Кларі Тольнаї

Кларі Тольнаї
угор. Tolnay Klári
Дата народження 17 липня 1914(1914-07-17)[1][2][3]
Місце народження Будапешт, Австро-Угорщина[3]
Дата смерті 27 жовтня 1998(1998-10-27)[4][1][2] (84 роки)
Місце смерті Будапешт, Угорщина
Поховання Фаркашреті
Громадянство  Угорщина
Професія акторка
Членство Halhatatlanok sétányad і Академія мистецтв Угорщиниd
Нагороди
IMDb ID 0866181
CMNS: Кларі Тольнаї у Вікісховищі

Кларі Тольнаї (угор. Tolnay Klári, справжнє ім'я Розалія Тольнаї (угор. Tolnay Rozália; рід. 27 липня 1914, Будапешт, Угорщина — 27 жовтня 1998, там же) — угорська актриса театру і кіно.

Біографія[ред. | ред. код]

З 1934 року виступала в будапештських театрах («Вигсинхазе» та інших). У кіно дебютувала в тому ж 1934 році. Починаючи з 1960-х рр. створювала на екрані переважно образи матерів. Знімалася у багатьох провідних угорських режисерів: Ладіслао Вайда, Геза фон Больварі, Мартон Келеті, Карою Макк, Іштвана Сабо, Золтан Фабрі, Золтана Варконі, Андраша Ковача.

Була двічі одружена з режисером Акошем Ратоньї і за актором Іваном Дарвашем.

Вибрана фільмографія[ред. | ред. код]

  • 1934 — Казкове авто / Meseautó — Шарі
  • 1939 — Іштван Борш / Bors István — Ілонка
  • 1940 — Королева Ержебет / Erzsébet királyné — Іда Латкоци
  • 1947 — Облога Бестерце / Beszterce ostroma — Аполька (за романом Кальмана Миксата)
  • 1951 — Дерине / Déryné — Дерине (у радянському прокаті «Мрія актриси»)
  • 1958 — Що за ніч! / Micsoda éjszaka! — Клара Каршаї
  • 1960 — Світанок / Virrad — Elza, Szabó felesége (у радянському прокаті «Світає»)
  • 1960 — По газонах ходити дозволяється / Füre lépni szabad — Anna, Kéri felesége
  • 1962 — Земля ангелів / Angyalok földje — Miklós anyja
  • 1963 — Як справи, хлопче? / Hogy állunk, fiatalember? — Балінтне
  • 1964 — Жайворонок / Pacsirta — Tóni, Vajkayné (у радянському прокаті «Улюблений деспот»)
  • 1966 — Батько / Apa — Аня
  • 1967 — Вдова і капітан / Az özvegy és a százados — Йожефне Холло
  • 1967 — Після сезону / Utószezon — Силадьине
  • 1967 — Заповіт копаньского агі / A koppányi aga testamentuma — Гашпарне Бабочі (у радянському прокаті «Заповіт турецького аги»)
  • 1970 — Ференц Лист — Мрії любові / Szerelmi álmok — Liszt — Козіма, дочка Аркуша (спільно з СРСР)
  • 1970 — Лицем до лиця / Szemtöl szembe — Sajbánné
  • 1976 — Чорні алмази / Fekete gyémántok — графиня Тойделінда
  • 1977 — Легато / Legato — Рожіка Заркоци
  • 1978 — Не можу жити без музики / Nem élhetek muzsikaszó nélkül — Zsani néni
  • 1981 — На всякого мудреця досить простоти / Hogyan csináljunk karriert? — Турусіна, багата вдова (за п'єсою Олександра Островського)
  • 1985 — Червона графиня / A vörös grófnö — Geraldin, Károlyi nevelõanyja

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Кіно: Енциклопедичний словник / Гл. ред. С. В. Юткевич-Москва, «Радянська енциклопедія», 1987. с. 423
  • Актори зарубіжного кіно. Випуск 7. — М., 1972.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]