Кириївка
| село Кириївка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Житомирська область |
| Район | Житомирський район |
| Громада | Любарська селищна громада |
| Основні дані | |
| Засноване | до 1786 р. |
| Населення | 614 |
| Площа | 18,1 км² |
| Густота населення | 33,92 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 13100 |
| Телефонний код | +380 4147 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°51′34″ пн. ш. 27°52′19″ сх. д. / 49.85944° пн. ш. 27.87194° сх. д.Координати: 49°51′34″ пн. ш. 27°52′19″ сх. д. / 49.85944° пн. ш. 27.87194° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 274 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 13141, Житомирська обл., Любарський р-н, с. Кириївка, вул. Миру, 6 |
| Карта | |
  Кириївка | |
 Кириївка | |
| Мапа | |
 | |
Кириї́вка[1] — село в Україні, у Житомирському районі Житомирської області. Входить до складу Любарської селищної громади. Населення становить 614 осіб.
Історія[ред. | ред. код]
У документах РКЦ Любарського деканату від 1786 року значиться парафія Різдва Діви Марії у с. Киріївка[2].
У 1906 році — село Мотовилівської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 92 верст, від волості 8. Дворів 127, мешканців 851[3].
2 листопада 1921 р. під час Листопадового рейду через Кириївку проходила Подільська група (командувач Сергій Чорний) Армії Української Народної Республіки.
У 1926—54 роках — адміністративний центр Кириївської сільської ради Любарського району[4].
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 651 особа, з яких 296 чоловіків та 355 жінок.[5]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 606 осіб.[6]
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,67 % |
| російська | 0,33 % |
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Мапа Волинської губернії Шуберта Ф.Ф. Архів оригіналу за 22 Жовтня 2016.
- ↑ Документы Житомирского, Бердичевского и других деканатов на латинском и польском языке (PDF) (латинь) . ДАЖО. 1786. с. 22 (скан). Архів оригіналу (PDF) за 5 Червня 2021. Процитовано 5 Червня 2021.
- ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 Грудня 2017. Процитовано 16 Червня 2019.
- ↑ Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Упор. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Житомир, видавництво «Волинь». 2007. с. 153. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 5 травня 2022.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 Липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 Липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 Липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
Посилання[ред. | ред. код]
- Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011.
- Погода в селі Кириївка [Архівовано 5 Березня 2016 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про Житомирську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
| ||||||||