Кислицький Борис Єлисейович

Кислицький Борис Єлисейович
 
Народження: 1907
Чернігівська губернія, Російська імперія
Смерть: 1982
Країна: СРСР
Партія: КПРС
Нагороди:
орден Леніна орден Червоного Прапора орден Червоного Прапора орден Червоного Прапора орден Суворова 2 ступеня орден Кутузова II ступеня орден Олександра Невського (СРСР) орден Вітчизняної війни I ступеня орден Вітчизняної війни I ступеня орден Червоної Зірки медаль «За бойові заслуги» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Борис Єлисейович Кислицький (нар. 1907(1907), місто Конотоп, тепер Сумської області — ?) — радянський військовий, державний і політичний діяч. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в 1907 році в Конотопі Чернігівської губернії (тепер Сумська обл. України) в багатодітній єврейській родині. Батько працював шорником Конотопських залізничних майстерень, мати була прачкою.

Трудову діяльність розпочав у дев'ятирічному віці пастухом у залізничному селищі Конотопа. У 1918 році виховувався в дитячому будинку. Після смерті батька, з 1919 року працював чорноробом на залізниці, наймитував у заможних селян.

З 1925 року — молотобоєць, з 1926 до 1929 року — коваль Конотопських залізничних майстерень. У 1926 році вступив до комсомолу.

Два роки навчався у вечірній робітничій школі в Конотопі. З 1929 до 1931 року — слухач робітничого факультету Запорізького машинобудівного інституту. Під час навчання брав участь у будівництві Дніпрогесу.

У 1931—1932 роках — студент Запорізького машинобудівного інституту, закінчив перший курс.

Член ВКП(б) з 1931 року.

З 1932 року — на військовій службі, громадській і політичній роботі. У 1932—1957 роках — курсант Одеського артилерійського училища, лейтенант 17-го корпусного артилерійського полку у Вінницькій області (з 1934 року), капітан, майор в артилерійській частині Київського особливого військового округу.

Учасник німецько-радянської війни: командир дивізіону реактивних установок БМ-13 («Катюша») 6-го гвардійського мінометного полку, командир 52-го гвардійського мінометного полку, заступник командувача артилерією з гвардійським мінометним частинами 5-ї ударної армії 1-го Білоруського фронту, у званні полковника в Київському військовому окрузі.

Обирався депутатом Верховної Ради СРСР 1-го скликання від Вінницької області.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]