Книга злагоди

Ця стаття стосується теми
Лютеранство
Троянда Лютера
Походження Раннє християнство Християнство в Римській Імперії Католицтво Реформація Протестантизм
Книга злагоди Апостольський символ віри Нікейський символ віри Афанасіївський символ віри Аугсбурзьке сповідання Апологія Ауґзбурзького віросповідання Малий катехізис Мартіна Лютера Великий катехізис Мартіна Лютера Шмалькальдські статті Про владу і примат папи Формула Злагоди
Богослів'я Богослів'я Мартіна Лютера П'ять основ протестантського богослів'я Sola scriptura Sola fide Sola gratia Solus Christus Soli Deo gloria Закон і Євангеліє Христологія Свячення Два царства Теологія хреста Священство усіх вірних Божественне Провидіння Лютеранське вчення про Діву Марію Сакраментальний союз Лютеранство і гомосексуальність
Таїнства й обряди Хрещення Євхаристія Сповідь Конфірмація Вінчання Єлеопомазання Ординація Лютеранські гімни Церковна музика в лютеранстві Лютеранське мистецтво
Організація Конфесійна євангелічна лютеранська конференція Глобальний конфесійний і місіонерський лютеранський форум Міжнародна лютеранська рада Всесвітня лютеранська федерація Список лютеранських деномінацій Лютеранство у світі
Історія 95 тез Початок Реформації Реформація Криптолютерани Гнесіолютерани Лютеранська ортодоксія Пієтизм Гауґеанство Лестадіанство Фінське пробудження (релігійний рух) Старолютеранство Неолютеранство Високоцерковне лютеранство Конфесійне лютеранство
Лютеранство в Україні Німецька євангелічно-лютеранська церква України (НЄЛЦУ) Синод Євангелічно-Лютеранських Церков України Українська Лютеранська Церква (УЛЦ) Німецька євангелічно-лютеранська громада (Київ) Кірха Святої Катерини (Дніпро) Кірха Святої Катерини (Київ) Кірха Святого Вознесіння (Харків) Кірха Святої Катерини (Поділ) Кірха Христа Спасителя (Бердянськ) Лютеранська кірха (Житомир) Лютеранська кірха (Луцьк) Нойбурзька кірха Петропавлівська кірха (Полтава) Центральний лютеранський кафедральний собор України Св. Павла Лікарня лютеранської громади Школа св. Мартіна
Місіонери Бартоломей Ціґенбальґ Вільгельм Зілер Ганс Еґеде Ганс Шредер Йоганн Генріх Калленберґ Йоганн Філіпп Фабріціус Йоганн Флірль Джон Крістіан Фредерік Гаєр Карл Ґрауль Крістіан Кайзер Ларс Ольсен Скрефсруд Людвіґ Інґвер Номменсен Мартти Раутанен Онесімос Несіб Пауль Улаф Боддінґ Теодор Ярчук
Перекладачі Библії Мартін Лютер Касіодоро де Рейна Якуп Даль Вільям Тіндейл Джон Роджерс Йозеф Рогачек Йоганнес Аветаранян Ґюдбрандур Торлакссон Пауль Еґеде Отто Фабріціус Олаус Петрі Лаурентіус Петрі Неріціус Примож Трубар Юрій Далматін Себастіан Крель Мікаель Аґрікола Станіслав Раполіоніс Лаврентій Андрее Ганс Таусен Йонас Бреткунас Антоніо Бручолі Матей Бел Йоганн Ернст Ґлюк Вільям Ф. Бек
Богослови Мартін Лютер / Катаріна фон Бора Філіпп Меланхтон Йоганн Буґенгаґен Юстус Йонас Йоганнес Бренц Маттіас Флаціус Мартін Хемніц Йоганн Ґергард Абрагам Калов Йоганн Андреас Квенштедт Йоганн Вільгельм Баєр Філіпп Якоб Шпенер Давид Голлац Авґуст Герман Франке Генріх Мельхіор Мюленберґ Фрідріх Шлейєрмахер Ларс Леві Лестадіус Чарльз Портерфільд Краут Карл Фердінанд Вільгельм Вальтер Фредерік Вільям Штелльгорн Серен К'єркегор Рудольф Отто Ернст Трьольч Рудольф Карл Бультман Пауль Тілліх Герман Зассе Дітріх Бонхеффер Вольфгарт Панненберґ
п о р

Книга злагоди (нім. Das Konkordienbuch або лат. Concordia) — це збірка релігійних текстів, знаних як символічні книги лютеранських церков, призначених для унормування конфесійної основи лютеранів. Книга злагоди вийшла у світ німецькою мовою 25 червня 1580 року, пізніше латиною в Лейпцигу близько 1584 року.

Історія[ред. | ред. код]

Після смерті Мартіна Лютера у лютеранських церквах Німеччини виникли різні богословські суперечки (протиріччя адіафористів, синергістів, антиноміан, майористів), які велися під запеклим шквалом упертості, чим ставили під загрозу політичну єдність німецького лютеранства. У 1558 Філіпп Меланхтон представив першу збірку текстів (corpus doctrinae), Франкфуртський рецесив, як загальну основу для сповідання. Проте цей твір не набув великої популярності. У наступні роки деякі священослужителі склали власні corpora doctrinae, які, однак, відрізнялися за обсягом.

Після смерті Меланхтона прийшло розуміння того, що суперечки не можуть бути вирішені лише авторитетними зборами конфесійних писань, але для авторитетного тлумачення Confessio Augustana необхідне інше конфесійне писання. Таким чином, з 1570 року розпочалася робота, яка призвела до прийняття Формули Згоди у 1577 році. З появою цього конфесійного документа можна було знову розпочати реалізацію проєкт зі складання обов'язкового збірника конфесійних текстів. Таким чином, з 1570 року розпочалася робота, яка призвела до прийняття Формули Згоди у 1577 році. З появою цього конфесійного документа можна було знову розпочати реалізацію проєкт зі складання обов'язкового збірника конфесійних текстів. Які документи мають бути обов'язковими, вже було визначено у Формулі Згоди. Однак було особливо важко визначити точну форму тексту, особливо Confessio Augustana, яку Меланхтон неодноразово змінював багато років. Передмова була узгоджена на двох богословських з'їздах, а перша версія була надрукована тиражем 6000 екземплярів на початку 1580 року. Навесні Якоб Андрее, Мартін Хемніц і Ніколаус Зельнекер, які вже відігравали провідну роль у роботі над Формулою згоди, склали додаток із цитатами з Отців Церкви. У 50-ті роковини прийняття Confessio Augustana з'явилася остаточна друкована версія з кількома вже отриманими підписами.

Зміст[ред. | ред. код]

Книга злагоди містить:

• Передмова
• Три Вселенські Символи віри
  • Апостольський Символ віри
  • Нікейський Символ віри
  • Афанасіївський Символ віри
• Ауґзбурзьке віросповідання
• Апологія Ауґзбурзького віросповідання
• Шмалькальдські статті
• Про владу і примат папи
• Малий Катехізис
• Великий Катехізис
• Формула Злагоди
• Каталог свідчень
• Саксонські візитаційні статті

Український переклад[ред. | ред. код]

Вперше українською мовою твори лютеранської церкви були перекладені в 1933 році Теодором Ярчуком, пізніше спалені у процесі чисток НКВС. Наразі існують переклади авторства В. Горпинчука з англійської мови (декотрі твори з німецької), що здійснювався протягом довгих п'яти років і видані й Українською лютеранською церквою.

• Твори Лютера : у 5 т. / пер. укр. мовою В. Горпинчука. Київ : Українська Лютеранська Церква, 2013–2017.

Посилання[ред. | ред. код]

Книги злагоди українською мовою.^[1][2]

Література[ред. | ред. код]

• Bernhard Lohse: Das Konkordienwerk von 1580. In: Verein für Schleswig-Holsteinische Kirchengeschichte (Hrsg.): Die Landessuperintendentur Lauenburg als nordelbischer Kirchenkreis. Vorträge und Ansprachen zu 400-jährigen Bestehen der „Lauenburger Kirchenordnung“ von 1585. Wachholtz, Neumünster 1986 (Inhalt), S. 21–39.
• Ernst Koch: Konkordienbuch. In: Theologische Realenzyklopädie (TRE). Band 19, de Gruyter, Berlin/New York 1990, ISBN 3-11-012355-X, S. 472–476.
• Irene Dingel: Concordia controversa. Die öffentlichen Diskussionen um das lutherische Konkordienwerk am Ende des 16. Jahrhunderts (Quellen und Forschungen zur Reformationsgeschichte 63). Gütersloh 1996.
• Johannes Wallmann: Konkordienbuch. In: Religion in Geschichte und Gegenwart (RGG). 4. Auflage. Band 4, Mohr-Siebeck, Tübingen 2001, Sp. 1603–1604.

Примітки[ред. | ред. код]

1. ↑ Книга Злагоди. zlahoda.narod.ru. Процитовано 22 серпня 2022.
2. ↑ Kokovskyi), Тарас Коковський (Taras (1 січня 2005). Книга ЗЛАГОДА (Віросповідання Євангельської Лютеранської Церкви). Книга ЗЛАГОДА (Віросповідання Євангельської Лютеранської Церкви). Процитовано 22 серпня 2022.