Климушев Володимир Якович

Климушев Володимир Якович
Народився 1909(1909)
місто Тотьма Вологодської губернії, тепер Вологодської області, Російська Федерація
Помер невідомо
Країна  СРСР
Національність росіянин
Діяльність політик
Партія КПРС
Нагороди Орден «Знак Пошани»

Володимир Якович Климушев (нар. 1909(1909), місто Тотьма Вологодської губернії, тепер Вологодської області, Російська Федерація — ?) — радянський комуністичний діяч, заступник начальника Управління пропаганди і агітації ЦК КП(б)У, секретар Сталінського та Дніпропетровського обкомів КП(б)У. Депутат Верховної Ради УРСР 2-го скликання.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у родині сільського вчителя. У 1924 році вступив до комсомолу. Перебував на відповідальній комсомольській роботі.

Член ВКП(б) з 1930 року.

У 1930 році закінчив Московський індустріально-педагогічний інститут імені Карла Лібкнехта.

У 1930—1936 роках — завідувач партійного кабінету партійного комітету Московського електрозаводу; завідувач сектору агітації Бауманського районного комітету ВКП(б) міста Москви; заступник завідувача агітаційно-масового відділу Краснопресненського районного комітету ВКП(б) міста Москви; секретар партійного комітету ВКП(б) Пресненського механічного заводу Москви; секретар партійного комітету ВКП(б) Московського заводу «Пролетарский труд».

У 1936—1945 роках — інструктор Московського міського комітету ВКП(б); лектор Московського міського комітету ВКП(б). Під час німецько-радянської війни брав діяльну участь у захисті Москви від німецьких військ.

У березні 1945 — вересні 1946 року — секретар Сталінського обласного комітету КП(б)У з пропаганди.

У вересні 1946 — вересні 1947 року — 1-й заступник начальника Управління пропаганди і агітації ЦК КП(б)У. Одночасно в листопаді 1946 — 1948 року — відповідальний редактор журналу ЦК КП(б)У «Партійне життя».

У березні 1948 — листопаді 1955 року — секретар Дніпропетровського обласного комітету КП(б)У з питань пропаганди і агітації.

З 1955 року — доцент Московського енергетичного інституту; заступник начальника і начальник Управління викладання суспільних наук Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти РРФСР.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • орден «Знак Пошани» (23.01.1948)
  • ордени
  • медаль «За оборону Москви»
  • медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років»
  • медалі

Джерела[ред. | ред. код]

  • газета «Деснянська правда» (Чернігів) — 1947 рік — 14 січня.