовий повірений у справах України у Французькій Республіці.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. У Казахстані вшанували Героїв Небесної сотні. galinfo.com.ua. 22 лютого 2020. Архів оригіналу за 6 Січня 2022. Процитовано 14 квітня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]